XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. ф.-м. н., Горбачук В. М., к. е. н., Гаркуша Н. І. МОДЕЛІ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ ЕНЕРГІЇ, ВОДИ Й ПРОДОВОЛЬСТВА

к.ф.-м.н. Горбачук В. М.*, к. е. н. Гаркуша Н. І.

  • *Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України

  • Київський національний університет імені Т. Шевченка

    МОДЕЛІ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ ЕНЕРГІЇ, ВОДИ Й ПРОДОВОЛЬСТВА

    У червні 2012 р., через 20 років після пам'ятної зустрічі у Ріо-де-Жанейро, відбулася конференція ООН (United Nations, UN) із самопідтримуваного (sustainable) сталого розвитку, названа Ріо+20, де світові лідери, тисячі представників урядових і неурядових організацій, міжнародної спільноти, ділових кіл обговорили шляхи зниження бідності, просування соціальної рівності, гарантування захисту навколишнього природного середовища на дедалі населенішій планеті. Мета Ріо+20 - визначити шляхи до безпечнішого, рівноправнішого, чистішого, зеленішого, заможнішого світу для всіх.

    Сім пріоритетів Ріо+20 - це: 1) енергія; 2) самопідтримувані й сталі міста; 3) продовольча безпека, самопідтримуване стале сільське господарство; 4) вода; 5) океани; 6) готовність до стихійних лих; 7) пристойні робочі місця. Оскільки системний аналіз підходить до цих взаємозв'язаних комплексних глобальних питань на основі багатовимірності, інтегрованості та міждисциплінарності, місцевих, національних, міжнародних перспектив, а також інтересів усіх власників, то виявляє спільні виграші (co-benefits), взаємообміни (trade-offs), негативні наслідки рішень соціально-економічної політики і політики довкілля перед тим, як ці рішення втілюються.

    Один з висновків Ріо+20 полягає у тому, що відновлюване функціонування системи Землі на підтримку добробуту людської цивілізації є під ризиком, починаючи з епохи промислової революції. Роботи Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (International Institute for Applied Systems Analysis, IIASA) на Ріо+20 торкалися збіжних мегатрендів, зумовлених змінами глобальних запасів вуглеводнів, і тисків на сільське господарство через зростаючий попит на біоенергію. 18 червня 2012 р. на Ріо+20 IIASA та Stockholm Environment Institute оприлюднили частину багаторічного й міждисциплінарного дослідження Global Energy Assessment (GEA) IIASA з універсального доступу до енергії й обчислення множинних спільних виграшів від інтегрованого підходу до перетворення енергії.

    19 червня 2012 р. на Ріо+20 у рамках Дня ООН з енергії (UN Energy Day) було представлено дослідження GEA, яке показує можливість доступу кожної людини до енергії у 2050 р. зі спільними виграшами за якістю повітря та людського здоров'я, стимулюванням росту „зеленої" економіки в обмін на глобальне потепління на 2°C. Вивчення потреб міст в енергії дозволяє розробляти самопідтримувані стратегії енергопостачання у дедалі урбанізованішому світі. Аналогічно IIASA разом із UN Water та World Water Council показує можливості доступу до води. На Ріо+20 привернула увагу доповідь IIASA про поточний і майбутній стан вуглецевих викидів у Бразилії з адаптацією до екстремальних кліматичних явищ.

    Зростаючий глобальний попит на 3) продовольство та 4) питну воду потребує поліпшеного менеджменту обмежених світових земельних і водних ресурсів екосистем [1], залежних від 1) енергії та змін клімату, та вдосконалення кожної ланки харчового ланцюга людини. IIASA дослідив можливість такого менеджменту на прикладі Китаю. У 2010 р. за даними Food and Agriculture Organization (FAO) 925 млн. (з 7 млрд. людей у світі) недоїдали, а за даними World Health Organization (WHO) та United Nations International Children Fund (UNICEF) 884 млн. людей не мали адекватного доступу до безпечної питної води. За даними World Population Program IIASA кількість людей у 2030 р. становитиме 8 млрд., а у 2050 р. - 9 млрд. Тому сільськогосподарський випуск найменш розвинутих країн у 2050 р. має бути на на 100 % більшим, ніж у 2010 р., усіх країн загалом - на 70 % більшим.

