XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. ф. - м. н., Горбачук В. М., к. е. н. Гаркуша Н. І., Толубко І. Є. МОДЕЛЬ ОПТИМІЗАЦІЇ ЛІСОВОГО ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

к.ф.-м.н. Горбачук В. М.*, к. е. н. Гаркуша Н. І.

  • , Толубко І. Є.
  • *

    *Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України

  • Київський національний університет імені Т. Шевченка
  • *Державний НДІ інформатизації та моделювання економіки

    МОДЕЛЬ ОПТИМІЗАЦІЇ ЛІСОВОГО ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

    Землекористування є ключовим фактором суспільного добробуту і стає ключовим компонентом політичних переговорів. Воно впливає на постачання продовольства, зайнятість, енергобезпеку, воду, клімат, екосистему. Наприкінці другого тисячоліття технічний прогрес та інтенсифікація забезпечують таке велике зростання постачання продовольства [8], яке потенційно достатнє для викорінення недоїдання. Однак проектований розвиток чисельності населення та її вплив стосовно попиту на продовольство, землю, енергію, воду, а також зворотні зв'язки зміни довкілля можуть завдавати додаткового тиску на технології виробництва продовольства у наступні десятиліття. Недавні досягнення у виробництві продовольства і волокон у секторах сільського господарства й лісництва стягують данину з навколишнього природного середовища. На ці сектори покладають відповідальність за викиди парникового газу, розвал екосистеми та пов'язані втрати біорізноманіття, нестачу й забруднення води, деградацію грунтів. З іншого боку, зміни землекористування в цих секторах вважаються потенційними ліками для проблем довкілля [24].

    Європейський союз (ЄС) формулює амбіційні цілі виробництва біоенергії, зниження викидів парникового газу [5, 10, 12]. До 2020 р. ЄС зобов'язується до зниження своїх загальних викидів парникового газу на принаймні 20 % відносно показників 1990 р., частки відновлювальних видів енергії у своєму виробництві енергії на рівні 20 %, частки біопалив у своєму споживанні бензину й дизпального на рівні 10 %. Задоволення таких цілей тягнутиме за собою значний вплив на землекористування та менеджмент землекористування. Ці обставини піднімають питання щодо їхнього впливу на ринки продуктів сільського господарства й лісництва, конкуренцію за землю між лісництвом, продовольчим і непродовольчим сільським господарством. Також росте занепокоєння стосовно чистого впливу цих змін на довкілля і щодо потенційних джерел витікання (через інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва,  яке веде до більших сільськогосподарських викидів або міжнародних переміщень викидів шляхом знеліснення [19]). Таким чином, для охоплення цих питань потрібні підходи інтегрованого моделювання [1, 2].

    Хоча виробництво продовольства, волокон, палива, лісоматеріалів стає транснаціональним через міжнародні ринки [3], це не стосується здебільшого впливу на довкілля та розподіл добробуту. Оскільки ринків для більшості товарів і послуг довкілля не існує, то приватні рішення землекористування суспільно неефективні. Щоб включати зовнішні витрати довкілля у планування землекористування, потрібне політичне втручання. Проте політичні лінії землекористування без наукового керівництва є небезпечними. Рідкісність землі та інших ресурсів, складність взаємодій між землекористуванням і довкіллям можуть перетворити сьогоднішнє рішення у завтрашню проблему [11]. Модель European Forest and Agricultural Sector Optimization Model (EUFASOM) [20] була розроблена як інтегрований науковий засіб для всебічного аналізу економіки та довкілля для землекористування й зміни землекористування.

    Математична структура EUFASOM одночасно представляє спостережувану гетерогенність ресурсів і технологій, глобальні товарні ринки, численні якості довкілля. Явним чином охоплено рідкісність землі й конкуренцію за землю між традиційним сільським господарством, лісами, природними заповідниками, пасовищами, біоенергетичними плантаціями. Паралельно можна досліджувати зміну довкілля, технологічний прогрес і політичні курси. EUFASOM добре підходить для оцінки конкурентних економічних можливостей пом'якшення землекористування, витікання, синергії, а також взаємообмінів між численними цілями охорони навколишнього природного середовища.

