Восьма Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Сучасна наука ХХI століття»
Научные конференции Наукові конференції




Хорошенюк І.І., Марич М.Г. ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ШВЕЙЦАРІЇ – ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Хорошенюк І. І.Науковий керівник: Марич М.Г.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м.Чернівці

ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ШВЕЙЦАРІЇ - ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Доходи цільових фондів, державного і місцевих бюджетів, соціально-економічний розвиток України, національне багатство, рівень життя населення нашої країни багато у чому залежить від функціонування грошово-кредитної системи. Одним із напрямів удосконалення її функціонування в Україні є використання позитивного закордонного досвіду в цій галузі, зокрема досвіду однієї з найпроцвітаючих держав у світі - Швейцарії.

Питання побудови грошово-кредитної системи Швейцарії розглядались у наукових працях В. Данилова, А. Занегіна, А. Звонової, Є. Жукова, О. Лаврушина, І. Мерзлякова, Є. Сичова та інших учених-економістів.

Швейцарія - один із основних фінансових і банківських центрів світу (четверте місце за запасами іноземної валюти), її банківська система значно перевищує об'єм, який необхідний для внутрішніх угод. Грошовою одиницею країни є швейцарський франк, який дорівнює 100 сантімам.

Грошово-кредитна система Швейцарії - це форма організації грошового обігу і кредитування, яка історично і законодавчо утворилася в цій країні.

Коли мова заходить про Швейцарію, перше, що спадає на думку, це швейцарські банки. Вони стали по праву візитною карткою країни. Банківська справа у Швейцарії набула особливого розмаху у 50-60 роки минулого століття. Розташування в центрі Європи, статус постійного нейтралітету, політична й економічна стабільність, відносно стійкий курс національної валюти, ліберальне законодавство у валютно-фінансовій сфері, а також розгалужена мережа банківських філіалів і відділень, широкий асортимент банківських послуг і великі обсяги операцій сприяли становленню країни як міжнародного фінансового центру [1, 39].

Структура банківської системи Швейцарії, на відміну від більшості інших країн, характеризується концепцією універсалізму - у ній домінують універсальні банки, здатні пропонувати широкий спектр фінансових послуг. У той же час поряд з ними діють і численні спеціалізовані банки.

Протягом тривалого часу банківський сектор є найважливішою складовою частиною економіки Швейцарії. У банках працюють понад 100 тис. осіб, а додана вартість, що створюється в цілому у фінансовому секторі, складає більше 10,5% ВВП країни. У банках Швейцарії зосереджено приблизно 1,2 трлн. дол. активів міжнародних клієнтів, що складає одну третину глобальних транснаціональних активів.

На кінець 2009 року валютні резерви Швейцарського Національного банку складали 140 млрд.  швейцарських франків, що на 61 млрд більше, ніж в 2008 році. Збільшення в основному пов'язано з придбанням іноземної валюти в розмірі 45 млрд. швейцарських франків.  Високий рейтинг банківської системи Швейцарії обумовлений тим, що за період після Другої світової війни не було жодного випадку банкрутства банку.

Що стосується облікової ставки Швейцарського Національного банку, то, згідно даних, 3 серпня 2011 року Центральний банк Швейцарії прийняв рішення про зниження базової облікової ставки з 0-0,75% до мінімально можливого рівня 0-0,25% і збільшення грошової бази. У ЦБ Швейцарії припускають, що подібні заходи допоможуть захистити національну валюту від спекуляцій, а економіку - від рецесії [3].

Швейцарію визначають як країну з найбільш «вузькою» грошовою масою. Первісно Швейцарський Національний банк обрав в якості офіційного цільового орієнтира грошовий агрегат M 1, але з 1981 р. перейшов на використання нового цільового грошового агрегату - "Коригування грошей центрального банку (КГЦБ)", який являє собою середньомісячну величину, розраховану на основі щоденних показників грошової бази, з поправкою на "транзитні коливання в банківських залишках".