    Таке зростання випуску потребуватиме використання поліпшених методів розведення сортів у рослинництві і порід у тваринництві, щоб плекати більше різноманіття довкілля й кращу адаптацію до змін клімату. У 2030 р. фермери потребуватимуть на 45 % води більше, ніж у 2010 р., а попит на прісну воду на 40 % перевищуватиме її пропозицію. За даними UN Water, у 2010 р. на сільське господарство припадало понад 70 % забору прісної води (споживання води людством). Вищі температури води й менші річні стоки в Європі та США на початку 3-го тисячоліття призвели до зниження виробництва й тимчасової зупинки кількох термоелектростанцій, збільшення ціни електрики, підвищення стурбованості щодо майбутньої енергетичної безпеки при кліматичних змінах. Зниження рівня води р. Міссіссіппі у 2012 р. вплинуло на ціни вантажних перевезень США. Термоелектростанції (на викопному чи ядерному паливі) виробляють 91 %  та 78 % всієї електрики США та Європи відповідно. Південноукраїнська АЕС - це один із прикладів, де вода стає важливішою за електрику. Дослідження Nature Climate Change, виходячи з контрольного періоду спостережень 1971-2000 рр., прогнозує на 2031-2060 рр. зниження літньої використовуваної потужності термоелектростанцій США та Європи на 4-16 % та 6-19 % відповідно внаслідок нестачі води; при цьому зросте втричі вірогідність зниження потужності на понад 90 %.

    Підхід до взаємозалежності (nexus) EWF галузей 1) енергії (energy), 4) води (water) та 3) продовольства (food) зазвичай залежить від перспектив особи, яка розробляє політику [33]. Якщо прийнято перспективу води, то системи продовольства й енергії є користувачами ресурсу [34]; коли прийнято перспективу продовольства, то вода й енергія є входами [42, 48, 63]; якщо прийнято перспективу енергії, то вода та біоресурси (скажімо, біомаса у формі енергокультур) загалом є входом або ресурсною вимогою, а продовольство є випуском. Продовольство і водопостачання, зокрема очищення стічних вод, вимагають значного обсягу енергії. Водночас такі двогалузеві продукти, як продовольство-паливо (біопаливо), мають додаткові впливи, пов'язані із землекористуванням та його змінами, використанням наявних ресурсів біомаси [50]. Отже, прийнята перспектива впливатиме на проектування політики в силу специфічних пріоритетів інституції або міністерства, а також даних, знань й аналітичної широти засобів відповідних експертів і персоналу підтримки: дуже мало людей є експертами в зазначених 3-х галузях. Взаємодії між особами, які приймають рішення, важливі так само, як фізичні взаємодії. Оскільки сфера автономії особи, яка приймає рішення, виявляється спадною, то досягнення спільного й рівноправного прийняття рішень є окремим питанням.

    Схема деяких відомих елементів зв'язку EWF, які описують безпеку, включає на вході зростання населення й економіки, тиски на навколишнє природне середовище, а на виході - геополітичний конфлікт. Невдачі глобального врядування, зумовлюючи економічну нерівноправність, впливають на безпеку енергії, води, продовольства. Продовольча безпека, увагою якої є соціальний неспокій унаслідок продовольчої кризи, визначається енергетичною безпекою (через енергомісткість виробництва продовольства) та водною безпекою (через водомісткість виробництва енергії). Увагою енергетичної безпеки є гальмування зростання через хронічний енергодефіцит, енергетична криза, економічні збитки, соціальний неспокій, а увагою водної безпеки - гальмування зростання через хронічний вододефіцит, водна криза, соціальний неспокій. Енергобезпека впливає на водобезпеку через енергомісткість виробництва води, а водобезпека впливає на енергобезпеку - через водомісткість виробництва енергії. Світовий економічний форум окреслює кілька цих взаємопов'язаних ризиків із перспектив уряду, суспільства та бізнесу [31]. Зазначені 3 галузі характерні тим, що: мають мільярди людей без доступу (за кількістю та/або якістю) до продуктів принаймні однієї галузі; мають швидко зростаючий глобальний попит; мають ресурсні обмеження; є глобальними продуктами, охоплюючи міжнародну торгівлю з глобальними наслідками; є наявними в різних обсягах у різних регіонах із різними мінливістю, попитом і пропозицією; мають сильні взаємозалежності з кліматичними змінами та навколишнім природним середовищем; мають важливе значення для безпеки в силу їхньої фундаментальної ролі у функціонуванні суспільства; мають продукти, що підлягають сильному ринковому регулюванню; вимагають явних визначення та обробки ризиків [3].

