Івашкова Тетяна Олександрівна

Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького

УМОВИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ САМООСВІТИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ

Організація самоосвітньої діяльності в процесі навчання у ВНЗ є показником сучасного, досить високого рівня системи освіти. Без уваги до самоосвіти як одного з основних елементів процесу навчання у вищій школі, у тому числі й у військових закладах, у наш час неможливо підготувати висококваліфікованих фахівців для правоохоронних органів нашої держави. Основний резерв підвищення ефективності процесу навчання і якості підготовки молодих офіцерів, зазначають вчені, необхідно шукати в раціональній організації навчального процесу На думку Б. Ф. Райського, «завдання формування в суб'єктів навчання готовності до безперервної самоосвіти вимагає включення самоосвіти в навчальний процес як об'єктивного необхідного заняття. Це не нав'язування додаткової, позапрограмної роботи, а зміна характеру навчальної роботи» [1, с. 67].

А. К. Громцева вказує, що «основним шляхом, який допомагає в оволодінні всім комплексом компонентів самоосвітньої діяльності, є насамперед відповідна організація навчальної роботи» [4, с.32]. В. К Буряк підкреслює, що «формування в студентів готовності до самоосвіти відбувається в педагогічному процесі» [2, с.18]. Спеціальну організацію педагогічного процесу Б. К. Буряк визначає головною умовою, що спонукає курсантів до самоосвіти [2, с.18].

Для вирішення завдання сформованості готовності майбутніх офіцерів правоохоронних органів до самоосвіти важливе значення має органічне включення самоосвітньої діяльності курсантів у навчальний процес, коли зміст навчання тісно пов'язаний із сучасністю, з життям, коли майбутні офіцери яскраво бачать перспективи суспільного розвитку, розуміють важливість удосконалення науки й техніки. Для організації роботи з розвитку культури самоосвіти майбутніх офіцерів правоохоронних органів важливе значення має спрямованість усього навчального процесу у ВВНЗ на розвиток культури самоосвіти курсантів, урахування особливостей цього процесу та його складових.

Завдання підготовки майбутніх офіцерів до самоосвітньої діяльності, можна вирішити через формування в курсантів прагнення й уміння задовольняти свої пізнавальні потреби та інтереси шляхом самоосвіти. Підготовка курсантів до самоосвіти полягає, насамперед, у формуванні в них психологічної потреби в знаннях.

Необхідно також враховувати, що у формуванні самоосвітніх прагнень та навичок у курсантів військово-навчальних закладів важливу роль відіграє професорсько-викладацький склад, а також курсові офіцери та офіцери-наставники. На думку В. К. Буряка, характер взаємодії викладача та вихованців є головною умовою, що спонукає студентів до самоосвіти [2, с.20]. Забезпечення суб'єктно-суб'єктної взаємодії викладачів і курсантів - важливий шлях формування культури самоосвіти майбутніх офіцерів-правоохоронних органів.

Активізація пізнавальної діяльності є одним з важливих шляхів формування культури самоосвіти майбутніх офіцерів. Провідне значення у цій роботі вчені надають активним методам навчання. За твердженням А. В. Вербицького, поняття «активне навчання» знаменує «перехід від регламентуючих, алгоритмізованих, програмованих форм і методів організації дидактичного процесу у вузі до розвиваючих, проблемних, дослідницьких, пошукових, які сприяють виникненню пізнавальних мотивів, інтересу до майбутньої професійної діяльності, умов для творчості і спілкування у навчанні» [3, с. 43]. Особливого значення у формуванні пізнавальної активності студентів дослідники надають також проблемному навчанню, що забезпечує вихід за межі стереотипних, «штатних» ситуацій, як це відбувається у творчому процесі. Сутність проблемного навчання полягає в створенні у навчальному процесі проблемних ситуацій, розв'язання яких стимулює розвиток пізнавальної активності суб'єктів учіння, їх здібностей.

Важливе значення для формування культури самоосвіти майбутніх офіцерів-правоохоронних органів має забезпечення професійної спрямованості завдань. Організовуючи самостійну роботу, доцільно використовувати такі завдання, які вимагають від курсантів діяти у ситуаціях професійного вибору. Це ситуації «офіцер-колега», «офіцера-підлеглий», «офіцер-начальник», «офіцер-громадянин», «офіцер-порушник громадського порядку». Кожне із таких завдань повинно містити типову для майбутньої професійної діяльності ситуацію, відповідно до якої потрібно встановити її професійну значущість, обрати оптимальні засоби і методи мотивованого її виконання.

Таким чином, успішне формування культури самоосвіти майбутніх офіцерів правоохоронних органів можливе за умов: спрямованості навчального процесу у ВВНЗ на розвиток культури самоосвіти курсантів, урахування особливостей цього процесу та його складових, формування у курсантів прагнення й уміння задовольняти свої пізнавальні потреби та інтереси шляхом самоосвіти, організація навчальної взаємодії курсантів і викладачів на основі суб'єкт-суб'єктного підходу, активізація пізнавальної діяльності курсантів через застосування проблемних методів навчання, використання потенціалу самостійної навчальної роботи та забезпечення професійної спрямованості завдань.

Література:

•1.Руководство самообразованием школьников. Под ред. Б. Ф. Райского, М. Н. Скаткина. - М.: Просвещение, 1983. - 127 с.47.

•2.  Буряк В. К. Умови та засоби самоосвіти студентів // Вища школа. - 2002. - №6. - С.18-29.

•3.        Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход // Методическое пособие. - М.: Просвещение, 1991. - 207 с.

•4.     Громцева А. К. Формирование у школьников готовности к самообразованию. - М.: Педагогика, 1983. - 145 с.

Залиште коментар!