к. б. н., Онещук Н.В.; к. м. н., Гусак В.В. ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ ЗАБРУДНЕННЯМ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА ПЕРВИННОЮ ЗАХВОРЮВАНІСТЮ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ НА ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
к. б. н., Онещук Н.В.; к. м. н., Гусак В.В.
Буковинська державна фінансова академія
ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ ЗАБРУДНЕННЯМ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА ПЕРВИННОЮ ЗАХВОРЮВАНІСТЮ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ НА ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
Відтоді як існує людина, її здоров'я формувалось і продовжує формуватись під впливом природних факторів на організм. Життєдіяльність організму перебуває у безперервному динамічному взаємозв'язку з факторами навколишнього середовища. Ця взаємодія не повинна порушувати адаптаційних механізмів організму людини. Під дією різних подразників внутрішнього і зовнішнього середовищ людини в її організмі створюються безумовні та умовні рефлекси, що зумовлюють підтримання динамічної рівноваги, в основі якої лежить обмін речовин та енергії між організмом і навколишнім середовищем [4, 5].
Здоров'я людини можна назвати одним з основних екологічних критеріїв якості навколишнього середовища. В основі всіх адаптаційних зв'язків у системі „людина - навколишнє середовище" знаходиться пристосування. Воно може здійснюватися за рахунок біологічних механізмів, які включають зміну морфологічних, фізіологічних і поведінкових реакцій людини і закінчується або станом повної адаптованості до умов середовища (тобто станом норми), або хворобою [3].
Фактори навколишнього середовища мають ефективно впливати на здоров'я і забезпечувати нормальний перебіг усіх процесів життєдіяльності людини. Сучасні екологічні проблеми, які особливо гостро постали перед людством, знаходяться в безпосередньому зв'язку з порушенням адаптивного ефекту його діяльності [1].
Найбільшу загрозу для людства становить антропогенне забруднення природного середовища. Хімічне, радіоактивне та бактеріологічне забруднення повітря, води, ґрунту й продуктів харчування, а також шуми, вібрації, електромагнітні поля та інші фізичні забруднення середовища спричинюють в організмі людей генетичні зміни та тяжкі патологічні явища. Це призводить до збільшення захворювань, народження неповноцінних дітей, передчасного старіння й смерті [5].
До екологічних факторів можуть бути віднесені лише ті фактори, які спричиняють специфічний вплив на здоров'я людини, і результат цього впливу можна простежити за відповідними реакціями організму і змінами в стані здоров'я. Так до характеристики здоров'я входять: 1) ряд демографічних показників - народжуваність, мертвонароджуваність, смертність (загальна, дитяча, вікова), середня тривалість життя; 2) захворюваність - загальна, окремих вікових груп, інфекційні, неінфекційні, хронічні неспецифічні захворювання, окремі види захворювань, захворювання з тимчасовою втратою працездатності, госпіталізована захворюваність; 3) фізичний розвиток; 4) інвалідизація [6].
Захворюваність - явище не випадкове. Приблизно на 50 % вона зумовлюється способом життя окремої людини. Шкідливі звички, неправильне харчування, недостатнє фізичне навантаження, самотність, стреси, порушення режимів праці і відпочинку сприяють розвиткові хвороб. Захворюваність на 40 % залежить від спадковості та екологічних умов - клімату, стану геосфер, рівня забрудненості довкілля й приблизно на 10 % визначається сучасним рівнем медичної допомоги [2].
Забруднення атмосферного повітря є частою причиною запальних захворювань органів дихання і очей, захворювань серцево-судинної системи, інфекційних захворювань, раку легенів.
Забрудненістю атмосфери називають не спрямовані зміни стану атмосферного повітря, цілком або частково зумовлені діяльністю людини, які безпосередньо чи опосередковано впливають на розподіл енергії, що надходить, рівні радіації, фізико-хімічні властивості атмосфери та умови існування живих організмів [5].
Хвороби органів дихання відносять до найпоширеніших екозалежних хвороб людини. Нами була проаналізована залежність між первинною захворюваністю населення України на хвороби органів дихання та забрудненістю атмосферного повітря, починаючи з 1990 по 2008 роки. Так, у 1990 році спостерігалась найбільша кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань на органи дихання (1702,1 тис.), що відповідає найбільшій кількості викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря (15549,4 тис. т.). У 2000 році ситуація покращилась - 14639 тис. випадків захворювань на органи дихання. Кількість шкідливих викидів дорівнювала 5908,6 тис. т. У 2008 році спостерігалась тенденція до зниження кількості випадків захворювань на органи дихання (13671 тис.), не зважаючи на підвищення кількості викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря (7210,3 тис. т.). Можливо це пов'язано з своєчасним проведенням профілактичних заходів, підвищенням свідомості населення щодо збереження власного здоров'я та покращенням рівня медичної допомоги.
Отже, зміни, які відбуваються в атмосфері внаслідок антропогенної діяльності, негативно впливають на здоров'я самої людини. Тому головним завданням науковців усіх спеціальностей є розробка відповідних рекомендацій і технологічних схем щодо покращення стану атмосферного повітря.
Література:
•1. Батлук В.А. Основи екології: Підручник. - К.: Знання, 2007. - 519 с.
•2. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С., Костіков Основи екологічних знань. - К.: Либідь, 2000. - 336 с.
•3. Бойчук Ю. Д., Солошенко Е. М., Бугай О. В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навчальний посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2002. - 284 с.
•4. Васюкова Г.Т., Ярошева О.І. Екологія: Підручник. - К.: Конзор, 2009. - 524с.
•5. Запольський А. К., Салюк А. І. Основи екології: Підручник / За ред. К. М. Ситника. - К.: Вища шк., 2003. - 358 с.
•6. Павлов С. Б. Екологічний ризик для здоров'я населення // Медицинские исследования. - 2001. - Т. 1, вып. 1. - С. 16-19.
е-mail: onescuk@gmail.com
