XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Хомко О. В., Слободиська О. А. АНАЛІЗ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ НЕПОВНИХ СІМЕЙ

Студентка ВТЕІ КНТЕУ, Хомко О. В.

Слободиська О. А. - науковий керівник,кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології, соціології та права, м.Вінниця, ВТЕІ КНТЕУ

АНАЛІЗ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ НЕПОВНИХ СІМЕЙ

Актуальність проблеми. В останні десятиліття зростає число сімей, що складаються з двох осіб: неповних, материнських, «пустих гнізд» (подружжя, бо дорослі діти вже «вилетіли з гнізда»). Характерною рисою нашого часу є збільшення кількості неповних сімей, що виникають внаслідок розлучення, або смерті одного з батьків. У неповній сім'ї один з батьків, (частіше мати), сам виховує дитину, тому проблеми соціалізації дітей у таких сім'ях є дуже актуальними.

Різні аспекти дослідження проблем виховання дітей знайшли своє відображення в працях багатьох авторів: Семиченко В.[5], Заслуженюк В.[3], Боришевський М. [1], Куликова Т. [4] та інші.

Метою даної статті є аналіз соціалізації дітей із неповних сімей.

Виклад основного матеріалу. Неповна сім'я займає особливе положення у нашому суспільстві, вона є одним з основних  соціально-демографічних типів сучасної сім'ї. Багато вчених, які займаються соціальними проблемами, стверджують, що діти, які виховуються у неповній сім'ї, більш  схильні до проблем різного характеру, ніж діти, які виховуються у повній сім'ї.

Відповідно виділяються такі типи неповної сім'ї: позашлюбна, що посиротіла, розведена, що розпалася; батьківська і материнська сім'ї. Серед багатьох проблем неповних сімей особливо гострою постає проблема її функціонування як інституту виховання і соціалізації дітей. [7]

Безсумнівно важливим є соціальний статус неповних сімей, адже діти відчувають гостру потребу займати певне становище в суспільстві, бажають мати обох батьків.

Дитині з неповної сім'ї знайома практично одна соціальна роль - матері або батька. В суспільстві існують статеві ролі - це соціальні норми, які визначають, чим повинні і не повинні займатися представники кожної статі. Формування здорової статевої ідентифікації має починатися з дошкільного віку, інакше неминучі відхилення у розвитку, які пізніше завадять нормально виконувати сімейну та суспільну функції.

Існує ряд проблем, які торкаються дітей із неповних сімей у тій чи іншій мірі:

•-       економічні проблеми;

•-       емоційні проблеми;

•-       проблеми з поведінкою;

•-       погіршення відносин з батьками (з обома);

•-       вживання наркотиків та проблеми із законом;

•-       підвищена імовірність фізичного та сексуального насильства та інші.

Багато дітей не можуть упоратися зі своїми проблемами, пов'язаними із відсутністю одного з батьків. Проблеми, пов'язані, наприклад, із розлученням батьків ще у дитинстві, переходять у доросле життя. Діти, які виховувалися одним біологічним батьком, мають менше шансів на щасливе доросле життя. Особливо це стосується двох сфер життя - кохання та роботи, які є найголовнішими складовими щастя. Не всі діти із неповних сімей мають такі проблеми, однак, багато дітей із зруйнованих сімей мають труднощі при зближенні з протилежною статтю, з формуванням міцної сім'ї, також їм складніше знайти стабільну роботу.

Сімейне виховання як провідний чинник формування дитячої особистості в дошкільному віці несе певне навантаження:

1. В родині дитина отримує перші уявлення про себе як про людину й представника певної статі та інших людей.

2. Розвиває необхідні для життя соціальні почуття, навички спілкування та суспільної діяльності.

3. Родина та взаємостосунки в ній створюють певні умови для взаємопроникнення світу дітей і світу дорослих.

