XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. філос. н., Коніна Л. В. МОРАЛЬНІСТЬ ЯК ОСНОВА ДУХОВНОСТІ ЛЮДИНИ

к. філос. н., Коніна Любов Василівна

Донбаський державний технічний університет

МОРАЛЬНІСТЬ ЯК ОСНОВА ДУХОВНОСТІ ЛЮДИНИ

   Проблеми духовності та моральних цінностей як пріоритетів розвитку людини завжди були і є зараз актуальні для суспільства.

   В роботах сучасних зарубіжних і вітчизняних авторів розглядаються різні аспекти цієї проблеми. Так, в роботах Андрущенко В., Губернського Л, Михальченко М. та інших розглядаються культурні і ідеологічні фактори духовності людини. В роботах Валуйського О, Вороніна Б., Левашова В., Торукало В. розглядаються екологічні і глобалізаційні фактори формування моральності людини. В роботах Гусейнова А., Булатові М., Назаретяна А., Савельзона О., Соболя О., Табачковського В. та інших розглядаються проблеми свободи вибору і відповідальності людини. Багато робіт, в яких аналізуються стан моральності і духовності в політичній і правовій сферах, у сучасної сім'ї, сфері професійної діяльності.

    Мораль присутня у всіх сферах соціального життя - від індивідуальної поведінки до державної політики і економічних і відносин, від духовної творчості до пізнавальної діяльності, від ставлення індивіда до самого себе до спілкування з оточуючими. Тому економічний, соціальний, політичний і духовний розвиток України неможливо зрозуміти без врахування морального чинника, його ролі у всіх сферах суспільства.

   Соціологічні дослідження стану моральності в усіх основних структурних елементах суспільства, що проводяться провідними фахівцями Інституту соціології НАН України протягом останніх років, дали невтішні результати. Спеціаліст з питань соціальної структури, доктор соціологічних наук С. Макєєв зазначає:

   «Домінування негативізму в масовій свідомості, аморальність «верхів» і «низів», легітимація крадіжки і корупції, а також кумівства, кровно-родинних зв'язків, земляцтва і безвідповідальності у владних структурах - все це підтверджується багаторічними дослідженнями Інституту соціології НАНУ в конкретних показниках: індекс аномійной деморалізованості, індекс соціального цинізму, індекс соціальної напруженості, індекс толерантності, індекс соціального самопочуття; а також в інших показниках, розроблених в Інституті або адаптованих до українських реалій на основі світової практики. Навряд чи управління країною буде ефективним без урахування політичної влади цих соціальних реалій» [20,199].

   Українська держава і суспільство переживають драматичний період свого розвитку. В останні роки розвиток України відзначен фінансово-економічною кризою, невдоволенням багатьох соціальних груп (підприємці, наймані працівники, чорнобильці, афганці та ін.) політикою влади у вирішенні низки економічних і соціальних проблем. Погіршує ситуацію існуюча в Україні системна корупція та відсутність дієвих важелів впливу громадян на владу в періоди між черговими виборами до органів влади. Проблема взаємини політичної влади і народу має свої моральні аспекти і перш за все це проблеми взаємної відповідальності за стан справ у державі.

   «Подальша перспектива розвитку українського демократичного суспільства, формування відповідальності громадян за стан громадських справ можливі на шляху розвитку самоорганізаційних суспільних практик, підвищення здатності до об'єднання, солідарності і колективним діям, підвищення громадянської компетентності суспільства і його несхожими соціальними групами, чіткої артикуляції ними власних і громадських інтересів. Громадські групи, які не є суб'єктами прийняття і контролю за виконанням своїх рішень, навряд чи можуть бути відповідальними, адже відповідальність за визначенням є атрибутом виключно правомочного, дієздатного, вільного у своєму виборі суб'єкта.» [1,202].

   Існує відоме протиріччя між моральними цінностями, декларованими на рівні ідеології (теоретичному рівні) і фактичною поведінкою людей. Порушення моральних вимог може каратися двояко: через внутрішній регулятор (совість) і через зовнішній регулятор (громадське засудження). Це відноситься до всіх основних сфер діяльності людини: економічної, соціальної, політичної та духовної.

   Але як бути, якщо совість мовчить, а суспільний осуд не має ефективних важелів безпосереднього впливу на порушників моралі в таких важливих сферах як політична та правоохоронна. Дана проблема актуальна і без її ефективного вирішення відродження України, її розвиток в напрямку демократії та гуманізму неможливо. Політична еліта повинна жити однією долею з народом і демонструвати безумовне дотримання загальнолюдських соціальних норм. А народ повинен мати дієві важелі впливу на еліту не тільки в період виборів, а постійно.

   Розвиток такого «зворотного зв'язку» - найважливіше завдання в справі успішного демократичного розвитку нашої держави.

   Духовна сфера суспільства охоплює найважливіші цінності життя людини - моралі, естетичного, правового, політичного, релігійного та ін. Серед них особливе місце займають моральні цінності, в яких відображені уявлення  людини про добро і зло, справедливість і несправедливість, моральні орієнтири особистості. Мораль завжди присутня у вчинках людини, тому що мотивація вчинку може бути спрямована на добро чи зло.

   Тому дуже важливий є моральний чинник у таких сферах як влада. Влада (законодавча, виконавча, судова) повинна бути моральною. Це необхідна умова позитивного розвитку України.

Література:

•1.                 Роль наук об обществе в разработке стратегии экономического и социального развития Украины и ее политического устройства / Под общ. ред. В. Вороны // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2010. - № 1. - С. 197-215.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>