    Оскільки очікувані вузькі місця та обмеження в енергії, воді, інших критичних природних ресурсах та інфраструктурі несуть нові політичні й економічні виклики, а також складні для менеджменту нестабільності [44], то є очевидна потреба у підході систематичного координованого планування. Крім того, взаємодія водобезпеки й енергобезпеки сприяє досягненню a) цілі ідентифікації та втілення синергійних політик і технологій, але не b) цілі уникнення конфлікту між енергетичною та водною політиками при вбудованій галузі продовольства [37]. Ціль a) - це: енерго- та  водозбереження; ефективність зрошування й менеджменту грунтів, практика кращого фермерського менеджменту; передові технології і мислення; заводи з поєднанням відновлювальної енергії та очищеної води. Увагою цілі b) є: виробництво біоенергії з від'ємною чистою енергогенерацією, збільшенням водоспоживання, ростом світових цін продовольства; невдале розташування гідроелектростанцій; уловлювання та ізолювання вуглецю (carbon capture and stirage, CCS); викачування запасів грунтових вод; невідповідне виробництво сільськогосподарських культур (внаслідок соціально-економічних чинників).

    Водобезпека включає: заводи з виробництва води й очищення стічних вод; децентралізовані системи збирання дощової води; добування грунтових вод; міжбасейнове водоперенесення; демінералізація. Енергобезпека включає: поширення гідроенергії; розширення виробництва біоенергії; впровадження CCS; зсув від вугілля до газу у міських районах; системи підземної термальної енергії для міських домогосподарств; зосереджені станції сонячної енергії.

    Важливий крок для наближення до взаємозалежності EWF - розробка робастних аналітичних засобів і концептуальних моделей, підходящих й обгрунтованих алгоритмів, надійних наборів даних, які можуть постачати інформацію про майбутнє застосування енергії, води, продовольства. Хоча для питань міської динаміки зазвичай застосовують соціоекономічні підходи, біогеохімічні підходи теж можуть бути корисними, особливо для розуміння міст як екосистем [22]. На рівні індивідуального організму біогеохімія охоплює метаболічні процеси - обернення води й продовольства у біомасу та відходи. Міста перетворюють сировинні матеріали, паливо, воду у побудоване міське середовище, людську біомасу, викиди. Оскільки цілісний підхід EWF включає людський фактор, то алгоритмів для осіб, які здійснюють політику, не буде достатньо, щоб встановити консенсус. Серед новітніх засобів підтримки - аналіз життєвого циклу (life cycle analysis, LCA), аналіз екзергії (exergy), теорія складності, промислова екологія [2], сталі ланцюги постачання (вартості).

    Численна література з LCA охоплює сфери від продуктових циклів до промислових процесів і від чистішого виробництва до обліку ланцюгів вартості [4, 5, 7, 12, 17-20, 25, 27, 29, 30, 32, 36, 38, 41, 53, 54, 56, 60, 62, 64, 69, 70]. Система продуктових життєвих циклів є корисною схемою для вивчення зв'язків між суспільними потребами, природними й економічними процесами для задоволення цих потреб, пов'язаними наслідками для довкілля [35]. У таких дослідженнях енергія, вода, продовольство відіграють роль ресурсів і входів для продуктів. Кінцева мета - спрямовувати розробку системних рішень для виробничих процесів, регулювань, політик. Аналогічно практики аналізу екзергії, дослідження операцій, теорії складності [43, 46, 47, 51, 52, 55, 59, 66], промислової екології настільки розширюють межі досліджуваних систем, що включають взаємозалежність EWF і матеріальні потоки. Аналіз застосування фізичного ресурсу у суспільствах на основі поняття екзергії показує, чи є це застосування ефективним або марнотратним [9, 10, 23]. Ці методології часто використовують системне мислення й багатокритеріальні засоби. Близьким є поняття самопідтримуваної („зеленої") вартості ланцюгів постачання, де енергія, вода, продовольство є частиною ширшого процесу виробництва [6, 8, 11, 13, 14, 16, 21, 24, 26, 28, 39, 40, 45, 49, 57, 58, 61, 65, 67, 68, 71, 72].

    Література:

    1. Гоpбачук В. М. Компьютеpная инфоpмационная система ФАО и экономическая инфоpматика. - Пpепp. 91-52. - К.: Ин-т кибеpнетики им. В.М. Глушкова АH Укpаины, 1991. - 19 с.

    2. Горбачук В. М. Методи індустріальної організації. Кейси та вправи. Економіка та організація виробництва. Економічна кібернетика. Економіка підприємства. - К.: А.С.К., 2010. - 224 с.

