XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Хохлова О.А. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НЕВЕЛИКИХ МІСТ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО СУБРЕГІОНУ (ЛИСИЧАНСЬКО-СЄВЄРОДОНЕЦЬКОЇ АГЛОМЕРАЦІЇ)

Асистент кафедри економіки підприємства та прикладної статистики

Хохлова О.А.

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Інститут хімічних технологій (м. Рубіжне)

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НЕВЕЛИКИХ МІСТ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО СУБРЕГІОНУ (ЛИСИЧАНСЬКО-СЄВЄРОДОНЕЦЬКОЇ АГЛОМЕРАЦІЇ)

Дослідженню питань соціально-економічного розвитку невеликих міст в ринкових умовах присвячені роботи Н. Горина, В. Занадворова, Г. Лаппо та інших. Проблематикою малих та середніх міст займалися Є. Аніміца,                          Є. Горяченко, М. Пушкарев та інші. Але всі ці дослідники розглядали перспективи розвитку або певного міста, або певних типів малих та середніх міст. В сучасній економічній науці значний внесок в дослідження питань економічно проблемних регіонів внесли А. Татаркін, В. Бочко та інші. Однак такі дослідження мали узагальнюючий характер і не брали за мету обов'язкове поєднання інтересів міста та регіону. Серед дослідників соціально-економічних аспектів розвитку малих та середніх міст Донбасу можна виділити Т. Дробишевську, та її розробки датуються початком 90-х років ХХ ст. З точки зору економічної, соціальної та політичної географії перспективи розвитку малих та середніх міст Луганської області початку ХХІ ст. висвітлювала І. Мельник. Саме вона відмітила, що відсутність синергетичних дій та «спроби незалежного (автономного) розв'язання проблем малих і середніх міст не призведуть до бажаних результатів» і «їхній розвиток має відбуватися в межах регіональної політики» [1]. Підводячи перші підсумки можна відмітити, що стратегії розвитку малих та середніх міст дослідниками зазвичай розглядаються окремо від стратегій розвитку:

- агломерацій, до яких вони належать;

- невеликих сусідніх міст, якщо вони належать до різних типів;

- великих сусідніх міст.

Невеликі міста Північно-Західного субрегіону (Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації) з багатьох причин є одними з найдепресивніших категорій поселень Луганської області. Наприклад, місто утворююче підприємство монофункціонального середнього м. Рубіжне - ТОВ «Краситель», з 2000 р. є банкрутом [2]. Негаразди цього підприємства одразу відбилися на всій інфраструктурі м. Рубіжного - «обвалився» ринок праці, люди поїхали з міста у пошуках заробітків, місто не впоралося з «комуналкою», яка була на балансі заводу, тощо. За кілька років чисельність населення зменшилася більш ніж на 10 тис. осіб. Після повної зупинки «Красителя» рівень безробіття зріс на 10 % [3].

Взагалі можливості невеликих міст вирішити проблеми самотужки обмежені багатьма факторами, з яких найважливішим є, як зауважує О. Скібіцький, «загальний несприятливий інвестиційний клімат в Україні», який пов'язано з нестабільністю законодавства, адміністративними перепонами, надмірним втручанням держави у функціонування ринків, тощо. Існуюча ситуація, продовжує О. Скібіцький, вимагає надзвичайної ефективності від органів, що здійснюють розподіл коштів. Інакше залишається єдиний можливий напрям розвитку - реалізація конкретних інвестиційних проектів на мезо- та мікро- рівнях. У підтверджені цього можна додати, що у світовій практиці існують два основних підходи до створення умов активізації розвитку малих та середніх міст та їх інтеграції в постіндустріальну економіку: євро-американський, який базується на створенні локальних утворень по типу бізнес-інкубаторів, та японський, заснований на включені до проекту цілого регіону. В останньому варіанті регіон виступає як єдиний технологічний простір із своїми ресурсами і кількома базовими точковими інноваційними структурами, об'єднаними між собою єдиною комплексною інноваційноспрямованою інфраструктурою [4]. (Ці підходи в жодному разі не виключають один одного, а навпаки, можуть ефективно доповнювати).

Об'єднання зусиль малих та середніх міст з потенціалом великих міст - в межах своєї агломерації, може дати необхідний синергетичний ефект, коли спільна діяльність кількох міст приведе до кращих результатів ніж сума їх окремих дій [5]. Природно, що невеликі міста є в цьому більш зацікавлені ніж великі, які необачно вважають, що їх ресурсів вистачить для самостійного вирішення соціально-економічних проблем. Але незбалансований економічний розвиток агломерації може привести до того, що розвиток одного міста буде вступати в протиріччя з розвитком іншого і всього регіону в цілому [6]. Такий перебіг подій з часом може зашкодити добробуту всіх населених пунктів агломерації, незалежно від їх розмірів.

Література:

1 Мельник І. Г. Суспільно-географічні засади розвитку малих і середніх міст Луганської області: дис. на здобуття наук. ст. канд. географ. наук / Мельник І.Г. - Київ, 2006. - 205 с.

2. Соціально-економічні проблеми розвитку монофункціональних міст. - Режим доступу: www.niss.gov.ua

3. Рубежное: что показала «Общественная експертиза» региона. - Режим доступу: www.citynews.net.ua/

4 Скібіцький О.М. Інноваційний та інвестиційний менеджмент: навч. посіб. / О.М. Скібіцький - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 408 с.

5 Дафт Р.Л. Менеджмент.- СПб: Питер, 2002.- 832 с.

6 Проблемы и перспективы развития региональной агломерации. - Режим доступу: http://vechervkarpatah.at.ua/publ/test/problemy_i_ perspektivy_razvitija.

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>