XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Хомич О.М. СТУДЕНТСЬКА ГРУПА ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Хомич Олена Миколаївна
Відокремлений підрозділ «Лисичанський педагогічний коледж Луганського національного університету імені Тараса Шевченка»

СТУДЕНТСЬКА ГРУПА ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Становлення особистості індивіда не може розглядатися у відриві від суспільства, в якому він живе, від системи відносин, в які він включається. Природа міжособових відносин в будь-яких громадських організаціях достатньо складна. У них виявляються як суто індивідуальні якості особи – її емоційні і вольові властивості, інтелектуальні можливості, так і засвоєні особою норми і цінності суспільства. У системі міжособових відносин людина реалізує себе, віддаючи суспільству сприйняте в ньому. Саме активність особи, її діяння є найважливішою ланкою в системі міжособових відносин. Вступаючи у такі відносини з різноманітною формою, змістом, цінностями, в структурі людських суспільств – в дитячому саду, в класі, в дружньому крузі, в різного роду формальних і неформальних об'єднаннях, в академічній групі Вузу - індивід проявляє себе як особистість і представляє можливість оцінити себе в системі відносин з іншими.
Дитина живе, росте і розвивається в переплетенні різного роду зв'язків і відносин. У дитячих і підліткових групах складаються міжособові відносини, що відображають взаємозв'язки учасників цих груп в конкретно-історичній ситуації розвитку суспільства. Не дивлячись на те, що прояви міжособових відносин в кожній конкретній групі мають свою неповторну історію, на різних вікових етапах діють загальні закономірності їх становлення і розвитку.
Перша з них відображає обумовленість природи міжособових відносин тим місцем, яка вікова соціальна група займає в суспільстві. Друга характеристика міжособових відносин – це їх залежність від спільної діяльності, яка в будь-яку історичну епоху опосередковує розвиток міжособових відносин в групі, визначає їх будова. Третя особливість міжособових відносин полягає в їх рівневій природі – група, що скільки-небудь склалася, має певний рівень розвитку, від якого залежить наявність або відсутність тих або інших її соціально-психологічних особливостей і характер її впливу на індивідів.
Будь-яка група на будь-якому віковому ступені характеризується своєю власною соціальною ситуацією розвитку. Поняття соціальної ситуації розвитку було введене Л.С. Виготським для характеристики розвитку особистості дитини усередині певного вікового етапу на основі конкретно – історичної системи його відносин з соціальною дійсністю. Поняття соціальної ситуації розвитку може бути застосовано і до характеристики студентської групи.
Це перш за все об'єктивні умови існування даної групи, визначувані історичною епохою, культурою і ін.
Іншим компонентом соціальної ситуації розвитку юнацької групи є її об'єктивний соціальний статус, визначуваний перш за все положенням юності як соціально – вікової групи в структурі суспільства.
Крім об'єктивних умов соціальної ситуації розвитку студентської групи існує суб'єктивний аспект соціальної ситуації розвитку. Він представлений соціальною позицією, тобто відношення членів групи до цих об'єктивних умов, статусу, і їх готовністю до ухвалення цій позиції і діям відповідно до неї.
Аналіз соціальної ситуації розвитку дозволяє розкрити зміст міжособових відносин в студентських групах. У юнацьких і молодіжних групах можуть бути виділені функціонально – ролеві, емоційно – оцінні і особово – смислові відносини між однолітками.
Емоційно – оцінні відносини виявляються в безпосередній взаємодії хлопців, відображаючи систему їх переваг. Знання цих відносин дозволяє відповісти на багато питань пов'язані з поведінкою людини. На перший план тут виступають емоційні переваги – симпатії, антипатії, дружні переваги тощо.
Останнім часом, з притокою нових соціальних поглядів, коли багато що міняється і нажите за останнє століття переходить в небуття необхідно знаходити нові цілі, нові способи діяльності, які б давали нам більше, дозволяли б більш продуктивно працювати в новій ситуації, що склалася. Відхід від тоталітарного суспільства і спроби дійти демократичнішого устрою життя вимагає від нас перегляду багатьох аспектів оточуючої нас дійсності.
Таким чином студентські групи – це перш за все незалежні осередки суспільства з своїм устроєм, міжособовими відносинами, чинниками розвитку. Вивчення таких соціальних груп є безпосередньою цінністю для досягнення максимально ефективних результатів навчально-виховного процесу.
Література:
1. Бажутина С.Б. Введение в психологию. Луганск: Знание, 1999 – 178 с.
2. Педагогическая психология: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений/ Под ред. Н.В. Клюевой. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – 400 с.
3. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. – Кн. 2. Психология образования. - 3-е изд. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. – 608 с.
4. Столяренко Л.Д. Педагогическая психология. Серия «Высшее образование». – 3-е изд., перераб .и доп. – Ростов н/Д: «Феникс», 2004. – 544 с.
5. Словарь практического психолога / Сост. С.Ю. Головин. – Минск: Харвест, М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. – 800 с.
6. Северіна Л.В. Помічник психолога. – К., 2000


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>