Ігнатишин Б.А., Підгірна В.Н. СТРУКТУРА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Ігнатишин Б.А.
Науковий керівник: Підгірна В.Н.
Буковинський державний фінансово-економічний університет
СТРУКТУРА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Кінець минулого сторіччя супроводжувався глобальними трансформаціями в політичній, економічній, науково-технічній сферах. Глобалізація як процес - це результат розвитку продуктивних сил та інтернаціоналізації усіх сфер суспільного життя, встановлення безпосередніх більш-менш сталих зв'язків між суб'єктами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає складовою частиною процесу, який відбувається в інтернаціональному або світовому масштабах [1,10].
На даний момент глобалізація є складовою економіки усіх країн світу та важливим чинником їх розвитку. Процес глобалізації спричиняє ряд наслідків на структуру економіки, тому першочерговим завданням є визначення їх впливу на різні галузі. Тому метою даної роботи є дослідження впливу позитивних і негативних чинників глобалізації на структуру економіки України та подолання негативних глобалізацій них тенденцій.
Особливості функціонування та проблеми розвитку національної структури аналізують такі вчені-економісти: Боднар І.Р., Павленко Ю. В., Письмак В., Ткачук Ю.В.
Україні притаманні риси та особливості національного розвитку, що роблять перехід до постіндустріальної системи більш тривалим та болісним, поєднаним із значним зниженням добробуту населення. В Україні, і сьогодні є економічні передумови, необхідні для впровадження центральноєвропейської моделі розвитку - потужна економіка, успіхи в проведенні малої приватизації, відносно стійка валюта, дешева і кваліфікована робоча сила, природні багатства тощо [1,11].
Позитивний вплив глобалізації відкриває чималі горизонти для розвитку таких галузей економіки як: металургія (35%), харчова промисловість та сільськогосподарська переробка (35%), фінансовий сектор (25%), хімія (20%), туризм (15%), транспорт (15%), зв'язок (15%), автомобільна промисловість (10%), торгівля (10%), швидкісні технології (10%), машинобудування(5%) та легка промисловість (5%) [2,110]. Металургійна, харчова промисловість та сільськогосподарська переробка отримують найбільшу вигоду від процесів глобалізації тому що, економіка України найбільш спеціалізована на цих трьох галузях і тому при введення інноваційних процесів у їх розвиток економіка країни займе більш вигідну позицію як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку.
Такі чинники зумовлюються тим, що внаслідок глобалізації відкриваються, в першу чергу, нові ринки збуту, відбувається процес залучення як національних так і іноземних інвесторів, що призводить до кращого і ефективнішого використання власних ресурсів держави, оновлення застарілої та запровадження нової і швидкісної технології. Також відбувається поступове зникнення митних бар'єрів у торгівлі, покращення рівня поінформованості про стан на ринках інших країн, а також зростання рівня ВВП України. Проте, поряд із позитивними наслідками глобалізації є ще і негативні. Вони зумовлюються низькою мобільністю та рівнем переходу на новий етап розвитку економіки, а також низькою конкурентоспроможністю галузей національної економіки відносно іноземної. Великим негативним чинником глобалізації є взаємозалежність економік різних країн між собою. Так, особливо це стосується найбільш розвинутих країн, оскільки саме вони займають найбільшу частку на світовому ринку, тому спад у будь якій їхній галузі автоматично спричиняє спад у інших країнах. Це наражає на небезпеку економічної кризи, як це відбулося на протязі 2008-2009 років [3,24].
Отже, наслідки глобалізації й інтеграції у світовий ринок для галузей української економіки, виглядають досить суперечливими. На думку економістів глобалізація буде мати як позитивні, так і негативні наслідки. І від українського бізнесу залежить чи зможуть українські підприємства скористатися перевагами інтеграції у світовий ринок, а від української влади багато в чому залежить мінімізація негативних наслідків для всієї української економіки. У якості неминучого наслідку глобалізації відзначається ріст цін на енергоносії до світового рівня, що, на їхню думку, негативно відіб'ється на всій українській економіці [4,38].
Глобалізація не завжди сприяє зростанню сталості світового розвитку. Держави і суб'єкти світового громадянського суспільства можуть певним чином впливати на процеси глобалізації з метою нейтралізації негативних наслідків. Однією із основних задач суб'єктів світового громадянського суспільства є привернення уваги громадськості до проблем, які породжує глобалізація і вироблення спільно з урядами держав, міжнародних об'єднань держав способів вирішення цих проблем. Подолання негативних наслідків глобалізації можливе за умов послідовного здійснення на державному рівні ефективної і цілеспрямованої культурної політики. Національна держава має виступати гарантом збереження суспільних, ідеологічних і культурних цінностей, що забезпечують самобутність корінної нації, зокрема української.
Однак, незважаючи на всі витрати й труднощів окремих галузей, у цілому інтеграція у світовий ринок розглядається як позитивний фактор для всієї української економіки. У той же час, окремі галузі економіки будуть для України загублені - зокрема військово-промисловий комплекс.
Література:
•1. Боднар І.Р. Наслідки фінансової глобалізації для України / І.Р. Боднар // Фінанси. - 2010. - №12 - С. 10-11.
•2. Павленко Ю. В. Схід та Захід як суспільно-економічні типи та їх історична еволюція // Світова економіка. Зб. наук. праць. - К., 2008. - Вип. 27. - C. 108-110.
•3. Письмак В. Тенденції глобалізації. / В. Письмак // Економіст. - 2009. - №1. - С. 23-24.
•4. Ткачук Ю.В. Глобалізація в сфері політики: інститути та механізми державного впливу / Ю.В.Ткачук // Економіст. - 2010. - №8. - С. 36-39.