    Перспективу EUFASOM краще видно, розрізняючи існуючі моделі оцінки землекористування щодо потоків інформації у системах зверху вниз і знизу вгору, стосовно пануючого методу аналізу при економетричному, оптимізаційному та інженерному підходах, щодо системної динаміки при статичній, рекурсивній динамічній, повністю динамічній схемах, стосовно просторових рамок на рівні ферми, регіону, держави, міжнародному та глобальному рівнях, щодо галузевих рамок в економічних моделях сільського господарства, лісництва, кількох секторів, усієї економіки,  які беруть до уваги довкілля. Додаткові відмінності включають різні припущення у моделюванні функціональних зв'язків (попиту, пропозиції, заміни факторів і товарів), у розкладі відповідних даних за простором, часом, технологіями, товарами, ресурсами, впливом на довкілля [16, 18, 25].

    Варіація методів свідчить, що землекористування є складною системою, чиї взаємозалежності не можна охопити єдиним підходом. Звертаючись до різних питань, застосовуються різні методи. За класифікацією вище, про EUFASOM можна сказати, що це оптимізаційна, повністю динамічна, транснаціональна модель знизу вгору для галузей сільського господарства й лісництва. Крім того, модель EUFASOM зображає докладні зв'язки довкілля та глобальну торгівлю товарами цих галузей.

    Модель EUFASOM, розроблена в ЄС, та її аналог, розроблений у США [6], - наразі єдині моделі знизу вгору, які описують великомасштабну конкуренцію за рідкісну землю між природними заповідниками, сільським господарством, лісництвом, біоенергетикою. Ці моделі інтегрують спостережувану варіацію за якістю землі і технологіями з впливами на довкілля та зворотними зв'язками глобального ринку. Цей підхід уможливлює обчислення економічних потенціалів для пом'якшення проблем довкілля й оцінювання ефектів витікання. Таке витікання є, мабуть, найбільшою загрозою для політики землекористування, яка типово нехтується моделями знизу вгору.

    Крім того, EUFASOM виходить за межі більшості існуючих економічних моделей, описуючи вплив землекористування на довкілля. Докладні моделі процесів у довкіллі оцінюють вплив множинних парникових газів і стану грунтів. Складний динамічний взаємозв'язок між лініями менеджменту землекористування і станом грунтів можна представити ланцюгами Маркова [21]. Паралельно до EUFASOM була розроблена європейська модель оптимізації водно-болотних угідь, що оцінює вплив землекористування на збереження 69-ти болотних видів [17]. EUFASOM має кращі засоби оцінки впливу і взаємозалежності клімату, біорізноманіття, грунтів і курсів продовольчої політики, ніж попередні моделі.

    Нарешті, хоча можна в літературі можна знайти численні інтегровані оцінки землекористування, кількість підтримуваних на рівні науки і техніки моделей мала. По суті, багато моделей землекористування є дисертаційними продуктами, де вимога незалежної роботи обмежує якість даних і моделі. EUFASOM - це частина інтегрованої структури оцінки, де велика команда співпрацюючих дослідників з різних країн ЄС (Австрії, Німеччини, Словаччини, Фінляндії, Франції) і різних дисциплін синтезує дані, моделі й експертизу. Модель EUFASOM доступна для інших дослідників за умови обміну вдосконаленнями.

    Моделі знизу вгору загалом є інтенсивними щодо даних входів і виходів. Вхідні дані EUFASOM описують важливі властивості ресурсів, технологій виробництва, ринків сільського господарства й лісництва. Якщо ресурсні дані в основному виводяться зі спостережень, то економічні дані обчислюються на основі оглядів виробників або інженерних методів, впливів менеджменту землекористування на довкілля на базі моделей біофізичних процесів, ринкових даних національної і міжнародної статистики.

