XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. філол. н., Мізін К. І., Кучеренко І. В., Дуканич Ю. І. ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТІВ нім. ANGST / укр. СТРАХ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ

к. філол. н., доцент, Мізін К. І.       

старший викладач Кучеренко І. В.   

студентка Дуканич Ю. І.  

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТІВ нім. ANGST / укр. СТРАХ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ

Взаємодія особистості зі світом ґрунтується на генетичному й культурному досвіді, набутому людиною. Саме система взаємопов'язаних смислів структурує, обробляє і зберігає інформацію в людській свідомості. Концептуальна система мови дає можливість досліджувати різні аспекти пізнання. Процес концептуалізації продукує текст перекладу - вербалізований результат мислення. Об'єктом дослідження є мовні одиниці, які вербалізують емоційні концепти ANGST у німецькій мові, а також їх українські відповідники. Предмет дослідження - встановлення шляхів вербалізації й адекватної міжмовної передачі концепту ANGST українською мовою. Дослідження описує базові семантичні ознаки детермінантів концепту ANGST / СТРАХ у порівнюваних мовах, виявляє основні способи його мовної реалізації, інтерпретацію та способи перекладу на матеріалі твору П. Зюскінда «Парфуми» («Das Parfum»).                                                                                                                

В основі концепту, що досліджується, лежить емоція, яка входить до списку базових емоцій людини.  Сутність емоційних концептів неможливо зрозуміти без залучення психологічних знань про особистість та її емоційну сферу. Емоція страху також істотно обмежує сприйняття, мислення і свободу вибору індивіда, а отже, спричиняє викривлення картини світу. Усе це автоматично відображається в мові людини, що й пояснює необхідність дослідження  когнітивного аспекту в контексті концептології. Для того, щоб краще зрозуміти сутність досліджуваного явища, необхідно вивчати не лише результат лінгвістичних процесів, а й шлях становлення концепту і його імпліцитну суть.                                                                                                       

Услід за Анною Вежбицькою [1] можемо стверджувати, що спосіб інтерпретації людьми своїх власних емоцій залежить від лексичної сітки координат, яку дає їм рідна мова. За лінгвокультурологічним підходом, ядро концепту найбільш повно відображає семантику ключового слова, тобто ім'я концепту. У інтерпретаційному полі концепту ANGST можна виділити дві центральні лексеми, що реалізують його в мові: лексему Angst, яка є ім'ям концепту, і лексему Furcht. Розглянемо декілька прикладів: Terrier schauderte. Er ekelte sich. Und da begann es zu schreien. Es kniff die Augen zusammen, riss seinen roten Schlund auf und kreischte so widerwärtig schrill, dass Terrier das Blut in den Adern erstarrte [3, с. 15]. - Тер'є стало моторошно. Його аж занудило. Та ось воно заверещало. Воно заплющило очі, роззявило свою червону пельку й запищало так пронизливо, що в Тер'є похололо в жилах [2, с. 20]. Німецьке schaudern має  еквіваленти  «здригатися»,  «тріпотіти».  Словосполучення стало  моторошно нівелює імпліцитність понять, що реалізують емоційний концепт (далі ЕК) ANGST, адже за schaudern слідує наступний детермінант ekeln - «відчувати відразу», «нудити». У мові оригіналу спостерігаємо вираження ЕК ANGST через фізіологічну симптоматику, що частково втрачається в мові перекладу. У прикладі спостерігаємо також фразеологічну еквівалентість, що дозволяє найповніше вітворити образність:  das Blut in den Adern erstarrte - похололо в жилах. Якщо ж розглядати безпосередньо фразеологізм, то у цьому випадку наявна морфологічна трансформація «вилучення» - у мові перекладу вилучено лексему das Blut та змінено синтаксичну структуру (речення замінюється безособовим). Sonderbarerweise vermehrte diese Erkenntnis das Entsetzen, anstatt es zu minder [3, с. 180]. - Дивним чином ця звістка ще дужче розпалила страх [2, с. 224]. Die Nachricht vom Mord ähnlichen, schlimmeren Schrecken löste sie aus. Mit einem Mal war die sorgfältig vergessene Angst wieder da [3, с. 202]. - Звістка про вбивство викликала неймовірну паніку. Вірус старанно забутого страху раптом з'явився знову [2,  с. 251].  Приклади є зразками нівелювання семантичною наповненістю лексем і, як результат ,- втрати образності. Німецьке das Entsetzen передано нейтральним страхи, у той час як поняття є більш глибоким і означає панічний жах. Відсутність градації цих понятть в українській мові призводить до того, що німецькі детермінанти є більш емотивно насиченими. Але ця втрата в той же час компенсується смисловим розвитком основного дієслова (vermehren перекладається не просто як «збільшувати, примножувати», а розпалювати страхи). Зниження емотивної тональності прослідковуємо й у перекладі слова der Schrecken як паніка. Вірогідно перекладач вирішив компенсувати дану втрату образності за рахунок введення нової лексеми вірус страху у наступному реченні.

