XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Хомко О. В., Слободиська О. А. АНАЛІЗ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ НЕПОВНИХ СІМЕЙ

Студентка ВТЕІ КНТЕУ, Хомко О. В.

Слободиська О. А. - науковий керівник,кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології, соціології та права, м.Вінниця, ВТЕІ КНТЕУ

АНАЛІЗ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ НЕПОВНИХ СІМЕЙ

Актуальність проблеми. В останні десятиліття зростає число сімей, що складаються з двох осіб: неповних, материнських, «пустих гнізд» (подружжя, бо дорослі діти вже «вилетіли з гнізда»). Характерною рисою нашого часу є збільшення кількості неповних сімей, що виникають внаслідок розлучення, або смерті одного з батьків. У неповній сім'ї один з батьків, (частіше мати), сам виховує дитину, тому проблеми соціалізації дітей у таких сім'ях є дуже актуальними.

Різні аспекти дослідження проблем виховання дітей знайшли своє відображення в працях багатьох авторів: Семиченко В.[5], Заслуженюк В.[3], Боришевський М. [1], Куликова Т. [4] та інші.

Метою даної статті є аналіз соціалізації дітей із неповних сімей.

Виклад основного матеріалу. Неповна сім'я займає особливе положення у нашому суспільстві, вона є одним з основних  соціально-демографічних типів сучасної сім'ї. Багато вчених, які займаються соціальними проблемами, стверджують, що діти, які виховуються у неповній сім'ї, більш  схильні до проблем різного характеру, ніж діти, які виховуються у повній сім'ї.

Відповідно виділяються такі типи неповної сім'ї: позашлюбна, що посиротіла, розведена, що розпалася; батьківська і материнська сім'ї. Серед багатьох проблем неповних сімей особливо гострою постає проблема її функціонування як інституту виховання і соціалізації дітей. [7]

Безсумнівно важливим є соціальний статус неповних сімей, адже діти відчувають гостру потребу займати певне становище в суспільстві, бажають мати обох батьків.

Дитині з неповної сім'ї знайома практично одна соціальна роль - матері або батька. В суспільстві існують статеві ролі - це соціальні норми, які визначають, чим повинні і не повинні займатися представники кожної статі. Формування здорової статевої ідентифікації має починатися з дошкільного віку, інакше неминучі відхилення у розвитку, які пізніше завадять нормально виконувати сімейну та суспільну функції.

Існує ряд проблем, які торкаються дітей із неповних сімей у тій чи іншій мірі:

•-       економічні проблеми;

•-       емоційні проблеми;

•-       проблеми з поведінкою;

•-       погіршення відносин з батьками (з обома);

•-       вживання наркотиків та проблеми із законом;

•-       підвищена імовірність фізичного та сексуального насильства та інші.

Багато дітей не можуть упоратися зі своїми проблемами, пов'язаними із відсутністю одного з батьків. Проблеми, пов'язані, наприклад, із розлученням батьків ще у дитинстві, переходять у доросле життя. Діти, які виховувалися одним біологічним батьком, мають менше шансів на щасливе доросле життя. Особливо це стосується двох сфер життя - кохання та роботи, які є найголовнішими складовими щастя. Не всі діти із неповних сімей мають такі проблеми, однак, багато дітей із зруйнованих сімей мають труднощі при зближенні з протилежною статтю, з формуванням міцної сім'ї, також їм складніше знайти стабільну роботу.

Сімейне виховання як провідний чинник формування дитячої особистості в дошкільному віці несе певне навантаження:

1. В родині дитина отримує перші уявлення про себе як про людину й представника певної статі та інших людей.

2. Розвиває необхідні для життя соціальні почуття, навички спілкування та суспільної діяльності.

3. Родина та взаємостосунки в ній створюють певні умови для взаємопроникнення світу дітей і світу дорослих.

