XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Холодченко Р. М. ПРОДУКТИВНІСТЬ ВІВСА ГОЛОЗЕРНОГО НА ЧОРНОЗЕМАХ ТИПОВИХ

Аспірант, Холодченко Р.М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ПРОДУКТИВНІСТЬ ВІВСА ГОЛОЗЕРНОГО НА ЧОРНОЗЕМАХ ТИПОВИХ

Сучасні обсяги виробництва продовольчого та фуражного зерна ще не в повній мірі задовольняють потреби народного господарства через низький рівень урожайності та якості зерна основних зернових культур. Особливо гостро нині стоїть питання виробництва зерна вівса голозерного - основної сировини для виготовлення високоякісних продуктів харчування та кормів [2].

Зерно вівса використовують для вироблення крупи, борошна, толокна, вівсяної кави. Вівсяна крупа серед інших видів круп займає одне з перших місць по поживності. Вівсяну муку застосовують у кондитерському виробництві, для випічки млинців і т. д. Зерно вівса використовують як сировину для вироблення комбікормів і як концентрований корм для тварин. Обробляють овес на зелений корм, як у чистому вигляді, так і в суміші з бобовими культурами, частіше з викою, горохом і чиною. Вівсяну солому використовують як грубий корм і як сировину для комбікормової промисловості. Розплющені зерна вівса - основний компонент мюслів [1, 3].

Дуже довгий час овес застосовується в народній медицині. Крупа і борошно із зерен вівса містить велику кількість крохмалю і білків, цукор, жири, мінеральні солі та інші речовини, що очищають організм. Використовуються в якості дієтичного харчування, а настоянки, водні витяжки та інші препарати з соломи вівса застосовуються як відмінна допомога при безсонні, розумовому виснаженні, нервових перевантаженнях і фізичній втомі. Ванни з відваром вівсяної соломи допомагають при ревматизмі, подагрі, ішіасі і багатьох шкірних захворюваннях. Солома вівса використовується як протидіабетичний, потогінний, сечогінний, і жарознижуючий засіб. Так звана "вівсяна балакуха" - застосовується в народній медицині для лікування шкірних захворювань і виразки шлунка [5, 6].

Останнім часом, селекціонери запропонували досить урожайні сорти цього виду. В Україні районовано 5 сортів вівса голозерного, які потребують розробки та удосконалення технології вирощування в конкретних грунтово-кліматичних зонах, тому, що кліматичні умови є одним з основних лімітуючих факторів і традиційною зоною вирощування в Україні є Лісостеп. [4, 7].

Наші дослідження спрямовані на удосконалення основних елементів сортової технології вирощування вівса голозерного для Лісостепу України. Основними напрямками досліджень є встановлення оптимальних норм висіву, доз внесення добрив під культуру в даному регіоні і їх вилив на урожайність та якість зерна.

Польові дослідження були закладені в 2011 році на полях кафедри рослинництва у ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція". Площа елементарної ділянки - 66 м2; облікова площа - 36 м2 (4х9). Повторність досліду 4-ри разова. В дослідженнях використано рекомендовані для зони Лісостепу середньостиглі сорти вівса вітчизняної та зарубіжної селекції: Скарб України та Саломон. Насіння - еліта, висівали на кінцеву густоту - 4, 5 та 6 млн. схожих нас./га. Догляд за посівами включав досходове боронування та застосування гербіциду Гранстар - 0,15 л/га.

Дослідженнями встановлено, що сорти вівса голозерного Скарб України та Саломон позитивно реагують на внесення підвищених доз мінеральних добрив. Також суттєвий вплив на продуктивність вівса мали  оптимальна норма висіву та погодні умови.

При внесенні мінеральних добрив на чорноземах типових у дозі N30P20K30 врожайність сортів вівса в середньому становила 1,84 - Саломон та 2,53 т/га - Скарб України. Доза N60P40K60 забезпечувала врожайність на рівні 2,45 та 2,86 т/га відповідно. Найвища врожайність отримана на фоні N90P60K90 - 2,64 та 3,70 т/га. Вплив умов вегетації на врожайність вівса голозерного також був значним-максимальна врожайність в оптимальних умовах вологозабезпечення 2012 року при внесенні найвищої дози мінеральних добрив (N90P60K90) становила - 3,60 (сорт Саломон) та 3,80 т/га (сорт Скарб України). Сорти вівса мають неоднозначну норму реакції на поліпшення режиму живлення. Ефективність повного мінерального живлення для сорту Саломон при високих дозах добрив є значною лише в умовах достатнього вологозабезпечення. В посушливих умовах вона практично рівнозначна з дозою N60P40K60. Проте, сорт Скарб України, як за умов недостатнього (2011 р.) так і достатнього (2012 р) вологозабезбечення позитивно реагував на внесення максимальної дози добрив, та давав суттєву прибавку врожаю (1,37-0,30 т/га). Це свідчить про його високий адаптивний потенціал.

Література:

•1.            Достовалов A.B. Нормы высева и структуры урожая голозерного овса в Зауралье // Зерновое хозяйство. - 2003. - № 7. - С. 18-19.

•2.            Качанова Т.В. Урожайність та якість зерна сортів вівса залежно від обробітку ґрунту, мінеральних добрив на чорноземах південних степу України/ Автореферат Херсон 2010.

•3.            Лопух М.С. Влияние комплексного применения макро- и микроудобрений на урожай и качество овса голозёрного при возделывании на дерново-подзолистой супесчаной почве / Автореферат Минск 2011.

•4.            Тостаева А.Г. Сортовая технология возделывания овса / А.Г. Тостаева, В.В. Лапина, Т.А. Еремина // Зерновое хозяйство. - 2002. - № 8. - С. 13-14.

•5.            Яковлева О. В., Овес с любовью / О. В. Яковлева // Хлебопродукты. - 2006. - № 4. - С. 53.

•6.            Janne Helin, Marita Laukkanen, Kauko Koikkalainen. Abatement costs for agricultural nitrogen and phosphors loads: a case study of South-Western Finland. Agrifood Research Finland. - 2006. -Р. 25.

•7.            Ramona Mohr, Cynthia Grant and William May. Nitrogen, Phosphorus and KCl Management for Oat. Agriculture and Agri-Food Canada, Indian Head, SK, S0G 2K0. - 2003. - P. 254.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>