XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. е. н., Фурман І. В.,Столяр А. О. БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

к. е. н., Фурман І. В., Столяр А. О.

Вінницький національний аграрний університет

БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

  Якісне кредитне забезпечення суб'єктів господарювання є дієвим способом виходу економіки із кризи. Економіка країни й досі перебуває в тому стані, коли її розвиток гальмується відсутністю чітко визначених, пріоритетних програм розвитку підприємництва, у тому числі програм розвитку за допомогою кредиту.

  Метою статті  є  оцінка теоретичних та практичних питання банківського кредитування суб'єктів підприємницької діяльності України, висвітлення його місця та ролі у системі кредитного ринку України.

Банківське кредитування є об'єктом пильної уваги вітчизняних вчених: Базилевича В., Бутинця Ф., Васильченко З., Вітлінського В., Галасюка В., Заруби О., Івасіва Б., Ковальчука Т., Лагутіна В., Луціва Б., Пересади А., Лютого І., Міщенка В., Мороза А. та ін..

 У сучасних умовах банківський кредит - провідна форма кредиту, а вітчизняні банки є основними фінансовими посередниками в умовах ринкової трансформації економіки, оскільки, по-перше, питома вага активів комерційних банків у сукупних активах фінансових посередників перевищує 80%, по-друге, ринок банківських кредитів переважає ринок боргових цінних паперів, що пояснюється наступним: ринок банківських кредитів більш розвинений, ніж ринок цінних паперів в Україні; ринок банківських кредитів представляє найбільш просту й швидку форму запозичення капіталу порівняно з ринком боргових цінних паперів; ринок банківських кредитів має більш гнучкий підхід до суб'єкта кредитування; цей ринок має більш доступний і масовий характер.

Важливе значення має розробка ефективної політики залучення банківського кредити. Розробка політики залучення банківського кредиту здійснюється у сім етапів. Визначення цілей використання банківського кредиту - етап перший. Оскільки різні види банківського кредиту повною мірою можуть задовольнити весь спектр потреб підприємства у позичкових коштах, цілі його використання витікають з загальних цілей залучення позичкового капіталу, які були розглянуті раніше [2].

Другий етап - оцінка власної кредитоспроможності. Розроблена підприємством політика залучення банківського кредиту повинна кореспондуватися за основними своїми параметрами з відповідними параметрами кредитної політики банків. У складі параметрів кредитної політики банків одне з основних місць належить оцінці рівня кредитоспроможності позичальників, що визначає диференціацію умов кредитування клієнтів. Для того, щоб підприємство могло визначити базу переговорів з банками про умови кредитування, воно повинно заздалегідь оцінити рівень своєї кредитоспроможності.

У сучасній банківській практиці оцінка рівня кредитоспроможності позичальників при диференціації умов їх кредитування виходить з двох основних критеріїв: рівня фінансового стану підприємства та характеру погашення підприємством раніше отриманих ним кредитів - як відсотків, так і основного боргу. Рівень фінансового стану підприємства оцінюється системою раніше розглянутих фінансових коефіцієнтів, серед яких основна увага приділяється коефіцієнтам платоспроможності, фінансової стійкості та рентабельності [2].

Характер погашення позичальником раніше отриманих кредитів передбачає три рівні оцінки:

·        хороший, якщо заборгованість з кредиту і відсотки за ним виплачуються у визначені терміни, а також при пролонгації кредиту не більше одного разу на рік на термін не вище 90 днів;

·        слабкий, якщо прострочена заборгованість з кредиту і відсотків за ним складає не більше 90 днів, а також при пролонгації кредиту на термін більше 90 днів, але з обов'язковим поточним його обслуговуванням (виплатою відсотків за ним);                                                                         ·        недостатнім, якщо прострочена заборгованість з кредиту і відсотків за ним складає більше 90 днів, а також при пролонгації кредиту на термін більше 90 днів без виплати відсотків за ним.

З цих позицій підприємство повинно оцінювати рівень своєї кредитоспроможності при необхідності отримання кредиту у вітчизняних банках.

Сьогодні аналізуючи темпи видачі кредитів за видами економічної діяльності спостерігається приріст кредитів у сільське господарство, що становить 10,5%, у промисловість та будівництво відповідно становлять 15%, 6,3% у річному обчисленні.

За строками погашення збільшується попит суб'єктів господарювання на кредити від 1 року до 5 років та більше 5 років. Темпи приросту кредитів зі строком погашення до 1 року порівняно менші і становлять 7,6%

Слід відмітити, що погіршення реальної платоспроможності фізичних осіб унаслідок інфляційних процесів, девальвації національної валюти спричинило зростання обсягів проблемної заборгованості як за позичками цих клієнтів, так і за позичками суб'єктів господарювання, чию діяльність спрямовано на обслуговування фізичних осіб перш за все, виробництва харчових продуктів, текстильного виробництва, надання комунальних послуг тощо[4].

Як правило,  коли мова йде про проблеми впровадження кредитування в нашій державі, насамперед вказують на відсутність досконалої правової бази. Це справді складна проблема, особливість полягає у тому, що деякі засадні моменти створення необхідного правового поля для кредитування лежать у політичній площині. Недостатня кількість законів у цій сфері пояснюється, з одного боку, складною і повільною процедурою їх прийняття, а з іншого, тим, що банківські відносини надто динамічні. Це вимагає постійно вносити зміни, спрямовані на вдосконалення зазначеної діяльності, що забезпечується оперативним прийняттям підзаконних нормативних актів. Утім, окрім законодавчо-правових, не менш важливими є економічні чинники, які безпосередньо впливають на успішне запровадження і розвиток кредитування. Зважаючи на нинішній стан економіки держави, ці проблеми можуть надовго негативно впливати на розвиток кредитування фізичних та юридичних осіб в Україні.

Ми вважаємо, що для ефективного розвитку кредитної діяльності банкам України необхідно:

•-         по-перше, удосконалити регулятивну базу, в тому числі закони, котрі захищають права кредиторів;

•-         по-друге, банкам варто покращити методики оцінки кредитоспроможності позичальників, з метою зниження ризиків неповернення кредитів, основний акцент при прийнятті рішення про надання кредиту необхідно робити на кредитну історію та аналіз доходів;

•-         по-третє, забезпечити дотримання принципів, пов'язаних з умовами банківського кредитування та здійснити адаптацію міжнародного досвіду кредитування до української банківської практики;

На державному рівні слід продовжувати роботу,  спрямовану на залучення в Україну коштів міжнародних фондів, кредитно-фінансових установ, а також забезпечувати  доступ  до  цих  ресурсів  якнайширшого  кола  банків, які  відповідають критеріям прийнятності даних установ.

Література:

1.      Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання-Прес, 2006. - 287 с.

2.      Любар, О.О.      Банківське кредитування суб"єктів аграрної сфери в умовах ринку / О. О. Любар // Економіка АПК. - 2011. - № 3. - C. 73-77.

3.      Національний банк України // http://www.bank.gov.ua/

4. Чиж М.Н., Смолич Д.В. Сучасний стан банківського кредитування в Україні// М.Н. Чиж, Д.В. Смолич// Економічний форум 2. -2011.-С. 40-44.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>