    Більшість первинних даних не використовується у моделі EUFASOM безпосередньо, а зазнає перетворень, які включають обробку, агрегацію та калібровку моделі. Докладні дані з метеорології, грунтів, відкладень азоту від понад 1000 одиниць з однорідним відгуком (homogeneous response units, HRUs) у межах ЄС [7] використовуються як входи моделі Environmental Policy Impact Calculator (EPIC). Для кожної HRU та всіх альтернатив землекористування та менеджменту землекористування, EPIC моделює з добовим часовим кроком ріст біомаси й множинні впливи на довкілля стосовно газових викидів, грунтового органічного вуглецю, ерозії [26], поживного луження. Проте до EUFASOM передаються лише врожаї біомаси та впливи на довкілля, а кліматичні та грунтові дані лише неявно містяться в EUFASOM.

    Ресурсні дані EUFASOM включають специфічні для регіону та часового проміжку фонди за класами якості землі, існуючими лісами, трудовими й водними ресурсами. Національні розподіли типів грунтів оцінюються з European Soil Database [7]. Існуючі та підходящі області для 5-ти типів боліт оцінюються через просторовий аналіз, оснований на Geographic Information System (GIS) [22].

    Економічні дані з базових технологій сільськогосподарського менеджменту виводяться на основі European Farm Accountancy Data Network (FADN) [15], з виробництва і переробки біоенергії - на основі European Non-Food Agriculture Consortium (http://www.fnu.zmaw.de/European-Non-Food-Agriculture.5700.0.html).

    Витрати сільськогосподарського менеджменту, для якого даних немає, оцінюються на основі інженерних рівнянь [9]. Дані з лісових насаджень оцінює модель Ocean Surface Currents Analyses - Real time (OSCAR) [13], основана на запасах внутрідержавного рівня стосовно лісів, видів і вікових класів дерев, що покривають більшу частину Європи. Модель OSCAR застосовує глобально прийнятні біофізичні принципи, характеристики видів, очікувану зміну клімату, передбачену моделлю глобальної екосистеми Lund-Potsdam-Jena (LPJ) [23], щоб оцінити біомасу лісу, зберігання вуглецю, виробництво лісництва, витрати лісового менеджменту. Входи лісової галузі основані на експертних оцінках (http://www.poyry.com/). Дані з часу життя лісопродуктів основані на праці [14].

    Поточні дані з виробництва, споживання, торгівлі й цін для лісових і сільськогосподарських товарів беруться з баз FAOSTAT (http://faostat.fao.org/) та EUROSTAT (http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home/).

    Припущення про населення, розвиток валового внутрішнього продукту, технічний прогрес беруться з Global Trade Analysis Roject (GTAP) [4].

    Математична структура EUFASOM порівняно незалежна від оновлень даних або розширення моделі до більшої деталізації. EUFASOM проектується так, щоб уявляти повний вплив землекористування Європи на сільськогосподарські і лісові ринки, на якості довкілля, спричинені землекористуванням. Модель містить кілька ключових компонентів: фонди природних і людських ресурсів, ринки факторів сільськогосподарського і лісового виробництва, ринки первинних і перероблених товарів, сільськогосподарські й лісові технології, курси сільськогосподарської політики. Через вимоги до даних і обчислювальні обмеження модель EUFASOM не може такий самий рівень докладності, який мають моделі на рівні ферми чи регіону. Не намагаючись відобразити мільйони ферм, EUFASOM представляє типові для 23-х держав - членів ЄС підприємства з рослинництва, тваринництва, лісництва, біоенергетики. Можлива адаптація виробників інтегрується через великий набір альтернативних технологій менеджменту землекористування, вказаний у переліку індексів EUFASOM (у дужках - початковий індекс):

    t - періоди часу (2005-2010, 2010-2015, ..., 2145-2150);

    r - регіони (25 держав - членів ЄС, 11 міжнародних регіонів поза ЄС);

    s - види (всі індивідуальні й агреговані видові категорії);

    c(s) - сільськогосподарські культури (м'яка пшениця, тверда пшениця, ячмінь, овес, жито, рис, кукурудза, соя, цукровий буряк, картопля, ріпак, соняшник, бавовна, льон, коноплі, бобові);

