XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Іванців Л.Г. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОЛЕ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ НА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРОФЕСІЇ: СПОСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗМІСТУ

Іванців Людмила Григорівна

Інженер-педагог, ветеран праці

ПТУ № 2 м. Українка, Київська обл.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОЛЕ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ НА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРОФЕСІЇ: СПОСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗМІСТУ

"Інформаційне поле" розроблене в ще не надрукованому практичному посібнику (обсяг понад 150 с.), призначеного для педагогів технічних навчальних закладів, статті-презентації в контексті запровадження професійно-технічної освітою осучаснених підходів до цінності історичних знань, обґрунтування і пропагування методів історичного пізнання в чисельних публікаціях. Важливими є й керівний напрям, характер інформативно-організаційних дій, що сприяють виконанню основної мети: наближення суб'єкта освітньої послуги (в подальшому "суб'єкта".  - примітка Л. І.) до об'єкта - знань. Серед заходів соціалізації молоді, її залучення до робітничої праці подібний досвід комплексної інформаційної реалізації змісту цільового і водночас широкого соціально-культурного призначення для автора, на жаль, є невідомим. Освіта, як сфера педагогічної діяльності, функціонує в бік опрацювання синтетичного знання - джерельного інформаційного ресурсу, відповідного пізнаваної дійсності, його трансформації і передавання суб'єкту. Така схема, аналогічна для будь-якого виробництва, як мінімум, потребує: 1) урізноманітнення термінологічного апарату; 2) уточнень основних критеріїв оцінювання кінцевого продукту (педагогічної інформації); 3) визначення результату запропонованих перетворень за відношенням до професії та практики освітньо-педагогічного впливу на суб'єкта.

Існування сучасних технічних засобів накопичення інформаційного масиву лише підсилюють значення формалізації будь-яких інформаційних технологій, коли в освіті зусилля науковців і практиків спрямовуються на реалізацію схеми «мета < -> задоволення потреб і замовлень суб'єктів педагогічного процесу». Водночас, багато хто вважає, що педагогічну інформацію слід будувати лише за принципом наукової раціональності як переходу від загального до окремого. На жаль, такий спосіб не визнається суб'єктом навчання як сприятливий і корисний в його авторитарних ознаках настанов і кимось попередньо сформованих думок.

Проблема якості інформації в реалізації схем «освіта суб'єкта < -  педагогічні дії» актуальна й у питаннях профорієнтації. Соціальне обличчя учня, студента і майбутнього робітника не може формуватися лише за вимогами ринку роботодавців, економічними потребами. Неконсервативна освіта відходить від поняття професії, орієнтованого лише на "професійний розподіл праці, видів трудової діяльності, професій та спеціальностей (об'єктів вибору), шляхи і способи одержання знань і навиків, необхідних для цієї діяльності, реальних можливостей їх використання" [1]. Духовність, якої не вистачає у суспільстві, не конфліктує з статусно-функціональними обов'язками і соціальною роллю суб'єкта, але має крокувати поряд, поглиблюючи людську свідомість.

В систему оброблення інформації та організації даних з профорієнтації  закладаємо поле координат (аргументів і функцій) двох взаємопов'язаних схем-зв'язків: «історичне <-> логічне» та «історичне < => логічне». Історичне продукує логічне в його світоглядній та дидактичній цінності, роз'яснює логічне в його репрезентативній формі. Історико-логічне знання виконує функцію своєрідного поводиря на шляху профорієнтації - посередника між поставленою проблемою, її тематикою і орієнтиром на суб'єкта вибору. Логіка побудови змісту тексту як замкненого ланцюга (кола із взаємопов'язаних кілець) виправдовує його використання в різний спосіб: читання з початку до кінця чи навпаки або «вихоплюванням» актуального для якогось висновку фрагменту. Зміст, що сприймається в одному чи оберненому порядку відображує: 1) сферу і галузь діяльності, технічні об'єкти від місць праці до електротехнічних комплексів та систем; 2) загальнолюдські чесноти (серед них і моральність) у відношеннях суб'єкта вибору (майбутнього фахівця) до професії та життя в цілому; 3) загальне значення культури як сукупності способів і прийомів організації, реалізації та поступу людської життєдіяльності, способів людського буття. Поняття культури і поля ототожнюють аграрну діяльність із освітянськими функціями. Суть культури педагогічної діяльності - функціонування на результат - обумовлює значення її головного чинника: умов інформаційного середовища, в яких розвивається людина, осмислюється довколишнє. В історично-об'єктному, історико-культурному трактуванні техніка розуміється як соціокультурний феномен,  людина в суб'єктно орієнтованому інформаційному світі не відчуває себе розгубленою.

