XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

К. е. н., Заюков І.В., Гучок І.С. ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ДО БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

К. е. н. Заюков І. В., Гучок І. С.

Вінницький національний технічний університет

ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ДО БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

Актуальність дослідження викликана високим рівнем виробничого травматизму в Україні порівняно з розвиненими країнами та відсутністю дієвих шляхів мотивації працівників до безпечних умов праці, особливо в галузі будівництва.

Метою роботи є розробка засад заохочення працюючих до забезпечення та підтримки здорових та безпечних умов праці на виробництві.

В ході проведення дослідження було з'ясовано, що на 100 тис. населення кількість травмованих в Україні перевищує відповідне значення у розвинених країнах. В порівнянні з Великобританією у 8 разів, Японією - 3,5 рази. Аналізуючи статистичні дані можна відмітити позитивні тенденції щодо зменшення рівня виробничого травматизму в Україні. Протягом 1992-2010 рр. кількість випадків травматизму на виробництві зменшилась на 90,6%, а травмованих осіб зі смертельним наслідком на 75,4%, наприклад, кількість випадків травматизму в галузі будівництва (одна з найбільш травмонебезпечних галузей економіки країни) знизилась на 93%, а зі смертельним наслідком на 76% [1].

На сьогоднішній день спостерігається перевищення майже в 2 рази в розрахунку на одного працюючого  виплат  на пільги і компенсації за роботу  в  шкідливих  умовах  над  витратами  на профілактику нещасних випадків і професійних захворювань. Незадовільний стан охорони праці  важким  тягарем  лягає  на  економіку підприємств, організацій, всієї держави.  Загальна сума витрат  на  фінансування  пільгових  професійних  пенсій  і  пенсії  по трудовому каліцтву, відшкодування шкоди потерпілим на виробництві  та  інших витрат, пов'язання з цим,  сьогодні  становить  10 - 15  відсотків  фонду оплати праці в промисловості, а в окремих галузях і  регіонах  -  від  15 -          30 відсотків.  Пріоритети в роботі з охорони праці, як  і  раніше,  спрямовані  не  на здійснення профілактичних  заходів,  а  на  надання  різних  компенсацій  та пільг. У 2009 році видатки на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті у 18 раз перевищувало видатки на профілактику нещасних випадків на виробництві.

Основною причиною виникнення нещасних випадків є людський фактор (за оцінками експертів біля 70%), у тому числі низька ефективність соціально-економічних заходів. Тому, на нашу думку, важливим напрямком щодо покращення ситуації в сфері виробничого травматизму, є розробка заходів, зокрема, в напрямку стимулювання працівників до безпечних умов праці на виробництві.

На сьогодні фактично не діє стаття 25 Закону України «Про охорону праці», яка регламентує економічне стимулювання працівників до безпечних умов праці. Відповідно виникає потреба в розробці засад щодо мотивації працівників до безпечних умов праці. Важливо акцентувати, що на сьогодні необхідно розробити нову на заміну існуючої [2] Концепцію загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2020 роки. В основу якої покласти систему економічних чинників стимулювання працівників до безпечної праці.

Саме умови праці, а також ряд інших  мотиваційних чинників:  структурування роботи; соціальні контакти; стійкі взаємовідносини; визнання; прагнення до досягнень; влада і впливовість; різноманітність і зміни; креативність; самовдосконалення будуть сприяти реалізації ефективної праці громадян України. На основі мотиваційних факторів до ефективності праці нами була запропонована  система стимулювання працівників до безпечних умов праці. В зазначеній системі можна виділити ряд чинників,  які будуть сприяти дотриманням кожним працівником  правил, норм, положень з техніки безпеки та охорони праці, що в кількісному вигляді можна відобразити такими показниками: дотримання вимог особистої безпеки; дотримання вимог законодавства з охорони праці та техніки безпеки; проходження медичного огляду; проходження навчання з охорони праці; застосування засобів індивідуального захисту; безпечність виконання робіт; дотримання вимог дисципліни; стан робочого місця; стан ручного інструменту; стан обладнання; застосування засобів для безпечного ведення робіт; використання засобів колективного захисту; виявлення та своєчасне усунення порушень вимог охорони праці; впровадження раціоналізаторських пропозицій, спрямованих на поліпшення стану охорони праці; інші показники.

Показники, які наведені вище можна включити до розрахунку заробітної плати (частини додаткової заробітної плати) працівникам з метою їх мотивації до безпечних умов праці. Розробка системи показників та встановлення відповідних відсотків, на нашу думку, має бути покладена на спеціалістів відділу охорони праці та профспілки (або представників трудового колективу) підприємства (установи, організації).

Таким чином, важливим моментом мотивації працівників є запровадження під час розрахунку заробітної плати коефіцієнта мотивації працівників до безпечних умов праці, який дозволяє враховувати мотиваційні і демотиваційні показники (фактори), що, на наш погляд, істотно сприятиме покращенню ситуації в сфері покращення стану виробничого травматизму в Україні, у тому числі в галузі будівництва та сприятиме запровадженню норми Закону України «Про охорону праці» в практику діяльності вітчизняних підприємств, що заохотить працівників до активної участі у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

Література:

•1.  Виробничий травматизм. Державний комітет статистики України. ─ Режим доступу.: http/http://www.ukrstat.gov.ua/.

•2.  Концепція загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006─2011 роки від 11 травня    2006 року. ─ №269-р.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>