    3. Горбачук В. М., Толубко І. Є. До перевірки моделей загальної рівноваги / Сучасна наука XXI століття. Ч. 2. - К.: ТК Меганом, 2012. - С. 27-35.

    4. Abiola A., Fraga E. S., Lettieri P. Multi-objective design for the consequential life cycle assessment of corn ethanol production / Computer Aided Chemical Engineering. S. Pierucci, G. B. Ferraris (eds.) - Elsevier, 2010.

    5. Allen S. R., Hammond G. P., Harajli H. A., Mcmanus M. C., Winnett A. B. Integrated appraisal of a solar hot water system // Energy.- 2010.-35. -P. 1351-1362.

    6. Allen D. T., Rosselot K. S. Pollution prevention at the macro scale: flows of wastes, industrial ecology and life cycle analyses // Waste Management. - 1994. - 14. - P. 317-328.

    7. Amigun B., Musango J. K., Stafford W. Biofuels and sustainability in Africa // Renewable and Sustainable Energy Reviews. - 2011. - 15. - P. 1360-1372.

    8. Arimura T. H., Darnall N., Katayama H. Is ISO 14001 a gateway to more advanced voluntary action? The case of green supply chain management // Journal of Environmental Economics and Management. - 2011. - 61. - P. 170-182.

    9. Ayres R. Technology, progress and economic growth // European Management Journal. - 1996. - 14. - P. 562-575.

    10. Ayres R. U. Eco-thermodynamics: economics and the second law // Ecological Economics. - 1998. - 26. - P. 189-209.

    11. Ayres R. U. On the life cycle metaphor: where ecology and economics diverge // Ibid. - 2004. - 48. - P. 425-438.

    12. Azzopardi B., Mutale J. Life cycle analysis for future photovoltaic systems using hybrid solar cells // Renewable and Sustainable Energy Reviews. - 2010. - 14. - P. 1130-1134.

    13. Baas  L. Cleaner production and industrial ecosystems, a Dutch experience // Journal of Cleaner Production. - 1998. - 6. - P. 189-197.

    14. Bazilian M., Rogner H., Howells M., Hermann S., Arent D., Gielen D., Steduto P., Mueller A., Komor P., Tot R. S. J., Yumkella K. K. Considering the energy, water and food nexus: towards an integrated modeling approach // Energy Policy. - 2012.

    15. Berkhout F., Howes R. The adoption of life-cycle approaches by industry: patterns and impacts // Resources, Conservation and Recycling. - 1997. - 20. - P. 71-94.

    16. Boons F. A., Baas L. W. Types of industrial ecology: the problem of coordination // Journal of Cleaner Production. - 1997. - 5. - P. 79-86.

    17. Byrne J., Zhou A., Shen B., Hughes K. Evaluating the potential of small-scale renewable energy options to meet rural livelihoods needs: a GIS-and lifecycle cost-based assessment of Western China's options // Energy Policy. - 2007. - 35. - P. 4391-4401.

    18. Cerutti A. K., Bagliani M., Beccaro G. L., Bounous G. Application of Ecological Footprint Analysis on nectarine production: methodological issues and results from a case study in Italy // Journal of Cleaner Production. - 2010. - 18. - P. 771-776.

    19. Chaurey A., Kandpal T. C. Assessment and evaluation of PV based decentralized rural electrification: an overview // Renewable and Sustainable Energy Reviews. - 2010. - 14. - P. 2266-2278.

    20. Cherubini F., Strшmman A. H. Life cycle assessment of bioenergy systems: state of the art and future challenges // Bioresource Technology.-2011.- 102.- P. 437-451.

    21. Craig P. P. Industrial ecology and global change / Ecological Economics. R. C. Socolow, F. Andrews, F. Berkhout, V. Thomas (eds.) - Cambridge University Press, 1995. - P. 218-219.

    22. Decker E., Elliott S., Smith F., Blake D. Energy and material flow through the urban ecosystem // Annual Review of Energy and Environment. - 2000. - 25. - P. 685-740.

    23. Dincer I. The role of exergy in energy policy making // Energy Policy. - 2002. - 30. - P. 137-149.

    24. Diabat A., Govindan K. An analysis of the drivers affecting the implementation of green supply chain management // Resources, Conservation and Recycling. - 2011. - 55. - P. 659-667.

    25. Dismukes J. P., Miller L. K., Bers J. A. The industrial life cycle of wind energy electrical power generation: ARI methodology modeling of life cycle dynamics // Technological Forecasting and Social Change. - 2009. - 76. - P. 178-191.