    f(s) - дерева (ялина, модрина, дугласія, ялиця, сосна звичайна, сосна приморська, тополя, дуб, бук, береза, клен, граб, ясен, вільха, каштан, кедр, евкаліпт, акація, 4 типи змішаних лісів);

    b(s) - багаторічники (міскантус, просо, двокитичник трубчастий, осокір, верба, очерет, артишок, евкаліпт);

    l(s) - тварини (молочна худоба, м'ясна велика рогата худоба, свині, кози, вівці, птиця);

    w(s) - жива природа (43 птахи, 9 ссавців, 16 амфібій, 4 рептилії);

    y - продукти (17 культур, 8 продуктів лісової галузі, 5 продуктів біоенергетики, 10 продуктів тваринництва);

     i - ресурси/входи (типи грунтів, наймані та сімейні трудові ресурси, бензин, дизпальне, електрика, природний газ, вода, поживні речовини);

    j(i) - типи грунтів (пісок, суглинок, глина, трясовина, драговина, 7 класів схилів, 4 класи грунтових шарів);

    n(i) - поживні речовини (суха маса, протеїн, жир, клітковина, метаболічні енергетики, лізин);

    m - технології (альтернативна обробка ріллі, зрошення, удобрювання, прорідження посівів, способи менеджменту тваринних приміщень та угноєння);

    q - якість місця розташування (відмінності за поколінням і придатністю);

    x(q) - стан екосистеми (існуючий, прийнятний, крайній);

    a(q) - вікові когорти (0-5, 5-10, ..., 295-300 років);

    v - стан грунту (органічні класи грунту);

    u - структури (за класифікацією FADN [15]);

    z(u) - розмірні класи ([0, 4), [4, 8) , [8, 16), [16, 40), [40, 100), [100, ∞) у European Size Units (ESUs) [15]);

    o(u) - спеціалізація ферми (польові культури, садівництво, виноградарство, молочні ферми, відгодовування тварин, поросята та/або птиця, змішані ферми);

    h(u) - висота над рівнем моря ([-10000, 300), [300, 600), [600, 1100), [1100, 10000] метрів);

    e - якості довкілля (16 балансів парникових газів, вітрова та водна ерозія, 6 поживних викидів, 5 типів водно-болотних угідь);

    p - лінії політики (альтернативні політичні курси).

    Технології описуються шляхом виробничих можливостей Леонтьєва, кожна з яких вказує фіксовані кількості множинних входів і множинних виходів. Міжнародні ринки й торговельні взаємозв'язки наразі відображаються через 11 міжнародних регіонів.

    EUFASOM - це велика математична програма, що максимізує загальний сільськогосподарський економічний надлишок при наборі обмежень-рівнянь, які визначають опуклу допустиму область за всіма керуючими змінними землекористування. Активації повної моделі містять понад 6 мільйонів індивідуальних змінних і понад 1 окремих рівнянь. Рівняння та змінні стиснені в індексні блоки, які відбиваються головними змінними EUFASOM:

    CROP - виробництво культур (тис. га);

    PAST - пасовища (тис. га);

    LIVE - вирощувана худоба (змішані одиниці виміру);

    FEED - тваринні корми (змішані одиниці виміру);

    TREE - стоячий ліс (тис. га);

    HARV - вирублений ліс (тис. га);

    BIOM - плантації біомасних культур для біоенергетики (тис. га);

    ECOL - заповідні екосистеми водно-болотних угідь (тис. га);

    LUCH - зміни землекористування (тис. га);

    RESR - використання факторів і ресурсів (змішані одиниці виміру);

    PROC - види переробної діяльності (змішані одиниці виміру);

    SUPP - пропозиція (тис. т);

    DEMD - попит (тис. т);

    TRAD - торгівля (тис. т);

    EMIT - чисті викиди (змішані одиниці виміру);

    STCK - запаси навколишнього природного середовища і продуктів (змішані одиниці виміру);

    WELF - економічний надлишок (млн. євро).

