Христюк Тетяна Сергіївна

Студентка Волинського національного університету імені Лесі Українки

Інституту філології та журналістики, ІІІ курс

ПРАГМАТИЧНІ АСПЕКИ ТА ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ   СПІЛКУВАННЯ МОЛОДІ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

У всьому світі розвиткові мікропроцесорної та обчислювальної техніки, комп'ютерним комунікативним процесам приділяється велика увага. У зв'язку з цим однією з найактуальніших проблем цілого ряду лінгвістичних дисциплін є сьогодні  характер та функціонування нового мовного стратума, котрий активізувала царина комп'ютерного спілкування. Нові одиниці із закритого лексикону користувачів комп'ютерної техніки, кількість яких неухильно зростає, переходять до розряду загальновживаних; паралельно з цим відбувається формування молодіжного комп'ютерного сленгу.

Вітчизняні дослідники сленг розглядають груповий сленг - це сукупність мовних засобів зниженого мовлення, що служать для вираження експресивного плану спілкування (В. Жирмунський, В. Хомяков, Т. Бєляєва Ф.Бацевич). Одиниці комп'ютерного сленгу мають спільне в тому, що всі вони є результатом певної суспільної діяльності людей, підпорядкованої принципам емоційної експресивності [1]. Основна функція загального сленгу - емоційно-експресивна; лексичні одиниці, співвідносні з поняттям загального сленгу, використовуються мовцями переважно для вираження своїх почуттів та оцінок, пов'язаних з предметом мовлення.          В.О. Чеховський вважає сленг «мовною грою, що допомагає особистості заявити про себе у власному мікросоціумі та водночас відокремитись разом з ним від решти суспільства» [2]. Сленг включає різні форми мови, за якими носії позиціонують себе з як представників певних соціальних угруповань - представників субкультур, музикантів, бізнесменів,  хакерів чи злочинців, представників певних класів тощо. Семантика сленгових слів в основному відбиває ті духовні й матеріальні цінності, якими соціуми відрізняються один від одного. Сленгові слова, як правило, не є абсолютними синонімами літературної лексики і несуть специфічні, сленгові, конотації, які характеризуються як культурно-фонові. Прагматичні характеристики сленгу переважають його інформаційний план.

Сфера  та специфіка Інтернет-комунікації сформувала  певний соціально-психологічний тип користувача. Відвідувачами клубів є переважно школярі або студенти  на 2 третини - чоловічої статі віком від 14 до 28 років, які полюбляють розважитися в мережі, попрацювати, а нерідко й списати готовий реферат чи курсову роботу. Їхня активність в Інтернет-комунікації сягає більше 3 годин. Школярок і студенток цього ж віку Інтернет цікавить переважно як джерело інформації.

Універсальними прагматичними характеристиками Інтернет-комунікації  є  контакт, стратегія емпатії  та самовираження комунікантів. Основними рисами Інтернет-спілкування, що сприяють реалізації цих прагматичних аспектів, є:

•-  анонімність, що сприяє розкутості, а іноді й безвідповідальності поведінки учасників спілкування;

•-  послаблення невербальних каналів інформації;

•-   виражений експресивно-емоційний план мовлення, що активізує специфічні  знаки для позначення емоцій;

•-    добровільність контактів, що дозволяє перервати їх у будь-який момент;

•-  прагнення до виразності, що призводить до нетипової, комунікативної поведінки:  користувач позиціонує себе інакше, ніж у реальному житті, "програє" не реалізовані в діяльності поза мережею ролі, сценарії, і, не знаючи співрозмовника, створює його образ, відмінний від реального;

•-  більша, ніж у реальному світі, залежність від співрозмовника у спілкуванні;

•-  порушення єдності простору й часу.

Головними соціально-психологічними причинами звертання до Інтернету як до основного джерела спілкування є такі:     

1.Незадоволення спілкуванням у реальних контактах. Так, користувачі швидко втрачають інтерес до Інтернет-спілкування, якщо виникають можливості для задоволення відповідних потреб у реальному житті.

2. Можливість реалізації якостей особистості, програвання ролей, переживання емоцій, які з тих чи інших причин неможливі у реальному житті. Бажанням переживання тих чи інших емоцій пояснюється, ймовірно, і прагнення до емоційного наповнення тексту специфічними комунікативними знаками.                                                      

  3. До можливості взаємодії "людина-комп'ютер" додається можливість комунікації "людина - комп'ютер - людина".                                                             Саме тут є можливість для кожного користувача створити свій „імідж", де Інтернет-спілкування набирає таких форм:                                                       

- телеконференції;                                                                           

- чат (мається на увазі IRC (Internet Relay Chat);                             

- веб-пейджери (наприклад, ICQ, Instant Messager);                                

