ХІV Міжнародна наукова інтернет-конференція СУЧАСНИЙ СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР 2017

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Подпишитесь на рассылки о научных публикациях





к. е. н., Єгорова О. В., Бойко О. А. СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИ ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ

к. е. н., доцент Єгорова Олена Володимирівна

Полтавська державна аграрна академія

Бойко Олександр Андрійович

Полтавська гімназія № 31

СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИ ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ

Статистична оцінка масових явищ у будь-якій сфері суспільного життя здійснюється за допомогою математико-статистичних методів, які дозволяють дати загальну характеристику явища, оцінити його однорідність та причинно-наслідкові зв'язки [1, 2, 3].

Економічні явища та процеси можна розглядати як певну множину одиниць або об'єктів, що одночасно є однорідними за певними ознаками й відмінними за величиною цих ознак. Отже, показникам, що характеризують суспільні відносини в економічній сфері, притаманна варіація - їх числові значення в межах однорідної сукупності коливаються під впливом різних чинників.

В сучасній аналітичній практиці для аналізу варіації використовують широке коло параметрів, але за потреби швидко оцінити ступінь коливання явища доцільно обмежитись невеликою кількістю найбільш важливих показників. На нашу думку, експрес-аналіз варіації слід проводити за показниками: дисперсія, середнє квадратичне відхилення та квадратичний коефіцієнт варіації.

Виявити вплив дії факторів на варіацію досліджуваних ознак можна за допомогою статистико-економічних методів аналізу: дисперсійного, кореляційно-регресійного, біваріантного, аналітичних групувань, кластерного, багатомірного статистичного аналізу тощо [1, 3].

Узагальнення теоретичних, методо­логічних і практичних аспектів статис­тичної оцінки суспільних явищ проводилось нами на прикладі вивчення формування попиту на екологічно чисті продукти харчування. Останнім часом в Україні, як і в усьому світі, кількість людей, які бажають вживати таку продукцію зростає. Проте, існує брак інформації щодо чисельності фактичних та потенційних її споживачів, їхнього ставлення до продукції, що продається як екологічна, готовності доплачувати за екопродукти тощо.

З метою оцінювання реального та очікуваного споживання екологічної продукції нами були опитані покупці ринків та магазинів Полтавської області. Розраховані різни види середніх (середня арифметична, мода і медіана) та показники варіації дають узагальнюючу характеристику відповідям на отримані питання.

Опитані вважають, що 18% вітчизняних та 15% імпортних продуктів харчування на ринку є екологічно чистими. Думка респондентів відносно частки екологічно чистих продуктів серед вітчизняної продукції коливається в межах від 0 (зовсім відсутня) до 60%. Модою, тобто відповіддю, що найчастіше зустрічається для питань «Скільки на Вашу думку відсотків продуктів харчування становлять екологічно чисті?», для вітчизняних продуктів є - 10% (зустрічається в 21,3% анкет), для імпортних - 0% (дана 23,8% опитаних).

На думку респондентів, частка екологічно чистих продуктів в їхньому раціоні становить в середньому 40,6%. Найбільш типовим випадком для досліджуваних осіб є раціон харчування в якому 37,0% припадає на екологічно чисті продукти.

Потенційно респонденти готові переплачувати за екологічно чисту продукцію в середньому близько 23%.

Показники варіації свідчать, що одержані відповіді на більшість питань досить суттєво відрізнялись один від одного, тобто думка респондентів сильно варіює, отже, нажаль, розраховані середні значення не можна вважати типовим для всіх споживачів.

Проведені розрахунки дозволили також виявити зв'язки, які можна вважати вірогідними з достатнім рівнем ймовірності (р=0,95):

- готовність споживачів доплачувати за екологічність продукції фор­мується під впливом групи чинників, одним з яких є рівень витрат на харчування, який на 7,8% зумовлює на скільки відсотків більше готові платити опитані за екологічно чисті продукти;

- витрати на харчування в досліджуваній сукупності практично не залежать від того, яку частку в раціоні опитаних займають екологічно чисті продукти;

- із збільшенням довіри до вітчизняних продуктів підвищується і довіра до імпортних: рівняння зв'язку між факторною ознакою х (оцінка екологічності вітчизняних продуктів) та ре­­зультативною ознакою у (оцінка екологічності імпортних продуктів) має вигляд:  Тобто, якщо оцінка частки екологічно чистих продуктів серед вітчизняних зростає на 1%, то аналогічна оцінка імпортних продуктів підвищується в середньому на 0,8%. Коефіцієнт кореляції 0,612 свідчить про суттєвий зв'язок між ознаками. Квадрат коефіцієнта кореляції вказує, що довіра споживачів до імпортних продуктів на 37,4% формується під впливом довіри до вітчизняних продуктів.

Отже, підвищити попит на екологічно чисту продукцію можна змінивши ставлення споживачів до свого раціону та підвищивши довіру до продукції, що реалізується як екологічна.

Література:

•1. Кулинич О. І. Теорія статистики : [підруч.] / О. І. Кулинич, Р. О. Кулинич. - [5-тє вид. , перероб. і доп.]. - К. : Знання, 2010. - 239 с.

•2. Социально-экономическая  статистика:  практикум.  Учебное  пособие  /   В. Н. Салин и др.; под ред. В. Н. Салина, Е. П. Шпаковской. - М. : Финансы и статистика, 2009. - 192 с.

•3.  Опря А. Т. Статистика (модульний варіант з програмованою формою контролю знань). Навч. посіб. / Опря А. Т. - К. : Центр навчальної літератури, 2012. - 448 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>