    Всі змінні, крім EMIT і WELF, невід'ємні. Розв'язання EUFASOM включає завдання знаходження оптимальних рівнів для всіх ендогенних змінних, тобто рівнів, що максимізують економічний надлишок при виконанні всіх обмежень-рівнянь. Економічний надлишок обчислюється як сума за часом, простором, товарами, ресурсами загального надлишку споживачів, надлишку виробників або власників ресурсів, чистих урядових платежів сільськогосподарському сектору мінус загальні витрати виробництва, транспортування та переробки. Базова економічна теорія показує, що максимізація суми надлишків споживачів і виробників дає конкурентну ринкову ріновагу. Отже, оптимальні рівні змінних можна інтерпретувати як рівноважні рівні для діяльностей землекористування при даних економічних, політичних і технологічних умовах. Тіньові ціни для рівнянь балансу ресурсів і товарів дають ціни ринкового розпродажу (market clearing).

    Використання EUFASOM можна проілюструвати невеликим сценарним експериментом. 1) Виробницво біоенергії і 2) збереження водно-болотних угідь становлять головні цілі Європейського уряду. Якщо ціль 1) включає керовані призначені для енергокультур плантації, то ціль 2) зазвичай вимагає встановлення достатньо незайманих природних заповідників. Більше того, обидві цілі є взаємно виключними стосовно виробництва продовольства. Тому постають важливі питання для осіб, які розробляють політику: як конкуренція між продовольчими та біоенергетичними плантаціями, а також водно-болотними заповідниками за рідкісну землю впливає на конкурентний економічний потенціал обох цілей? EUFASOM добре підходить для спрямування цього питання. Використаємо таку постановку сценарію: лінії політики біоенергетики представляються планами сирої біомаси до 300 млн. т (приблизно цього обсягу біомаси буде потрібно, щоб генерувати близько 20 % поточного загального споживання електрики в ЄС), а запобігання негативних екологічних зовнішніх ефектів здійснюється через захист існуючих водно-болотних угідь і лісів, а також заборону їхнього використання для сільського господарства чи біоенергетичних плантацій.

    Агреговані економічні потенціали відтворення водно-болотних угідь можна показати на графіку, де по вертикалі вимірюється площа таких угідь (млн. га), а по горизонталі - стимул (євро/га). Коли 100 % плану сирої біомаси відповідає значній вимозі 300 млн. т, то субсидія 800 євро/га недостатня, щоб спонукати відтворення. Для знижених планів сирої біомаси (75, 50, 25, 0 відсотків) потенціали відтворення вищі. У кожному випадку збільшені альтернативні вартості ведуть до збільшених граничних витрат відтворення. Конкуренція між виробництвом біоенергії та відтворенням водно-болотних угідь не зростає лінійно: якщо відмінність між планами 25 і 0 відсотків невелика, то між планами 25 і 50 відсотків є порівняно великий розрив [20].

    На цьому графіку можна також зобразити взаємодію між цілями довкілля та виробництва продовольства. Дослідимо потенціал відтворення водно-болотних угідь a) при спільному встановленні субсидій в 23-х країнах ЄС і b) при незалежному встановленні субсидії у кожній відповідній державі ЄС, виходячи з національних оцінок. Для спільного плану 50 % сирої біомаси в 23-х країнах ЄС, починаючи з рівня субсидії 300 євро/га, лінія a) зростає стрімкіше, ніж лінія b). Сума національних оцінок дає вищий потенціал відтворення тому, що біоенергетика та сільськогосподарське виробництво просто зсуваються до країн без субсидії. При субсидії 1000 євро/га ця сума переоцінює економічний потенціал на майже 10 млн. га [20].

    EUFASOM була розроблена для оцінки еколого-економічних впливів політичних і технологічних змін, змін довкілля на землекористування Європи. Ця модель виходить за межі існуючих підходів у зображенні взаємозалежностей між продовольством, водою, біоенергією, кліматом, збереженням живої природи, грунтами. Незважаючи на величезний обсяг даних, змінних і рівнянь, модель побудована на простих засадах. Ці засади охоплені через 14 фундаментальних рівнянь. Велика вимірність моделі є наслідком повторних імплементацій цих рівнянь у просторі, часі, товарах, технологіях, якостях довкілля.

