Ігнатюк О.В. АНАЛІЗ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ У 2008-2010 РОКАХ

Студентка, Ігнатюк О.В.

Буковинський фінансово-економічний університет

АНАЛІЗ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ У 2008-2010 РОКАХ

Ефективність грошово-кредитної політики щодо забезпечення фінансової стійкості економіки певною мірою залежить від узгодженості її цілей та дії інструментів із завданнями та механізмами реалізації фіскальної і бюджетної політики, а помилки у стратегічних і тактичних цілях можуть спричинити зворотний результат. У теперішніх умовах монетарна політика повинна максимально адаптуватися до умов фінансової глобалізації з метою попередження кризових явищ та можливість подолання їх наслідків із найменшими втратами для загальноекономічного стану країни.

Грошово-кредитна політика - важливий інструмент державного регулювання економіки з метою забезпечення стабільного розвитку країни, та грошової одиниці. Діяльність Національного банку України має вирішальний вплив на стабільність грошової системи, національної грошової одиниці та надійність банківських установ, що певною мірою визначає ефективність функціонування всієї національної економіки.

Проблеми грошово-кредитної політики, теоретичні та методологічні засади її здійснення плідно досліджували такі вчені, як І.Лютий, А.Гриценко, Т.Кричевська, Я.Грудзевич, А.Єпіфанов, В.Міщенко, Н.Гребеник, Б.Луців, П.Нікіфоров, В.Осецький, Н.Островська, М.Шаповалова, Т.Єрліна та інші.

Метою статті є дослідження грошово-кредитної політики України протягом 2008-2010 років.

Грошово-кредитна політика протягом 2008-2010 років була спрямована на виконання основної функції НБУ - забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Складна ситуація в економіці вимагала від НБУ відповідної гнучкості у проведенні грошово-кредитної політики та оперативної реакції на процеси, які відбувалися на макроекономічному рівні та у фіскальній сфері через зважене використання монетарних інструментів і механізмів [1].

Розглянемо більш детальніше інструменти грошово-кредитного регулювання, які застосовував Національний банк України у 2008-2010 рр. Динаміку цих інструментів подано у табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка інструментів грошово-кредитної політики НБУ за 2008-2010 рр.

%

Протягом 2008-2010 років обов'язкові резерви використовувалися Національним банком України як один із монетарних інструментів для ефективного управління грошово-кредитним ринком та регулювання обсягів грошової маси в обігу.

На кінець 2008 року обов'язкові резерви, сформовані банківською системою, становили 13,7 млрд. грн. Збільшивши норму обов'язкового резервування, центральний банк негайно скоротив обсяг надлишкових резервів банків, зменшив їх кредитну спроможність, знизив рівень мультиплікації депозитів. Відповідно зменшився загальний обсяг пропозиції грошей, тобто знизився рівень інфляції. Тому у 2009 році зменшився обсяг формування обов'язкових резервів до 12,2 млрд. грн. на кінець року, а у 2010 році - до 12,4 млрд. грн. [3]

Національний банк України з 30 листопада 2011 року запровадив такий порядок формування обов'язкових резервів банками України:

•-                     на окремому рахунку в Національному банку України 3203 "Кошти обов'язкових резервів, що перераховані банками" - у розмірі 70 % від суми обов'язкових резервів, що сформовані за попередній звітний період резервування;

•-                     на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України - залишок суми обов'язкових резервів, сформованих згідно з установленими нормативами на відповідний період.

Що стосується процентної політики Національного банку України протягом 2008-2010 років, то вона проводилася відповідно до ситуації на грошово-кредитному ринку і спрямовувалася на утримування вартості грошей на позитивному рівні щодо інфляції з метою стимулювання повернення коштів у банківську систему, нівелювання девальваційного тиску та інфляційних ризиків [2].

НБУ відповідно до зниження інфляційного тиску та стабілізації ситуації на грошово-кредитному ринку корегував процентні ставки.

Протягом червня - серпня 2009 року двічі знижувалась облікова ставка, яка визначалася як базова ставка щодо інших процентних ставок НБУ. Так, з 15.06.2009 р. було знижено розмір облікової ставки з 12,0 до 11% річних, а з 12.08.2009 р. - до 10,25% річних.

У 2010 році НБУ тричі знижував облікову ставку: з 08.06.2010 р. - з 10,25 до 9,5% річних, з 08.07.2010 р. - до 8,5% річних, з 10.08.2010 р. - до 7,75% річних.

Оскільки пік фінансово-економічної кризи в Україні припадає саме на 2008 рік, то задля її подолання та нормалізації банківської системи у цьому році загальний обсяг кредитів рефінансування банків становив 169,5 млрд. грн. При цьому через механізм постійно діючої кредитної лінії рефінансування банків Національним банком України було надано кредитів овернайт на суму 91,8 млрд. грн., або 54,2% від загальної суми рефінансування, кредитів, отриманих банком через тендер, 15,2 млрд. грн., або 9,0%, через операції прямого репо - 23,1 млрд. грн., або 13,6%. Банками за цей період було повернено кредитів рефінансування на загальну суму 110,4 млрд. грн. [3].

