XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ілларіонов О.Ю. НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИСКОРЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ВУГІЛЬНІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Ілларіонов О.Ю.
молодший науковий співробітник
Інституту економіко-правових досліджень НАН України, м. Донецьк

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИСКОРЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ВУГІЛЬНІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Вітчизняна вугільна промисловість попри поліпшення окремих показників у роботі продовжує перебувати у кризовому стані. Неефективна управлінська політика щодо державних вугільних підприємств, низка техніко-економічних та правових проблем, а також загальносвітова економічна криза, яка спричинила падіння попиту на вугільну продукцію, імпорт дешевшої за вітчизняну вугільної продукції із країни ближнього зарубіжжя із року у рік лише посилює необхідність пошуку шляхів реформування у галузі. Не однократно відзначалося, що подоланню кризових явищ у вугільній галузі може сприяти пожвавлення інвестиційних процесів як за рахунок державних коштів, так і за рахунок коштів приватних інвесторів.
Однак, аналіз діючого законодавства дозволяє зробити висновки про неефективність відповідного правового забезпечення у галузі залучення інвестицій у вугільну промисловість. До того ж, вказане законодавство є не досить вивченим, інвестиційні механізми зводяться до простих цивільно-правових конструкцій типу договорів про сумісну діяльність державних підприємств (окремих шахт) із підприємницькими структурами, або до оренди частини майнового комплексу (окремих бремсбергів і т.і.), рідше – до оренди цілісних майнових комплексів.
Криза у вугільній галузі та недофінансування капітальних видатків позначились на стані основних фондів, оновлення яких на сьогодні є основним завданням. З метою прискорення модернізації шахтного фонду, технічного переоснащення вугледобувних підприємств та нарощування, на цій основі, виробництва вітчизняної вугільної продукції до обсягів, передбачених Енергетичною стратегією України до 2030 року, було видано наказ Міністерства вугільної промисловості України «Щодо залучення недержавних інвестицій у вугільну галузь» від 22.09.2008 р. № 484 [1].
Згаданим наказом від 22.09.2008 р. № 484 було затверджено як додаток № 1 – Склад комісії з розгляду інвестиційних проектів, як додаток № 2 – Порядок розгляду інвестиційних проектів та надання погоджень, і як додаток № 3 – Положення про комісію з розгляду інвестиційних проектів.
Порядок розгляду інвестиційних проектів та надання погоджень від 22.09.2008 р. № 484 визначає процедуру розгляду інвестиційних проектів та надання Міністерством вугільної промисловості України відповідних погоджень.
Відповідно до Положення про комісію з розгляду інвестиційних проектів Комісія є постійно діючим органом при Міністерстві вугільної промисловості України. Основними завданнями Комісії є розгляд інвестиційних проектів, представлених суб'єктами господарювання та надання їм погоджень.
Однак і досі не скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання укладення деяких договорів» від 7.05.2008 р. № 703-р [2], де встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, частка держави у майні яких становить понад 50%, отримувати відповідний дозвіл на укладання договорів про спільну (зокрема інвестиційну) діяльність в Кабінеті Міністрів України.
Окремі заходи пожвавлення інвестиційної активності у вугільній галузі, які передбачені Енергетичною стратегією України на період до 2030 р. (див. розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів на 2006 - 2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» від 27.07.2006 р. № 436-р [3]), можна назвати недостатніми та поверховими. Так, розділом VIII «Розроблення проектів програмних та інших документів, спрямованих на забезпечення реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» Стратегії передбачено розроблення Програми використання низькосортного і бурого вугілля на теплових електростанціях за сучасними технологіями та у виробництві синтетичного палива, у тому числі рідкого моторного палива та розділом IV «Вугільна галузь» проекту програми фінансового оздоровлення та технічного переоснащення шахтовуглебудівного комплексу та подання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів для визначення механізму її реалізації.