    Сила EUFASOM полягає в її одночасному представленні спостережуваної ресурсної і технологічної гетерогенності, глобальних товарних ринків, множинних якостей довкілля. Явно охоплюються рідкісність землі й земельна конкуренція між традиційним сільським господарством, тваринними пасовищами, природними заповідниками, виробництвом лісоматеріалів, біоенергетичними плантаціями. Паралельно можна досліджувати зміну довкілля, технологічний прогрес, лінії політики. Як наслідок, EUFASOM добре підходить для того, щоб: перевіряти конкурентний економічний потенціал пом'якшення проблем довкілля, пов'язаних із сільським господарством і лісництвом, порівнювати його з економічними чи технічними потенціалами без ринкових зворотних зв'язків; оцінювати витікання, тобто лінії політики охорони навколишнього природного середовища Європи впливають на землекористування поза Європою; аналізувати синергії і взаємообміни між різними цілями навколишнього природного середовища.

    Звичайно, EUFASOM має межі застосування. EUFASOM - це модель часткової рівноваги, а тому не враховує адекватно ефекти доходу. EUFASOM не оцінює виграші та збитки від різних якостей довкілля, а розглядає лише екзогенні значення, тобто ціни вуглецю чи цінності екосистеми. В силу обмежень даних, обгрунтування EUFASOM звужується до порівнянь між розв'язком у базовому періоді та спостереженнями. Якість моделі EUFASOM відбиває якість вхідних даних і якість підмоделей. Результати EUFASOM виводяться з оптимального розв'язку задачі математичного програмування, а тому становлять точкові оцінки без розподілу ймовірності.

    Література:

    1. Гоpбачук В. М. Методы pеализации системы взаимосвязанных агpаpных моделей стpан миpа (BLS) / Моделиpование плановых pасчетов и диалоговая оптмизация. - К.: Знание, 1990. - С. 35-36.

    2. Гоpбачук В. М. Компьютеpная инфоpмационная система ФАО / Банки данных, инфоpмационные системы и инстpументальные сpедства поддеpжки пpинятия pешений. - К.: Ин-т кибеpнетики им. В.М. Глушкова АH Укpаины, 1991. - С. 25.

    3. Гоpбачук В. М., Лещенко Л. Л. Методы интегpации экономических моделей госудаpств в компьютеpную систему BLS взаимосвязанных агpаpных моделей стpан миpа / Пpименение вычислительной техники и математических методов в научных и экономических исследованиях. - К.: Знание, 1991. - С. 91.

    4. Горбачук В., Толубко І. Моделювання передбачення викидів і аналізу політики / Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах СНД. - Переяслав-Хмельницький: Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г. Сковороди, 2012. - С. 74-76.

    5. 20 20 by 2020 Europe's climate change opportunity // Communication from the Commission to the European Parliament, the Council Commision of the European Communities, COM (2008) 30 final of 23/01/2008. - Brussels, Belgium: Council; the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions, 2008.

    6. Alig R.J., Adams D. M., McCarl B. A. Impacts of incorporating land exchanges between forestry and agriculture in sector models // Journal of agricultural and applied economics. - 1998. - 30 (2). - P. 389-401.

    7. Balkovic J., Schmid E., Moltchanova E., Skalsky R., Poltarska K., Muller B., Bujnovsky R. Data processing / Carbon sink enhancement in soils of Europe: data, modeling, verification. V. Stolbovoy, L. Montanarella, P. Panagos (eds.) - Luxembourg: Joint Research Centre - Institute for Environment and Sustainability, 2007. - 183 p.

    8. Briunsma J. World agriculture: towards 2015/2030: an FAO perspective. - FAO/Earthscan, 2003. - 432 p.

    9. Commodity costs and returns estimation handbook: a report of the AAEA. A. Hallam, V. E. Eidman, M. Morehart, K. Klonsky et al. (eds.) // Staff General Research Papers 1315. - Ames, IO: Iowa State University; Department of Economics; Task Force on Commodity Costs and Returns, 1999.

    10. Council Directive 92/43/EEC of 21 May 1992 on the conservation of natural habitats and of wild fauna and flora. - Brussels: European Economic Community, 1992.