    26. Ehrenfeld J. R. Industrial ecology: a framework for product and process design // Journal of Cleaner Production. - 1997. - 5. - P. 87-95.

    27. El-Fadel R. H., Hammond G. P., Harajli H. A., Jones C. I., Kabakian V. K., Winnett A. B. The Lebanese electricity system in the context of sustainable development // Energy Policy. - 2010. - 38. - P. 751-761.

    28. Ferretti I., Zanoni S., Zavanella L., Diana A. Greening the aluminium supply chain // International Journal of Production Economics. - 2007. - 108. - P. 236-245.

    29. Finnveden G., Hauschild M. Z., Ekvall T., Guinee J., Heijungs R., Hellweg S., Koehler A., Pennington D., Suh S. Recent developments in Life Cycle Assessment // Journal of Environmental Management. - 2009. - 91. - P. 1-21.

    30. Fthenakis V., Kim H. C. Life-cycle uses of water in U.S. electricity generation // Renewable and Sustainable Energy Reviews. - 2010. - 14. - P. 2039-2048.

    31. Global Risks 2011. - Geneva, Switzerland: World Economic Forum, 2011.

    32. Grossmann I.E. Challenges in the new millennium: product discovery and design, enterprise and supply chain optimization, global life cycle assessment / Computer Aided Chemical Engineering. C. Bingzhen, W. W. Arthur (eds.) - Elsevier, 2003.

    33. Harris G. Energy, water, and food scenarios. - Best Partners, 2002.

    34. Hellegers P., Zilberman D. Interactions between water, energy, food and environment: evolving perspectives and policy issues // Water Policy. - 2008. -10(S1). - P. 1-10.

    35. Heller M., Keoleian G. Life cycle-based sustainability indicators for assessment of the U.S. food system. - University of Michigan, 2000.

    36. Hertwich E. G., Pease W. S., Koshland C. P. Evaluating the environmental impact of products and production processes: a comparison of six methods // Science of The Total Environment. - 1997. - 196. - P. 13-29.

    37. Hussey K. Interconnecting the water and energy cycles: identifying and exploiting the synergies. - Australian National University, 2010.

    38. Ito K., Uchiyama Y., Takeshita T., Hayashibe H. Study on GHG control scenarios by life cycle analysis - world energy outlook until 2100 // Energy Conversion and Management. - 1997. - 38. - P. S607-S614.

    39. Jorgensen S. E. EcologicalModelling / A Handbook of Industrial Ecology. R. U. Ayres, L. W. Ayres (eds.) - Cheltenham,UK: Edward Elgar, 2004. - P.  97-98.

    40. Kainuma Y., Tawara N. A multiple attribute utility theory approach to lean and green supply chain management // International Journal of Production Economics. - 2006. - 101. - P. 99-108.

    41. Kaldellis J. K., Zafirakis D., Kaldelli E. L., Kavadias K. Cost benefit analysis of a photovoltaic-energy storage electrification solution for remote islands // Renewable Energy. - 2009. - 34. - P. 1299-1311.

    42. Khan S., Hanjra M. A. Footprints of water and energy inputs in food production // Global perspectives. Food Policy. - 2009. - 34. - P. 130-140.

    43. Kostlan E. Complexity theory of numerical linear algebra // Journal of Computational and Applied Mathematics. - 1988. - 22. - P. 219-230.

    44. Lee B., Ellinas L. Water and energy security in tackling the world water crisis: reshaping the future of foreign policy / The Foreign Policy Centre and Nestle. - 2010.

    45. Lowe E. A., Evans L. K. Industrial ecology and industrial ecosystems // Journal of Cleaner Production. - 1995. - 3. - P. 47-53.

    46. Manson S. M. Simplifying complexity: a review of complexity theory // Geoforum. - 2001. - 32. - P. 405-414.

    47. Mikulecky D.C. Network thermodynamics and complexity:a transition to relational systems theory // Computers and Chemistry. - 2001. - 25. - P. 369-391.

    48. Mushtaq S., Maraseni T. N., Maroulis J., Hafeez M. Energy and water tradeoffs in enhancing food security: a selective international assessment // Energy Policy. - 2009. - 37. - P. 3635-3644.

    49. Nielsen S. N. What has modern ecosystem theory to offer to cleaner production, industrial ecology and society? The views of anecologist // Journal of Cleaner Production. - 2007. - 15. - P. 1639-1653.

