Ільєва О. П.,  викладач  ІІ категорії

Могилів - Подільський технолого- економічний коледж

Вінницького національного аграрного університету

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ - АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОСТІ

Майбутнє України будуть вирішувати фахівці, які зможуть швидко адаптуватися в сучасних умовах розвитку суспільства, творчо підходити до вирішення складних професійних ситуацій та виявляти вміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну у прийнятті рішень. Це зале­жить від інтелектуальних здібнос­тей, творчих умінь та навиків осо­бистості, яка повинна не тільки мати високий коефіцієнт розумового розвитку, але й вміти реалізувати свій творчий потенціал. Отож провідними стають здібності: комунікативні навички, соціальна адаптованість, осо­бистісні компетентності, що можуть бути  гарантом успіху в особистому та професій­ному житті.

 Обов'язковим  складником літературної освіти є позакласна робота з мови та літератури, адже саме вона сприяє розвитку творчої особистості студента,   формує комунікативну та креативну компетентність майбутнього спеціаліста. Захо­плює  красою художнього слова і можливістю виявити себе, свій інтелект, емоції, обдарування.

Викладач має поєднувати індивідуальні, групові та масові форми роботи й урізноманітнювати їх - у такий спосіб він найповніше виявить своє творче «Я», власну психологічну здатність до неформального спілкування зі студентами.

Початком успішної позакласної роботи з форму­вання творчої особистості є наявність трьох складових інте­лектуальної діяльності, спрямованої на засвоєння чогось принципово нового: високого рівня сформованості елементарних пізнаваль­них процесів, активного мислення, організованості   і   цілеспрямованості пізнавальних процесів.

Завдання щодо виховання особистості з високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема викладача, а  як соціальна необхідність. Сьогодні суспільну ситуацію можна назвати критичною: знизився престиж творчих спеціальностей, залишає бажати кращого сприймання соціальною структурою новаторства, нестандартних рішень, проявів творчої активності особистості.

Постає проблема охорони обдарованості людини, що висуває потребу вирішення низки проблем, в тому числі і виявлення засобів формування якостей творчої особистості студента, створення нових методик по розвитку цих якостей. В процесі її вирішення  життєвого значення набуває принцип цілісності у навчанні та вихованні, системна реалізація його в процесі аудиторної та позааудиторної роботи. Якщо, за переконанням О.Сухомлинського, «урок - основна ланка навчально-виховного процесу, завдяки якій учитель щоденно здійснює освіту, виховання й всебічний розвиток учнів», то саме позакласна робота сприяє розвитку зацікавленості у студентів дисципліною, розширенню та поглибленню знань, що їх здобувають студенти на заняттях, формуванню почуттів гуманістичного, патріотичного, толерантного характеру.        

Головним принципом роботи такої діяльності є диференціація та індивідуалізація навчально-виховного процесу, що передбачає: врахування  рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку вихованців, стимулювання активності; розкриття творчої активності кожного учасника творчої дії. Таким чином, відродження, пошук і підтримка творчої особистості.

При вирішенні цієї проблеми проводимо дослідження цілого комплексу її аспектів: вивчення особливостей формування якостей творчої особистості вихованця; підвищення ефективності виховного впливу на студентів за рахунок застосування нестандартних форм виховної роботи та доцільного використання резерву навчального часу; виявлення якостей вихованця, що  сприятимуть успіху творчої     діяльності.

Значну допо­могу отримуємо в цьо­му від практичного психолога, адже він з професійної точки зору оцінює ступінь обдарованості студентів, їх розумові здібності, а це до­зволяє розпізнати потенційні мо­жливості розвитку студентів, до­зволяє кожному з них дати поради, вказівки, які б сприяли ро­звитку його як особистості через вивчення мови та літератури.

Важливим  завданням для викладача-словесника є навчити грамотності студентів, залу­чати їх до мистецтва слова, багатств української класичної й сучасної літе­ратури, розрізняти високохудожні твори, прищеплювати вміння обирати лише ту продукцію, яка здатна збагатити його, розширити духовні горизонти, тобто формувати у студентів культуру літературної та мовної освіти.

З  метою поліпшення умов реалізації компетентісного підходу було створено об'єднання «Дивослово», яке дало змогу поєднати роботу мовного та літературних гуртків для реалізації диференційованого підходу у формуванні творчих здібностей  студентів. Разом з  тим - це можливість ввести  студентів у світ прекрасного, залучити їх до національного мистецтва слова у його взаємозв'язках з мовою, історією, живописом, архітектурою, музикою; виховувати потребу у читанні, високі естетичні смаки, здатність і вміння творчо сприймати прочитане, сформувати на цій основі правильне розуміння загальнолюдських цінностей і цим сприяти вихованню духовно багатої, всебічно розвиненої особистості. 

Досвід гурткової роботи переконує, що для максимального задово­лення потреби самовдосконалення сучасному студенту недостатньо спробувати власні сили в якомусь одному виді діяльності. Щоб мати змогу розвиватися всебічно, слід відійти від стандартів, надати перевагу творчим напрямам під час вибору форм гурткової роботи.

Саме літературне об'єднання «Дивослово» надає студентам однакові можливості для пред'явлення вмінь і навичок у застосуванні набутих знань у нестандартній ситуації, шанс виявити вміння планувати особисту діяльність та діяльність інших, розвивати навички спілкування, розширювати можливості, відчу­ти себе лідером.

Практична цінність досвіду:  великий  спектр форм навчально-виховної позакласної роботи літературного об'єднання «Дивослово» відкриває значні можливості для розвитку творчих здібностей особистості. Зокрема, педагогічна технологія формування творчої особистості в межах діяльності  інтегрованого об'єднання  цінна для викладачів української мови та літератури, оскільки передбачає систему роботи над вихованням  національно свідомої особистості,  дає можливість забезпечити наступність у розвитку різних  інтересів студентів, сприяє розвитку художньої культури студентів, естетичних смаків музичних і мовно-літературних здібностей, інтелектуальних (розумових) здібностей,  креативності критичного мислення, розумової відкритості, чутливості до нового та незвичного, толерантності до невизначених ситуацій, пошукової активності.

Тільки нетрадиційний підхід і творче переосмислення виховних завдань як гурткової роботи, так і всього виховного процесу в цілому, допоможуть орієнтувати молоде покоління на цілеспрямовану творчу працю, морально і духовно збагачену. Тільки тоді оновлене суспільство отримає самодостатню особистість - професійно компетентного, соціально зрілого, творчо розвиненого спеціаліста.

Література:

•1.     Барбіна Є.  Професійна майстерність учителя в історії педа­гогічної думки // Рідна школа. - 1998. - №2. - С.71-74.

•2.     Барко В. І., Тютюнникова А.М. Як визначити творчі здібності дитини? - К., 1991. - 79 с.

•3.     Дробноход М. Освітні системи майбутнього творяться сьо­годні. (Матеріали «Круглого столу») // Рідна школа. - 1997. - №2. - С.  4

•4.     Сухомлинський В.Вибрані твори:У5т.-Т.1.

Залиште коментар!