    11. Cowie A., Schneider U. A., Montanarella L. Potential synergies between existing multilateral environmental agreements in the implementation of Land Use, Land Use Change and Forestry activities // Environmental science and policy. - 2007. - 10 (4). - P. 335-352.

    12. Directive of the European Parliament and of Council on the promotion of the use of biofuels or other renewable fuels for transport, 2003/30/EC of 08/05/2003. - Brussels: European Union, 2003.

    13. Dohan K., Maximenko N. Monitoring ocean currents with satellite sensors //  Oceanography. - 2010. - 23 (4). - P. 94-103.

    14. Eggers T. The impacts of manufacturing and utilisation of wood products on the European Carbon Budget // Internal Report 9. -  Joensuu, Finland: European Forest Institute, 2002. - 90 p.

    15. FADN reference database. - Brussels: Agriculture Directorate General; European Commission, 2008. - http://ec.europa.eu/agriculture/rica/reference_en.cfm

    16. Heistermann M., Muller C., Ronneberger K. Land in sight?: Achievements, deficits and potentials of continental to global scale land-use modeling // Agriculture, ecosystems and environment. - 2006. - 114 (2-4). - P. 141-158.

    17. Jantke K., Schneider U. Land-use option biodiversity conservation - towards the integrated assessment of agriculture, forestry and conservation in land use modelling / 21-st annual meeting of the Society for Conservation Biology (Port Elizabeth, South Africa, July 1-5, 2007).

    18. Lambin E. F., Rounsevell M. D. A., Geist H. J. Are agricultural land-use models able to predict changes in land-use intensity? // Agriculture, ecosystems and environment. - 2000. - 82 (1-3). - P. 321-331.

    19. Rajagopal D., Zilberman D. Review of environmental, economic and policy aspects of biofuels // Policy Research Working Paper 4341. - Washington, DC: World Bank, Development Research Group, 2007.

    20. Schneider U. A., Balkovic J., De Cara S., Franklin O., Fritz S., Havlik P., Huck I., Jantke K., Kallio A. M. I., Kraxner F., Moiseyev A., Obersteiner M., Ramos C. I., Schleupner C., Schmid E., Schwab D., Skalsky R. The European Forest and Agricultural Sector Optimization Model - EUFASOM / 16-th annual conference of the European Association of Environmental and Resource Economists (EAERE). - 2008. - 32 p.

    21. Schneider U. A. Soil organic carbon changes in dynamic land use decision models // Agriculture, ecosystems and environment. - 2007. - 119. - P. 359-367.

    22. Schleupner C. Wetland distribution modeling for optimal land use options in Europe // Working paper FNU-135. - Hamburg: Hamburg University and Centre for Marine and Atmospheric Science, 2007.

    23. Sitch S., Smith B., Prentice I. C., Arneth A., Bondeau A., Cramer W., Kaplan J., Levis S., Lucht W., Sykes M., Thonicke K., Venevski S. Evaluation of ecosystem dynamics, plant geography and terrestrial carbon cycling in the LPJ Dynamic Vegetation Model // Global change biology. - 2003. - 9. - P. 161-185.

    24. Smith P., Janzen H., Martino D., Zucong Z., Kumar P., McCarl B. A., Ogle S., O'Mara F., Rice C., Scholes B., Sirotenko O., Howden M., McAllister T., Genxing P., Romanenkov V., Schneider U. A., Towprayoon S., Wattenbach M., Smith, J. Greenhouse gas mitigation in agriculture // Philosophical transactions of the Royal Society. - 2008. - 363 (1492). - P. 789-813.

    25. Van der Werf E., Peterson S. Modeling linkages between climate policy and land use: An overview // FEEM Working Papers 56.2007. -  Milano, Italy: Fondazione Eni Enrico Mattei, 2007.

    26. Williams J. R. Using soil erosion models for global change studies // Journal of soil and water conservation. - 1996. - 51 (5). - P. 381-385.

     


    Залиште коментар!

    Дозволено використання тегів:
    <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>