Таким чином, під час дослідження і порівняння української та німецької лінгвокультур було виявлено, що в українській лінгвокультурі ЕК СТРАХ є широковживаним і здебільшого зустрічається у фразеологічних зворотах. В українській мові не існує чіткої градації концепту, але це компенсується насиченою образністю. У німецькій лінгвокультурі простежується широке поле концептосфери ANGST; існує градація понять на позначення концепту в залежності від ступеню переживання емоції чи умов її виникнення. Усе це дає можливість чітко корегувати ступінь прагматичного впливу на реципієнта. Аналіз мовного матеріалу виявив способи матеріалізації концепту ANGST / СТРАХ у текстових мовленнєвих одиницях. З точки зору граматичних перекладацьких трансформацій аналіз мовних засобів показав, що найпоширенішими є вилучення (44,3%), додавання (19,8%), перестановки (20%). Так вживання граматичних трансформацій здебільшого продиктоване різницею у структурі мов і тема-рематичній організації. Трансформації синтаксичних структур обумовлюються рядом міркувань не граматичного, а стилістичного порядку; так прийом додавання інтенсифікує сприйняття ЕК ANGST / СТРАХ, а метод перестановки та вилучення змінюють силу прагматичного впливу на реципієнта шляхом перенесення центрів образності. Серед лексико-стилістичних трансформацій найпоширенішими є синонімічна заміна (26,4%), смисловий розвиток (27%) та компенсацію (15,5%). Виявлені лексико-стилістичні трансформації реалізували такі функції, як надання образності висловленню, нівелювання імпліцитністю поняття, зміна градації концепту. Використання більшості трансформацій мотивується мовною ситуацією (як у випадку трансформації конкретизації) або ж стилістичними міркуваннями. При перекладі відбувається порівняння концептуальної наповненості лексем. Аналіз перекладу слів і вільних словосполучень із метафоричним змістом демонструє те, що у багатьох випадках мовні образи метафоричних словосполучень мови оригіналу передаються на еквівалентній семантичній основі і є рівними за номінативною функцією. Що ж стосується параметру адекватності передачі експресивної інформації, то відмітимо той факт, що в німецькій мові спостерігається більш чітка градація ЕК ANGST, яка здебільшого втрачається при перекладі і репрезентується поняттями «страх» і «жах».

Література:

•1.     Вежбицкая А. Сопоставление культур посредством лексики и грамматики/ Анна Вежбицкая; [пер. с англ. А.Д. Шмелева]. - М. : Языки славянской культуры, 2001. - 272 с.

•2.     Зюскінд П. Парфуми: історія одного вбивці / Патрік Зюскінд; [пер. з нім. І.С.Фрідріх]. - Харків: Фоліо, 2003. - 287 с.  

•3.     Süskind P. Das Parfum: die Geschichte eines Mörders / Patrick Süskind. - Zürich: Diogenes, 1994. - 320 S.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>