XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ходаківська О.О. РОЛЬ БАЙКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ XVII-XVIII СТ.

Ходаківська Ольга Олександрівна

викладач кафедри іноземних мов

Уманський державний аграрний університет

РОЛЬ БАЙКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ XVII-XVIII СТ.

          Роль дрібних оповідних жанрів у культурному житті України XVII - XVIII ст. і в перспективі розвитку української літератури була дуже істотною. Проте чомусь вони досі лишаються поза колом інтересів дослідників нашого стародавнього письменства. Ще 1929 року О. М. Маслова писала, що коли більші види: роман та повість, драма, лірика, - давно вже звернули на себе увагу дослідників, то дрібні оповідні жанри: коротенький історичний і побутовий анекдот, фацеція і навіть байка, - залишаються у затінку.
          У затінку лишається навіть байка, жанр, зародження якого на українському літературному грунті має особливо цікавити істориків словесного мистецтва. Античні теоретики словесного мистецтва та їхні середньовічні й ренесансні, а частково й барочні послідовники розглядали байку не як самостійний літературний жанр, а як один із різновидів риторичного прикладу, прийому, що з його допомогою оратор підтверджує, обгрунтовує, доводить ту тезу, в істинності якої він прагне переконати своїх слухачів. Через це байка розглядалася ними не в системі поетики, а в системі риторики. Тільки на зорі нових часів байка починає усвідомлюватися і як самостійний літературний жанр, поступово відвойовуючи собі місце на сторінках курсів поетики, де систематичніше переказуються ті самі відомості про неї, які в розпорошеному вигляді містилися в курсах риторики.
Такий підхід до байки успадкували і викладачі словесних дисциплін в українських школах XVII - XVIII ст. Їхнє вчення про байку грунтується на висловлюваннях Арістотеля та пізньоантичних риторів.

           Крім Арістотеля та Афтонія, викладачі українських шкіл, говорячи про байку, згадують Квінтіліана, Поліціана, Прісціана, Варрона, Еразма Роттердамського, Понтана та деяких інших теоретиків цього жанру.

Жанр байки з успіхом культивується українськими письменниками протягом тривалого часу. Йому належала видатна роль у процесі становлення нової української літератури, у формуванні в ній рис народності та реалізму. На перших етапах розвитку нового українського письменства байка була одним із провідних жанрів. П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, Л. Боровиковський дали класичні зразки байкарської творчості. Є відомості, що байки пробував писати сам І. Котляревський. Пізніше українське письменство висунуло зі своїх лав такого видатного байкаря, як Л. Глібов. З великою любов'ю працювали в жанрі байки С. Руданський, І. Манжура, М. Старицький, Б. Грінченко, В. Самійленко. Незмінною популярністю користується байка і в новітній українській літературі. Про це свідчить байкарська спадщина В. Еллана (Блакитного), С. Пилипенка, творчість М. Годованця, П. Сліпчука, А. Косматенка та багатьох інших сучасних письменників. Таким чином, є всі підстави говорити про неперервну і плідну байкарську традицію на Україні.
           Отже,  факти побутування байок в українській літературі XVII - XVIII ст. є частим, показовим, істотним в плині літературного процесу явищем. В давній літературі оригінальну і перекладну спадщину слід розглядати у тісному взаємозв'язку, не проводячи між ними надто різкої межі, тим паче, коли мова йде про байки. Адже байкарі всіх часів і народів значною мірою черпають сюжети своїх творів із спільної міжнародної скарбниці, і оригінальність байки виявляється не стільки в самобутності її сюжету, скільки в особливостях його обробки і застосування.
 Література:

•1.     Антологія української поезії в чотирьох томах. - Т. 4. - К., 1957. - С. 57-58.

•2.     Деркач Б. А. Крилов і розвиток жанру байки в українській дожовтневій літературі. - К., 1977.

•3.     Українська байка. - К., 1983. - С. 15.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>