Необхідність реформування і структурної перебудови вугледобувного комплексу, реорганізації підприємств з незначним обсягом будівельно-монтажних робіт та невеликою чисельністю працівників, ліквідації збиткових і недіючих підприємств, будівництва нових та реконструкції і технічного переоснащення діючих шахт, вже давно вимагає прийняття окремого Закону України «Про капітальне будівництво у вугільній галузі», розробка проекту та супроводження якого передбачено Орієнтовним планом законопроектних робіт, затвердженим відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження орієнтовного плану законопроектних робіт на 2008 рік» від 26.03.2008 р. № 534-р [4].
Все ж, на сьогодні основними нормативно-правовими актами, метою прийняття яких, у першу чергу, є саме створення сприятливих умов та механізмів залучення державних та недержавних інвестицій у вугільну галузь, є Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року «Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі» від 5.08.2008 р. № 685/2008 [5] та розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування вугільної галузі» від 14.05.2008 р. № 737-р [6].
Пунктом 2 зазначеного Указу Президента України від 5.08.2008 р. № 685/2008 Кабінет Міністрів України зобов’язано вжити щодо залучення недержавних інвестицій у розвиток вугільної галузі; забезпечити посилення контролю держави за виконанням інвесторами зобов'язань у післяприватизаційний період. Міністерство вугільної промисловості України, яке є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у вугільній та торфодобувній галузі (п. 1 Положення про Міністерство вугільної промисловості України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство вугільної промисловості України» від 2.11.2006 р. № 1527 [7]), відповідно до зазначеного Указу зобов’язане забезпечити впровадження комплексу заходів з підвищення ефективності функціонування шахто-будівельного комплексу, модернізації та технічного переоснащення шахто-будівельних підприємств. По суті, Указ Президента України і досі є невиконаним. Лише нещодавно на офіційному сайті Міністерства вугільної промисловості України з`явилась об`ява щодо проведення загальноукраїнського конкурсу щодо розробки концепції створення дієвої системи управління майновими, фінансовими, кадровими, іншими активами та ресурсами підприємств вугільної галузі, яка унеможливить ризики і загрози для функціонування вугільної галузі та ринку вугілля України в період подолання наслідків світової фінансової економічної кризи.
Ще раніше за згаданий Указ, Кабінет Міністрів України видав вказане вище розпорядження «Про схвалення Концепції реформування вугільної галузі» від 14 травня 2008 р. № 737-р.
Метою Концепції є забезпечення прискореного розвитку вугільної промисловості та досягнення показників роботи, передбачених Енергетичною стратегією України на період до 2030 року, шляхом ринкового реформування підприємств і системного усунення кризових чинників. Такої програмної мети планується досягти за рахунок залучення ефективного власника (нажаль, такого правового механізму ще не розроблено – авт.), що має економічну заінтересованість у позитивних результатах господарської діяльності. Пріоритетом є створення законодавчої бази для прискорення процесів приватизації у вугільній галузі з урахуванням її особливостей. У відповідних законопроектах повинні бути враховані специфіка розвитку та структурного реформування вугільної промисловості, порядок приватизації підприємств галузі, механізм залучення недержавних інвестицій, визначення соціально орієнтованих зобов'язань стратегічних інвесторів, забезпечення надійного, безпечного для працівників та навколишнього середовища, функціонування приватизованих шахт тощо. Взагалі, останнім часом законопроекти з питань підвищення ефективності господарювання у галузі зовсім не розглядалися у Верховній Раді України, багато з розроблених законопроектів ще до їх розгляду застаріли.