У зв'язку з тим, що ліквідність банків поступово почала підвищуватися у 2009 році загальний обсяг операцій рефінансування банків зменшився до 64,4 млрд. грн. При цьому через механізм постійно діючої кредитної лінії рефінансування банків Національним банком України було надано кредитів овернайт на суму 12,7 млрд. грн., або 19,8% від загальної суми рефінансування, кредитів, отриманих банком через операції прямого репо - 0,5 млрд. грн., або 0,7%, шляхом надання стабілізаційних кредитів та інших короткострокових кредитів на основі програми фінансового оздоровлення 46,9 млрд. грн., або 72,8% від загальної суми рефінансування. Банками за цей період було повернено кредитів рефінансування на загальну суму 39,8 млрд. грн. [3].

У 2010 році загальний обсяг операцій із рефінансування банків ще зменшився до 5,2 млрд. грн. порівняно з попереднім періодом.  Повернено за цей період кредитів на загальну суму 18,5 млрд. грн. [3].

Також, з метою оперативного регулювання ліквідності банків та забезпечення збалансованості пропозиції грошових коштів та попиту на них НБУ протягом 2008-2010 років проводив депозитні операції з банками шляхом розміщення депозитних сертифікатів НБУ (Табл. 2).

Це сприяло тому, що на кінець 2008 року рівень інфляції знизився  до 112,3%, це на 10% менше, ніж у 2008 році. У 2009 році було випущено депозитних сертифікатів НБУ на загальну суму 96,7 млрд. грн., так у 2010 році рівень інфляції становив уже 109,1%. З метою регулювання ліквідності банків у 2008 році було здійснено довгострокове погашення депозитних сертифікатів на суму 1,6 млрд. грн., у 2009 році - на суму 52 млн. грн., а у 2010 році - 503,0  млн. грн.

Таблиця 2

Аналіз операцій з розміщення депозитних сертифікатів НБУ протягом 2008-2010 років (номінальною вартістю 1млн. грн.)

Отже, через мінливість макроекономічних умов, що мали місце упродовж досліджуваного періоду, Національний банк України проводив гнучку грошово-кредитну політику та оперативно реагував на зміни в середовищі, зважено використовував монетарні інструменти і механізми. Основними грошово-кредитними інструментами, які застосовував у своїй діяльності НБУ були обов'язкове резервування коштів, процентна політика, рефінансування банків, депозитні операції та інші.

На основі проведеного аналізу пропонуються такі напрями грошово-кредитної політики:

•-                     здійснення кількісного контролю за динамікою грошової маси, що відповідав би приросту прогнозованого рівня валового внутрішнього продукту та запланованому рівню інфляції;

•-                     збільшення кредитної підтримки вітчизняних виробників шляхом інтенсифікації кредитної активності комерційних банків, а також підтримання Національним банком України ліквідності комерційних банків;

•-                     стимулювання процесів збільшення обсягів вкладів населення у банківську систему шляхом підвищення гарантій їх повернення через запровадження механізмів страхування депозитів;

•-                     сприяння у відновленні довіри інвесторів як внутрішнього, так і зовнішнього ринку до подальшого розвитку та функціонування фондового ринку державних цінних паперів як одного з основних сегментів руху капіталів та ефективного інструмента управління грошово-кредитним ринком;

•-                     забезпечення такого рівня купівельної спроможності національної валюти, який давав би змогу збалансувати як державні інтереси, так і інтереси суб'єктів національної економіки, включаючи зовнішньоекономічну діяльність та утримання визначеного рівня інфляції;

•-                     приведення Національним банком України обсягів золотовалютних резервів до рівня, який забезпечував би належну підтримку національної валюти за умов короткострокових кон'юнктурних коливань економіки;

•-                     захист економічних інтересів суб'єктів грошово-кредитного ринку.

Ефективне проведення такої грошово-кредитної політики НБУ дозволить зміцнити курс гривні, що у свою чергу покращить платіжний баланс країни, значно зменшить рівень інфляції, підвищить ліквідність комерційних банків, сприятиме розвитку фондового ринку та розвитку стабільної банківської системи в цілому.

Література:

•1.  Вдовиченко В.М. Особливості становлення та розвитку грошового ринку в перехідній економіці / Фінансовий ринок України. - 2010. - №4. - С. 5-10.

•2.  Дзюблюк О. Грошово-кредитна політика в період кризових явищ на   світових фінансових ринках / Н. Дзюблюк // Вісник НБУ.- 2009.-№5.-С.20-21.

•3.  Офіційний сайт Національного банку України [сайт http.www/bank.gov.ua].

Залиште коментар!