XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. е. н., Мазур Г. Ф. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ АПВ

к. е. н., Мазур Геннадій Федорович

Уманський національний університет садівництва

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ АПВ

Україна протягом усіх років економічних трансформацій намагається налагодити відкрите ринкове господарювання з прискореним розвитком конкурентного середовища, у тому числі в агропромисловому виробництві. Ефективність такої системи господарювання багато у чому залежить від напрямів реалізації виробничо-збутового потенціалу. Необхідною умовою високої ефективності функціонування є конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників. У повній мірі це положення відноситься до підприємств АПВ, оскільки аграрна сфера втрачає стійкі конкурентні позиції щодо виробництва та споживання на агропродовольчому ринку.

Проблема конкурентоспроможності та формування конкурентних переваг агропромислового виробництва стоїть дуже гостро. Це пов'язано, з одного боку, з розвитком глобалізації, міжнародної інтеграції, внутрішньої міжгалузевої та зовнішньої торгівлі, з приєднанням України до СОТ. Водночас, в умовах загострення проблеми продовольчої безпеки та переважаючої збитковості агропромислового виробництва все більшої актуальності набуває проблема формування конкурентних переваг підприємств АПВ, оскільки скоротилися обсяги виробництва агропродовольчої продукції, а її якість є низькою. За таких умов проблема конкурентоспроможності агропромислового виробництва є досить актуальною та цікавою для дослідження.

З проміж сучасних економістів-аграрників особливості формування та розвитку конкурентного середовища на агропродовольчому ринку досліджували О.Є. Гудзь, Л. А. Євчук, В. А. Ільяшенко, С. М. Кваша, Ю. С. Коваленко, О. І. Кондратюк, Н. В. Кривенко, Н. А. Мазур, М. Й. Малік, В. Я. Месель-Веселяк, М. А. Місевич, М. В. Місюк, О. А. Нужна, А. Т. Опря, П. Т. Саблук, Б. К. Супіханов  та ін. Вони  зробили значний теоретико-методологічний внесок у розвиток економічної науки. Водночас проблема конкурентоспроможності у межах даного ринку залишається ще недостатньо дослідженою. Для сучасних умов господарювання мають бути розкриті механізми формування конкурентних переваг агропромислового виробництва з урахуванням особливостей і відмінностей продовольчих ринків. Цим і обумовлені тема та траєкторія даної наукової розвідки.

Фінансово-економічний механізм - це система основних важелів використання економічних законів, розв'язання суперечностей суспільного виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини, створення системи стимулів, узгодження економічних інтересів населення. Двома найважливішими підсистемами фінансово-економічного механізму є ринкове саморегулювання та державне регулювання економіки. Ринкове саморегулювання дає можливість ефективно розподіляти ресурси, забезпечувати гнучкість і високий ступінь пристосування до змінюваних умов, вільно обирати і діяти споживачам і підприємцям, задовольняти різноманітні потреби та підвищувати якість продукції. Державне регулювання є організуючим і регулюючим впливом держави на економічну діяльність суб'єктів ринку з метою її впорядкування та підвищення результативності. Основою сучасного аграрного ринку є ринкове саморегулювання.

Агропродовольчий ринок є найважливішою частиною національного ринку, оскільки саме його продукція у першу чергу забезпечує існування суспільства. Кінцевою метою функціонування підприємств АПВ на ринку є забезпечення продовольчої безпеки держави, якій сьогодні загрожують спад виробництва сільськогосподарської продукції та низька купівельна спроможність населення.

У системі агропродовольчого ринку доцільно виокремити ринки сільськогосподарської продукції та продукції переробки. У межах кожного з них важливим завданням підприємств АПВ є досягнення стану конкурентоспроможності завдяки більш ефективному, ніж у конкурентів використанню своїх конкурентних переваг.

Існують різні підходи до визначення суті і аналізу конкурентоспроможності. Власне вважаємо, що конкурентоспроможність може бути досягнута за умов, по-перше, коли підприємство здатне завойовувати й утримувати конкурентні позиції на ринку, по-друге, коли фінансові результати підприємства дозволяють йому залишатися на ринку і без певних конкурентних переваг перед конкурентами. Водночас існують різні підходи до визначення показників конкурентоспроможності. На нашу думку, більш об'єктивний результат дає застосування системи показників, розрахунок яких спрямований на кількісну оцінку конкурентоспроможності з використанням, рнондусім, показників ціни та собівартості.

Через зменшення площ та  поголів'я, недостатню трудову активність, низьку економічну зацікавленість, незабезпеченість матеріально-трудовими ресурсами, несвоєчасність розрахунків переробних і торговельних організацій, недосконалість державного регулювання цін та обсягів заготівель загальні обсяги агропромислового виробництва в Україні помітно зменшилися за період з 1990 по 2009 р. Так наприклад, дослідження динаміки поголів'я великої рогатої худоби засвідчило скорочення дійного поголів'я у 23,3 рази, а виробництво молока у розрахунку на душу населення менше на 44,2% у порівнянні з 1990 р.

Передумовою формування конкурентоспроможності підприємств є забезпечення функціонування підприємств АПВ у режимі прибутковості. Одним із шляхів підвищення прибутковості є збільшення цін реалізації та зменшення собівартості. Причому більший ефект досягається при поєднанні цих двох чинників. Прямуючи до прибутковості, різні суб'єкти по-різному використовують можливості формування конкурентних переваг зі зменшенням собівартості та підвищенням цін реалізації.

До заходів зниження собівартості та збільшення цін реалізації у агропромисловому виробництві можна віднести: підвищення продуктивності і поліпшення якості продукції; більш повне завантаження виробничих потужностей підприємств; зменшення транспортних витрат на одиницю продукції; застосування на підприємствах АПВ енерго- та ресурсозберігаючих технологій.

Розглядаючи процес формування конкурентоспроможності за певними показниками слід відмітити, що підприємства АПВ можуть знижувати ціну з метою перемоги конкурентів, але лідери у конкурентних перегонах не тільки не знижують ціну, а, навпаки, за рахунок якісних характеристик молока, яке реалізується, визначають більш високу ціну.

Тобто, прибутковість і конкурентоспроможність підприємств АПВ можна забезпечити за рахунок використання їх внутрішніх і зовнішніх резервів, спрямованих на зменшення собівартості продукції та підвищення цін реалізації як у сільськогосподарському виробництві, так і у переробній промисловості.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>