Залучення ефективного власника та стимулювання інвестиційних процесів не можливе без створення ринкової інфраструктури у галузі та відповідного правового забезпечення, яке визначатиме основні засади функціонування ринку вугілля, зокрема врегулює питання щодо вдосконалення відповідного механізму, та суміжних ринків (електроенергії, гірничого обладнання тощо); умови продажу вугільної продукції на біржових торгах, правила і специфіку укладення відповідних біржових контрактів; методи визначення базової ціни вугільної продукції на оптовому ринку вугілля або стартової ціни торгів; впровадження механізму гарантування найкращої ціни, за якого виробники вугільної продукції зможуть максимально відшкодувати свої виробничі витрати та будуть заінтересовані у продажу продукції на внутрішньому ринку вугілля, стримання дешевого імпорту за допомогою інструментів, дозволенних СОТ та адаптованих до вимог ЄС.
Відповідно до компетенції Міністерства вугільної промисловості України, визначеної Указом Президента України «Питання Міністерства вугільної промисловості України» від 5.10.2005 р. № 1417/2005 [8], яка полягає в участі у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у вугільній промисловості, здійсненні структурної перебудови вугільної промисловості та підвищенні ефективності управління нею, створення сприятливих умов для приватизації підприємств вугільної промисловості та сприянні розвитку і вдосконаленню ринку вугільної продукції, а також з урахуванням несприятливої економічної ситуації, що склалася починаючи з вересня 2008 р., Міністерство прийняло План заходів щодо мінімізації ризиків і загроз для функціонування вугільної галузі та ринку вугілля України, як додаток № 2 до розпорядження Міністерства вугільної промисловості України «Про мінімізацію негативного впливу світової фінансової кризи на вугільну галузь України» від 03.11.2008 р. № 89-р [9]. Серед 9 пунктів Плану не має жодного присвяченого сприянню розвитку підприємницької ініціативи у галузі.
Не додасть дієвих механізмів подолання кризи у галузі відверта конкуренція нормативно-правових актів (мається на увазі Концепція реформування вугільної галузі, прийнята Кабінетом Міністрів України, та Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року «Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі»).
Складається враження, що Міністерство вугільної промисловості України сконцентрувало свою увагу виключно на вугільних підприємствах (шахтах) державної власності, не дивлячись на свою широку організаційно-господарську компетенцію відповідно до Положення про Міністерство та згадану Концепцію реформування вугільної галузі. Відповідно до цього, і інвестиційна привабливість та відповідні процеси у галузі знаходяться майже у замороженому стані, окремі вдалі проекти не впливають на загальний кризовий стан у вугільній галузі, яка визначена як перспективна для розвитку на ближче та віддалене майбутнє.
Література:
1. Наказ Міністерства вугільної промисловості України «Щодо залучення недержавних інвестицій у вугільну галузь» від 22.09.2008 р. № 484 // Відомості Міністерства вугільної промисловості України. – 2008. – № 9.
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання укладення деяких договорів» від 7.05.2008 р. № 703-р // Офіційний вісник України. – 2008. – № 35. – Ст. 1183.
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів на 2006 - 2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» від 27.07.2006 р. № 436-р // © ІАЦ «Ліга», ЛІГАБізнесІнформ, 2007.
4. розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження орієнтовного плану законопроектних робіт на 2008 рік» від 26.03.2008 р. № 534-р // © ІАЦ «Ліга», ЛІГАБізнесІнформ, 2007.
5. Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року «Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі» від 5.08.2008 р. № 685/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 58. – Ст. 1936.
6. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування вугільної галузі» від 14.05.2008 р. № 737-р // Офіційний вісник України. – 2008. – № 37. – Ст. 1244.
7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство вугільної промисловості України» від 2.11.2006 р. № 1527 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 44. – Ст. 2952.
8. Указ Президента України «Питання Міністерства вугільної промисловості України» від 5.10.2005 р. № 1417/2005 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 40. – Ст. 2541.
9. Розпорядження Міністерства вугільної промисловості України «Про мінімізацію негативного впливу світової фінансової кризи на вугільну галузь України» від 03.11.2008 р. № 89-р // © ІАЦ «Ліга», ЛІГАБізнесІнформ, 2007.

Ел. адреса (e-mail) allezander@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>