4. Кожен з сім'ї і батько, і мати відіграють специфічні ролі у вихованні дитини на різних етапах її розвитку. [2]

Отже, сім'я є найважливішим інститутом у розвитку і вихованні дитини. Здорова, міцна сім'я - запорука стабільності і розквіту будь-якого суспільства, будь-якої держави. Дитина повністю ототожнює себе зі своєю сім'єю, передусім себе з батьком своєї статі і наслідування йому.  Тому оптимальний варіант для соціального розвитку дитини - наявність в сім'ї обох батьків, тобто повна сім'я, що живе за законами любові і взаємоповаги.

На жаль, стан речей в сьогоднішньому цивілізованому світі такий, що розлучення, наслідком якого є неповні родини, з надзвичайного явища давно отримало риси відносно «нормальної» тенденції розвитку суспільства. Суспільна думка по-різному реагує на цю проблему. З одного боку, вона захищає права на особисту свободу, одностайно визначаючи право на визволення від невдалого подружжя, але в той же час засуджує її за шкоду дітям, яку спричиняє розлучення.

Ще однією важливої проблемою сучасної сім'ї є зростання частки дітей, народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі. Ознайомившись з даними «Статистичного щорічника України за 2010 рік», можна зробити висновок, що відсоток народжених дітей поза шлюбом щорічно зростає: в 2008 році - 18,7%, в 2009 році - 19,3%, в 2010 році - 19,8%. Також можна спостерігати тенденцію до зменшення кількості зареєстрованих шлюбів: в 2008 році - 11508 одиниць, в 2009 році - 11270 одиниць, в 2010 році - 11001 одиниць. [6]

Число неповних сімей постійно збільшується. Більшість дітей після розлучення залишається з матір'ю, яка не тільки виховує, а й дисциплінує. Разом з тим, діти бачать свого тата рідше, ніж раніше. Це призводить до труднощів у вихованні дитини.

Висновок. Виховання дітей у неповній сім'ї зустрічається з низкою специфічних труднощів економічного, соціального та психолого-педагогічного характеру. Велика частина сімей має низький матеріальний стан, погані житлові умови, не в змозі забезпечити дитину всім необхідним для її повноцінного розвитку, має слабку мотивацію на вдосконалення власного виховного потенціалу. Виховання у неповній родині характеризується меншою ефективністю всіх його елементів. Основною рисою виховання у неповній сім'ї є зниження його розвивального потенціалу. В неповних родинах складається особлива система стосунків, формуються не завжди адекватні зразки поведінки. Отже, сім'я є важливим інструментом формування свідомості дитини, вона істотно впливає на її подальше життя, тому виховання дитини у неповній родині є дуже проблематичним і має низку недоліків.

Література:

•1.     Боришевский М.И. Саморегуляция поведения школьника / М.И. Боришевский // Сов. Педагогика. - 1991. - №3. - С. 63-67.

•2.     Головко М. Соціально-педагогічні умови виховання дитини у неповній сім'ї [Електронний ресурс] / М. Головко. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vird/2010_9/10.pdf.

•3.     Заслужнюк В.Проблема педагогічного оцінювання / В. Заслужнюк, В.Семиченко // Рідна школа. - 2001. -№ 7. - С. 3-9.

•4.     Куликова Т. Семейная педагогика и домашнєє воспитание / Т. Куликова. - М.: Академия, 1999.

•5.     Семиченко В.А. Психология личности / В.А. Семиченко. -  Киев, 2001. - 426с.

•6.     Статистичний щорічник України за 2010 рік [Електронний ресурс] / за ред. О. Г. Осауленко.  - Режим доступу: http://library.oseu.edu.ua/docs/StatSchorichnyk%20Ukrainy%202010.pdf .

•7.     Третьяченко В.О. Соціально-психологічні підстави життєвих домагань дітей-підлітків із неповної сім'ї: сучасне бачення [Електронний ресурс] / В.О. Третьяченко. - Режим доступу: http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/1034/1/tretjachenko_.pdf.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>