До серпня 2007 року темп приросту грошової маси Швейцарії становив близько 2% на рік, що відповідало темпам інфляції. За підсумками липня 2009 року  ціни в Швейцарії були на 1,2% нижче рівня липня 2008 року, ціни виробників впали ще сильніше - на 6,1%. Грошова пропозиція в 2009 році розширилася на 7,7% у порівнянні з рівнем 2008 року.

Так як Швейцарський Національний банк є найголовнішою складовою грошово-кредитної системи Швейцарії, то на його діяльність припадає найбільше активів. Зокрема, у 2008 - 2010 роках вони становили 202651,6 млн. франків; 207263,8 млн. франків та 269954,9 млн. франків відповідно. Зобов'язання складали 214322,6 млн. франків; 207 млн. франків та 269954,9 млн. франків відповідно [4].

Успіху швейцарської банківської системи значною мірою сприяв фактор конфіденційності, яка має багатовікову традицію. Швейцарські правила про банківську таємницю забороняють банкам розголошувати будь-яку інформацію про рахунок клієнта. Цей режим охорони банківської таємниці є одним із найбільш жорстких у світі, він має давні традиції. Охорона таємниці банківських вкладів регламентується швейцарським законодавством. Банкіра, який розкрив інформацію про клієнта без його згоди, можуть ув'язнити на кілька місяців.

Разом з тим, банківська конфіденційність не є абсолютною. Вона може бути припинена у випадку серйозного карного і більшості цивільних судових розглядів, наприклад, у справах про податкове шахрайство, про спадщину, розлучення, погашення заборгованості, банкрутство, відмивання грошей, участь у злочинному співтоваристві, розкрадання і вимагання.

Швейцарські банки регулярно проходять ретельні аудиторські перевірки. При цьому аудиторські фірми виступають більш суворими ревізорами, ніж уряди інших країн, які контролюють діяльність банків.

У Швейцарії практично немає державних підприємств, бо вся базова промисловість належить суспільству. Під терміном "приватизація", сприйнятому буквально на початковому етапі реформ в Україні, у Швейцарії розуміють радше оптимізацію структури корпоративних прав на дане підприємство з метою поліпшення його виробничо-господарських показників, оптимізації виробничого циклу, врахування інтересів учасників виробництва й соціального оточення, формування економічного консенсусу [2, 32].

Таким чином, на основі проведеного аналізу грошово-кредитної системи Швейцарії можна запропонувати наступні заходи, спрямовані на розвиток та ефективне функціонування національної грошово-кредитної системи:

1) розширення банківської системи, спрямоване на укладання не тільки внутрішніх, а й зовнішніх угод;

2) трансформація процесу приватизації соціально значимого виробництва у процес оптимізації його управління;

3) вдосконалення законодавчої бази, яка б гарантувала збереження конфіденційності інформації про банківські вклади, а в разі її розголошення - покарання та контроль за його виконанням;

4) зменшення державного контролю  за валютною системою;

5) зниження темпів інфляції шляхом стабілізації валютного курсу;

6) створення ефективного антимонопольного конкурентного середовища;

7) захист внутрішнього ринку через застосування нетарифних заходів регулювання ввозу товарів.

Література:

•1.     Мещерякова А. А. Особливості швейцарського франка для заощадження коштів / А. А. Мещерякова // Фінансовий ринок України. - 2010. - № 9. - С. 39-40.

•2.     Саркісянц О. В. Банківська таємниця та протидія відмиванню коштів у Швейцарії / О. В. Саркісянц // Фінансовий ринок України. - 2009. - № 2. - С. 32-34.

•3.     Офіційний сайт новин Швейцарії українською мовою [ Електронний ресурс ]. - Режим доступу: http://swisspan.com.ua/.

•4.     Офіційний сайт Швейцарського Національного банку [ Електронний ресурс ]. - Режим доступу: http://www.snb.ch/.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>