-листування електронною поштою (e-mail).                                     Дослідники комп'ютерної лексики звичайно розділяють засоби спілкування в Інтернеті за ступенем їх інтерактивності. Найбільш інтерактивними осередками спілкування вважаються чати і ICQ, найменш інтерактивними - e-mail і телеконференції. У телеконференції і при спілкуванні за допомогою e-mail спілкування відбувається в режимі off-line, на відміну від чата і ICQ, де люди спілкуються on-line, ведуть своєрідний діалог [2].. У конференції спілкування відбувається навколо визначеного предмета, у той час як чат, як правило, своєї теми не має, тут спілкування набуває форм спонтанності. (Хоча існують і тематичні чати, наприклад, коли яку-небудь відому людину запрошують у канал IRC чи web-чат, і вона відповідає на всі питання послідовно). Крім того, в мережі нівелюється різниця між усним і писемним мовленням. Як відомо, одиницею усного мовлення є діалогічна єдність; писемного - монологічний текст.  На екрані монітора змішується усне і писемне мовлення, стирається межа між діалогом, монологом та полілогом (коментарі).          

Репліки, висловлені в чатах, здебільшого образні й ненормативні. "Тинейджеровські балачки", "треп у мережах", "эскапистський наркотик", "відчуття тихого божевілля"- ось далеко не найяскравіші визначення  [4].           В Інтернеті можна брати на себе і відігравати будь-яку роль, при цьому не треба відповідати за свої віртуальні вчинки. Але ж усе це вимагає відповідних лексичних, граматичних і синтаксичних мовних засобів.                                  

Найгірший стан спостерігається щодо дотримання графічних норм. Адже багато людей у листуванні використовують так званий "трансліт", тобто друкують текст символами латиниці, користуючись спільними звуковими ознаками. Лексичні норми стали в Інтернеті чимось на зразок міфу. Абревіатури сучасного комп'ютерного спілкування каталогізовано у працях таких вчених, як Т. Фасоля, О. Кондратюк та ін. [4]  користувачі навіть створили власний комп'ютерний сленг: AFAIK (англ. as far as I know) -  „наскільки я знаю": Здоров!!! AFAIK ми завтра не будемо вчитись [5]; AFAIR  (англ. as far as I remember) - „наскільки я розумію"; ASAP (англ. as soon as possible) - „як можна швидше"; ATM (англ. at the moment) - „в цей час": Якщо ти питаєш мене, що я роблю ATM то я лягаю спати [5];  b4 (англ. before) - „до"; BB (англ. Bye-bye) - „до побачення": ВВ! Завтра спишемся!! [5], BTW (англ. by the way) - „між іншим, до речі"; CUL  (англ. see you later) - „побачимся пізніше": Ладно. CUL. Бо я біжу вечеряти [5]; GL (англ. good luck) - „щасти".

Напрочуд доповнюють та урізноманітнюють розмову в мережі загальновживані слова та словосполучення, що мають сленгові значення: МАМА - системна плата; ГРІБ, КУЗОВ - корпус, ВИКИНЬ ЙОГО - перезагрузи; ЗІГРАЙ АКОРД - Ctrl+Alt+Del. Звідси і, так сказати, чорний вислів: «В мене в гробу мама дохла лежить», що означає „Системна плата здохла" [4],  або ж: КЛАВА - клавіатура, ЖМАКАТИ - друкувати, - „ Цілий день жмакала текст на клаві" [4]. Часто зустрічаються і власне сленгізми, на зразок АПЛЮВАТИ - застосовувати, ; ПОЛИЧКА, ДИСКОКРУТ - CD-ROM [4].

У випадку, коли співрозмовник, який бере на себе роль "вчителя" чи "керівника", маючи при цьому критично низький лексичний рівень, він часто просто припиняє контакт, відчувши достойного співрозмовника. У кращому випадку він зникає з чату, вдаючись іноді навіть до експресивно забарвленої ненормованої лексики ("Пішов...", "Іди ти..." тощо) [5].

Зважаючи на вищесказане, можемо стверджувати, що рівень мовленнєвої культури в мережі Інтернет досить низький. Тож усім користувачам хочеться нагадати слова М. Стельмаховича: "Не треба забувати, що будь-який, навіть найменший відступ від мовленнєвого етикету псує настрій, вносить непорозуміння в людські стосунки, а інколи, навіть, калічить душу і ранить серце людини" [3].

Отже, всесвітня мережа сьогодні більше нагадує мовне поле, у якому користувачі орієнтуються по-різному. Для багатьох молодих людей Всесвітня мережа стала дверима в те віртуальне життя, яке дозволяє реалізувати нездійснені в реальному житті плани.

Література:

1. Бацевич Ф. Нариси з лінгвістичної парадигма тики: Монографія. - Л., 2010. -336 с.

2. Гладковський С. С., Дмитрієва О. А., Рибалко О.О. Особливості Інтернет-спілкування. - Л., 2006. - 549 с. 

3. Стельмахович М. Український мовленнєвий етикет // Урок української. - 2001. - С. 14-15.

4. Фасоля Т. Як не загубитися у мережі // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2005. - №4. - С.146-148.

 Список джерел фактичного матеріалу:

5. http://forum.od.ua/

6. http://vkontakte.ru/

e-mail: TaniKhrystiuk@bk.ru

Залиште коментар!