XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. філол. н., Мізін К. І., Кучеренко І. В., Столярова О. Д. НОМІНАТИВНИЙ АСПЕКТ СКОРОЧЕНЬ В НІМЕЦЬКИХ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТАХ

к. філол. н., доцент Мізін К. І.

старший викладач Кучеренко І.В.

студентка Столярова О.Д.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

НОМІНАТИВНИЙ АСПЕКТ СКОРОЧЕНЬ В НІМЕЦЬКИХ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТАХ

Номінація є складним різноплановим та багатоаспектним мовним явищем зі своїми особливостями та специфікою. Залежно від об'єкта номінації традиційно розрізняють номінацію елемента та події. Елементну номінацію реалізує слово чи словосполучення, що позначають певний предмет, відношення чи процес реального світу. Номінація події притаманна реченню, номінатом якого виступає ситуація як результат взаємодії предметів, відношень чи процесів.

У сучасній лінгвістичній літературі дискусійним залишається питання про визначення терміна «спосіб номінації». О.Блинова, Н.Голев і Р.Іванова тлумачать його як прийом здійснення номінації, що представлений мотивувальною ознакою. На цій підставі вони виокремлюють два способи номінації - прямий, коли мотивуюча ознака виражена безпосередньо кореневою морфемою слова, і опосередкований, коли мотивуюча ознака позначена асоціативно, за допомогою іншого, вже наявного слова чи новоутворення [1].

Специфікою похідного слова є властивість подвійної референції до дійсності, що є типовою до класу слів загалом та референції до слів, які є типовими для вторинних одиниць номінації [2].

Скорочення є продуктом вторинної номінації до об'єкта номінації та іншого слова. Похідне слово має здатність конденсувати значення за рахунок компресії у рамках однієї лексичної одиниці декількох слів, хоч і в редукованій формі. У скороченнях така конденсація змісту набуває максимальних ознак.

 

Науково-технічна література є сферою широкого вживання скорочень, як таких, що увійшли до мови й зафіксовані у словниках, так і авторських, які створені тільки в окремому випадку й зафіксовані лише в одному тексті.

Скорочення - це такий спосіб словотвору, суть якого полягає у відсіканні частини основи слова, що або збігається зі словом, або являє собою словосполучення, об'єднане загальним змістом. Скорочення репрезентують лексико-граматичний рівень мовної структури і виявляють низку спільних і індивідуальних рис [3].  

Скорочення прийнято класифікувати на лексичні і графічні. До лексичних відносять скорочені слова (abgekützte Wörter) і акроніми (Akronyme). Скорочуватись можуть будь-які фрагменти слова незалежно від морфемних границь, наприклад: Dipl.-Ing. від der Diplom-Ingenieur - дипломований інженер.

Акроніми - скорочення, фонетична структура яких збігається з фонетичною структурою загальновживаних слів (Azubi від das Auszubildender - стажер на виробництві). Специфічно німецький тип скорочень - напівскорочення, тобто комбінації акроніма одного члена словосполучення із повною основою іншого (E-Werk від Elektrizitätswerk - електростанція). Графічні скорочення також численні і вживаються для позначення мір, одиниць або величин (kg - Kilogramm), а також d.h. від das heißt - тобто, z.B - zum Beispiel - наприклад.

За рівнем співвіднесення фрагментованих одиниць з вихідними формами виокремлюють скорочення, які прозоро корелюють з вихідними формами (Info - Information), скорочення з частковою кореляцією (слово     D-Zug асоціюється не з вихідною формою Durchgangszug - транзитний поїзд, а через відсилання до іншої вихідної форми - Schnellzug - швидкісний поїзд) та скорочення з непрозорою кореляцією (KPD - комуністична партія Німеччини). Останні стають незрозумілими через те, що зникли поняття і реалії, які позначали ці поняття. Яскравим прикладом цього є усічення Kapo від слова das Korporal колись мало значення наглядача у концтаборі із числа ув'язнених. В сучасній німецькій мові воно представлено як військовий жаргонізм у значенні унтерофіцер.

Значна кількість скорочень, що вживається в німецькій науково-технічній літературі, є омонімічними, тобто мають різне значення при тотожності графічної форми, наприклад: Verf. від Verfügung - розпорядження, Verfahren - метод, Verfasser - автор, Verfassung - конституція. Виходячи із цього, перекладач повинен слідкувати за появою нових скорочень і оновленням активного словника абревіатур. У випадку невідомих скорочень йому необхідно обов'язково звернутись до словника. Слід зважати й на те, що в німецькій науково-технічній літературі вживаютьс міжродно узгоджені скорочення іншомовного (найчастіше англійського та французького походження), наприклад: СIPM (походить від франц. Comite International des Poids et Mesures) - МКМВ від Міжнародний комітет мір та ваги.

Таким чином, результатом скорочення як похідного слова є поява редукованого позначаючого для незмінного позначаючого. Проте в переважній більшості випадків новоутворене скорочення лише на початковій стадії дублює розчленоване найменування. У процесі функціонування відбувається його переосмислення як самостійного мовного знака, який набирає нових значень і конотацій, виконуючи при цьому номінативну функцію.

Література:

•1.         Блинова О.И. Мотивационные отношения слов и принципы номинации / О.И. Блинова. - Омск: изд-во Омск. ун-та, 1988. -           С. 9 -10.

•2.         Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова / Е.С. Кубрякова. - М.: Наука, 1981. - 224 с.

•3.         Павлов Г.В. Функционирование сокращений в современном немецком языке/ Г.В. Павлов. - М.: Изд-во МГУ, 1970. - 186 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>