4. Кожен з сім'ї і батько, і мати відіграють специфічні ролі у вихованні дитини на різних етапах її розвитку. [2]

Отже, сім'я є найважливішим інститутом у розвитку і вихованні дитини. Здорова, міцна сім'я - запорука стабільності і розквіту будь-якого суспільства, будь-якої держави. Дитина повністю ототожнює себе зі своєю сім'єю, передусім себе з батьком своєї статі і наслідування йому.  Тому оптимальний варіант для соціального розвитку дитини - наявність в сім'ї обох батьків, тобто повна сім'я, що живе за законами любові і взаємоповаги.

На жаль, стан речей в сьогоднішньому цивілізованому світі такий, що розлучення, наслідком якого є неповні родини, з надзвичайного явища давно отримало риси відносно «нормальної» тенденції розвитку суспільства. Суспільна думка по-різному реагує на цю проблему. З одного боку, вона захищає права на особисту свободу, одностайно визначаючи право на визволення від невдалого подружжя, але в той же час засуджує її за шкоду дітям, яку спричиняє розлучення.

Ще однією важливої проблемою сучасної сім'ї є зростання частки дітей, народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі. Ознайомившись з даними «Статистичного щорічника України за 2010 рік», можна зробити висновок, що відсоток народжених дітей поза шлюбом щорічно зростає: в 2008 році - 18,7%, в 2009 році - 19,3%, в 2010 році - 19,8%. Також можна спостерігати тенденцію до зменшення кількості зареєстрованих шлюбів: в 2008 році - 11508 одиниць, в 2009 році - 11270 одиниць, в 2010 році - 11001 одиниць. [6]

Число неповних сімей постійно збільшується. Більшість дітей після розлучення залишається з матір'ю, яка не тільки виховує, а й дисциплінує. Разом з тим, діти бачать свого тата рідше, ніж раніше. Це призводить до труднощів у вихованні дитини.

Висновок. Виховання дітей у неповній сім'ї зустрічається з низкою специфічних труднощів економічного, соціального та психолого-педагогічного характеру. Велика частина сімей має низький матеріальний стан, погані житлові умови, не в змозі забезпечити дитину всім необхідним для її повноцінного розвитку, має слабку мотивацію на вдосконалення власного виховного потенціалу. Виховання у неповній родині характеризується меншою ефективністю всіх його елементів. Основною рисою виховання у неповній сім'ї є зниження його розвивального потенціалу. В неповних родинах складається особлива система стосунків, формуються не завжди адекватні зразки поведінки. Отже, сім'я є важливим інструментом формування свідомості дитини, вона істотно впливає на її подальше життя, тому виховання дитини у неповній родині є дуже проблематичним і має низку недоліків.

Література:

•1.     Боришевский М.И. Саморегуляция поведения школьника / М.И. Боришевский // Сов. Педагогика. - 1991. - №3. - С. 63-67.

•2.     Головко М. Соціально-педагогічні умови виховання дитини у неповній сім'ї [Електронний ресурс] / М. Головко. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vird/2010_9/10.pdf.

•3.     Заслужнюк В.Проблема педагогічного оцінювання / В. Заслужнюк, В.Семиченко // Рідна школа. - 2001. -№ 7. - С. 3-9.

•4.     Куликова Т. Семейная педагогика и домашнєє воспитание / Т. Куликова. - М.: Академия, 1999.

•5.     Семиченко В.А. Психология личности / В.А. Семиченко. -  Киев, 2001. - 426с.

•6.     Статистичний щорічник України за 2010 рік [Електронний ресурс] / за ред. О. Г. Осауленко.  - Режим доступу: http://library.oseu.edu.ua/docs/StatSchorichnyk%20Ukrainy%202010.pdf .

•7.     Третьяченко В.О. Соціально-психологічні підстави життєвих домагань дітей-підлітків із неповної сім'ї: сучасне бачення [Електронний ресурс] / В.О. Третьяченко. - Режим доступу: http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/1034/1/tretjachenko_.pdf.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>