На всіх етапах конструювання-реконструювання логічних схем і в схемах, пристосування історичної складової змісту до об'єкта вивчення і суб'єкта пізнання, освітньо-педагогічна інформація, «запрошує» до мотивованої діяльності, «закликає» до особистісної причетності у технічних справах. Усвідомлюється, що мета одержання якісного результату від навчання підкріплюється досягненнями попередніх поколінь, має необхідну базу. Воля суб'єкта спрямовується на мобілізацію власних сил, самоутвердження свого "Я". Таке звернення до себе зміцнює почуття загальнолюдської, національної, особистої, професійної гідності - відданості ідеалам; відкриває суб'єктові нові грані взаємодії зі світом, виявляє  більш широкі можливості зрозуміння його складностей, вимагає переходити від байдужості до зацікавленості, чутливості та уваги до змінювання себе з середини. Окультурення людини відбувається шляхом зрозуміння цінності історичного спадку, його привласнення та усвідомленого освоєння. Настанова авторитарного навчання як насадження попереднього досвіду ("думай так, роби так, як кажуть") замінюється на зважені думки і дії майбутнього фахівця. Якість інформації як очікуваної функціональності оцінюється за її основним призначенням - укріплення емоційно-психологічних, розумових, морально-вольових, фізичних сил споживачів її цінності. Історія і культура постають базовими основами ефективності педагогічної інформації, способом досягнення діалогової згоди між суспільством та індивідом, міждисциплінарної субординації змісту, гуманізації об'єкт-суб'єктних відносин, "зняття суб'єкт-об'єктної опозиції всередині когнітивної процедури" [2, С. 288].

На смислову сутність підходу, конкретизацію запропонованих способів організації інформаційного поля профорієнтації на виробництво та розподілення, споживання електричної енергії, на адресата сприймання гуманно-гуманітарної інформації вказують назви окремих тематичних заголовків змісту посібника: Продуктивні сили Київщини XIX - початку XX століття. Продовжити професійні традиції. З історії електротехнічної освіти. Про наукові передумови виникнення електротехнічних знань. Наука і техніка нового етапу. Як досягають електробезпеки. Кожна с тем побудована майже однаково: передумова як відправний пункт  -> основний зміст -> сформована думка автора і приймача інформації. Її центральним поняттям вважаємо інформативність як спосіб: 1) оцінювання первинної інформації, презентації її інтерпретованого змісту < => тексту; 2) виявлення його цінності, співвіднесеною із реальністю діалогу «минуле < => сучасне»; механізмів об'єкт-об'єктної цілісності,  адаптації суб'єкта до об'єкта в педагогічному процесі навчання і виховання суб'єкта. Переконані, що майбутнє ефективної освіти забезпечить спільність інтересів усіх зацікавлених сторін.

Використані позначки: < => - адекватність чи тотожність; -> чи < - - односторонній зв'язок; <-> - обернений зв"язок.

Література:

1. Энциклопедический социологический словарь / Г. В. Осипов (ред.): РАН, Институт социально-политических исследований. - М., 1995. - 940 с. - С. 117.

2.       Новая  философская  энциклопедия:  в 4-х тт. / Институт  философии РАН [...]. - М.: Мысль, 2000 -2001; T.2 - E-M - 634, [2] c.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>