    50. Nonhebel S. Renewable energy and food supply: will there be enough land? // Renewable and Sustainable Energy Reviews. - 2005. - 9. - P. 191-201.

    51. Nooteboom S. Impact assessment procedures for sustainable development: a complexity theory perspective // Environmental Impact Assessment Review. - 2007. - 27. - P. 645-665.

    52. O'Sullivan D. Complexity theory, nonlinear dynamic spatial systems / International Encyclopedia of Human Geography. K. Rob, T. Nigel (eds.) - Oxford: Elsevier, 2009.

    53. Ou X., Zhang X., Chang S., Guo Q. Energy consumption and GHG emissions of six biofuel pathways by LCA in (the) People's Republic of China // Applied Energy. - 2009. - 86. - P. S197-S208.

    54. Perz E. W., Bergmann S. A simulation environment for the techno-economic performance prediction of water and power cogeneration systems using renewable and fossil energy sources // Desalination. - 2007. - 203. - P. 337-345.

    55. Ramos-Martin J. Empiricism in ecological economics: a perspective from complex systems theory // Ecological Economics. - 2003. - 46. - P. 387-398.

    56. Rubio Rodrıguez M. A., Ruyck J. D., Dıaz P. R., Verma V. K., Bram S. An LCA based indicator for evaluation of alternative energy routes // Applied Energy. - 2011. - 88. - P. 630-635.

    57. Ruth M. A quest for the economics of sustainability and the sustainability of economics // Ecological Economics. - 2006. - 56. - P. 332-342.

    58. Sarkis J., Zhu Q., Lai K.-H. An organizational theoretic review of green supply chain management literature // International Journal of Production Economics. - 2011. - 130. - P. 1-15.

    59. Schneider M., Somers M. Organizations as complex adaptive systems: implications of complexity theory for leadership research // The Leadership Quarterly. - 2006. - 17. - P. 351-365.

    60. Sorensen B. Life-cycle analysis of renewable energy systems // Renewable Energy. - 1994. - 5. - P. 1270-1277.

    61. Subhadra B. G. Macro-level integrated renewable energy production schemes for sustainable development // Energy Policy. - 2011. - 39. - P. 2193-2196.

    62. Tan R. B. H., Wijaya D., Khoo H. H. LCI (Life cycle inventory) analysis of fuels and electricity generation in Singapore // Energy. - 2010. - 35. - P. 4910-4916.

    63. UN-DESA - NewYork: World Economic and Social Survey, 2011.

    64. Unsihuay-Vila C., Marangon-Lima J. W., Zambroni De Souza A. C., Perez-Arriaga I. J. Multistage expansion planning of generation and interconnections with sustainable energy development criteria: a multiobjective model // International Journal of Electrical Power and Energy Systems. - 2011. - 33. - P. 258-270.

    65. Van Berkel R., Willems E., Lafleur M. Development of an industrial ecology toolbox for the introduction of industrial ecology in enterprises // Journal of Cleaner Production. - 1997. - 5. - P. 11-25.

    66. Vasileiadou E., Safarzynska K. Transitions: taking complexity seriously // Futures. - 2010. - 42. - P. 1176-1186.

    67. Walker H., Di Sisto L., Mcbain D. Drivers and barriers to environmental supply chain management practices: lessons from the public and private sectors // Journal of Purchasing and Supply Management. - 2008. - 14. - P. 69-85.

    68. Wallner H. P., Narodoslawsky M. The concept of sustainable islands: cleaner production, industrial ecology and the network paradigm as preconditions for regional sustainable development // Journal of Cleaner Production. - 1994. - 2. - P. 167-171.

    69. Wang M. Q., Han J., Haq Z., Tyner W. E., Wu M., Elgowainy A.Energy and greenhouse gas emission effects of corn and cellulosic ethanol with technology improvements and land use changes // Biomass and Bioenergy. - 2011. - 35. - P. 1885-1896.

    70. Weisser D. A guide to life-cycle greenhouse gas (GHG) emissions from electric supply technologies // Energy. - 2007. - 32. - P. 1543-1559.

    71. Wu Z., Pagell M. Balancing priorities: decision-making in sustainable supply chain management // Journal of Operations Management. - 2011. - 29. - P. 577-590.

    72. Zhu Q., Sarkis J., Lai K.-H. Green supply chain management implications for "closing the loop" // Transportation Research. Part E: Logistics and Transportation Review. - 2008. - 44. - P. 1-18.

     


    Залиште коментар!

    Дозволено використання тегів:
    <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>