XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. е. н., Тимошик Н. С. ОБГРУНТУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

к. е. н., Тимошик Наталія Степанівна

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

ОБГРУНТУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Активність інноваційної діяльності підприємств в умовах ринкової економіки, у першу чергу асоціюється з пошуком джерел і форм фінансування, які повинні забезпечити баланс між інноваційними витратами та фінансовими коштами. Щоб успішно протистояти цим загрозам повинні бути визначені принципи, які формують теоретичну базу, необхідну для визначення механізму фінансової підтримки як невід'ємної частини інноваційної моделі економічного розвитку.

Вивченням проблем, пов'язаних з інноваційною діяльністю, присвячені праці багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема, П. Самуельсон, У. Шарп, Й. Шумпетер, І.В.Алєксєєв, О.Є.Кузьмін, М.К.Колісник, Н.Б.Ярошевич, Є.В.Крикавський, Н.І.Чухрай, В.М.Опарін. Праці цих учених є науковим підґрунтям для розроблення інноваційного процесу розвитку  підприємств, що визначають основні інноваційні пріоритети та напрямки удосконалення фінансового забезпечення нарощування інноваційного та науково-технічного потенціалів.

Разом з тим, потребують активного розгляду питання розробки дієвих механізмів пожвавлення інвестиційно-інноваційного розвитку, пошуку додаткових джерел фінансування.

Основні теоретичні та методологічні засади фінансових відносин у сфері інновацій передбачають поєднання основних фінансових концепцій та категорії (фінанси, фінансування, фінансова безпека) з поняттям інновацій та їх властивостями [1]. Процес прийняття рішень щодо інноваційної діяльності та її фінансування повинен здійснюватись у відповідності з інноваційною стратегією, яка базується на аналізі наявних фінансових проблем. Тільки на такій основі розвитку теоретичних засад можна зробити перехід до вироблення ефективних практичних положень. Послідовний розгляд цих  питань у їх взаємозв'язку повинний стати основою всіх складових механізму фінансової підтримки інноваційної діяльності [2].

На сьогодні в Україні існують значні можливості для досягнення високих показників інноваційного розвитку, зокрема, розгалужена мережа вищих навчальних закладів з тривалими традиціями викладання природничих і технічних наук; достатньо велика частка осіб з вищою освітою і науковим ступенем; здатність населення до розробки і впровадження інновацій; наявність підприємств, орієнтованих на випуск високотехнологічної продукції.

Проте, показники інноваційного розвитку України є недостатніми, що зумовлено різними причинами. Практично нарушена схема взаємодії між наукою, освітою і виробництвом, що спричинює до ситуації, коли унікальні винаходи не знаходять застосування в нашій державі, або архівуються на стадії проектування, або в кращому випадку, потрапляють за кордон разом зі своїми авторами, а то й без них.

Водночас, важливими показниками у цьому зв'язку є недостатні обсяги фінансування академічної та галузевої науки, застарілість матеріальної бази науково-дослідних організацій, а також недосконалість механізмів впровадження та продажу розробок, створених за рахунок коштів державного бюджету [3].

Можна згрупувати основні завдання державного фінансування інноваційного розвитку:

створення умов, необхідних для швидкого та ефективного виконання науково-технологічних інновацій у всіх сферах народногосподарського комплексу в країні;

збереження та розвиток науково - технічного потенціалу з пріоритетних напрямків розвитку науки, техніки і виробництва;

швидке впровадження та комерціалізація інновацій;

створення необхідних умов для підтримки персоналу потенціалу;

стимулювання інноваційного процесу.

Безпосередньо процес фінансування інноваційної діяльності доцільно здійснювати такими етапами:

1. Аналіз та планування життєздатності інноваційного проекту (розрахунок з метою співставлення витрат і прибутку);

2. Розробка плану виконання проекту (оцінювання ризику, визначення необхідних ресурсів).

3. Оцінювання та управління фінансуванням:

аналіз можливих форм фінансування;

вибір оптимальної форми фінансування;

ідентифікація конкретного підприємства;

4. Визначення джерел та умов фінансування;

5. Контроль за дотриманням умов фінансування.

Таким чином, фінансова політика інноваційної діяльності має базуватися на основі реалізації інновацій, включати фінансове забезпечення освіти і науки (науково-дослідні роботи і креативні програми), поцесу виробництва та продажу інноваційних продуктів. Ефективність фінансування інноваційного розвитку залежить від сприйняття нововведень, формування ринку інноваційних технологій та забезпечення зростання на них попиту.

Література:

•1.       Шумпетер Й. А. Теорії економічного розвитку. Капіталізм, соціалізм і демократія / Й. Шумпетер. - М.: Ексмо, 2007.

•2.       Кузьмін О.Є. Проблеми фінансово-кредитного регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур: Монографія / О.Є.Кузьмін, І.В.Алєксєєв, М.К.Колісник/ За заг. ред. О.Є. Кузьміна, І.В. Алєксєєва. - Львів: Видавництво національного університету «Львівська політехніка», 2007. - 152с.

•3.   Ярошевич  Н. Б. Фінанси підприємств:  Навч. посіб./ Н.Б. Ярошевич. -К.: Знання, 2011. - 341 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>