XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. фіз.-мат. н., Караван Ю.В. ЕКОЛОГІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ЗНАНЬ

к. фіз.-мат. н., Караван Ю.В.

Львівський інститут економіки і туризму

ЕКОЛОГІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ЗНАНЬ

В наш час термін „екологія" використовується дуже широко. Екологія зайняла самостійне місце в системі знань в якості сучасного типу розвитку загальнолюдської культури. Заговорили про екологічну фазу світового прогресу. А якщо включити в неї усі розділи сучасного природознавства, то тоді вся сучасна наука повинна називатись екологією. Можливо треба говорити не про нову галузь науки, а про екологізацію усієї системи знань.

Екологічна безпека є проблемою, над якою працює багато спеціалістів: натуралісти та інженери, експериментатори та теоретики, фізики, хіміки, математики, метеорологи, медики, юристи і т.д.

Однією з найважливіших умов успішного розвитку охорони природи в країні є ефективна еколого-природоохоронна освіта. Однак загальна екологічна культура населення в нашій країні залишається поки що  дуже низькою. Її зростання, в першу чергу, залежить від рівня еколого-природоохоронної підготовки вчителя, його переконання в необхідності дати глибокі знання своїм учням, від широкої еколого-природоохоронної освіти населення.

Для пропаганди екологічних знань широко використовують засоби масової інформації, різними тиражами видається науково-популярна література, брошури, журнали. Ці публікації, радіо- та телепередачі, присвячені питанням екології та безпеки життєдіяльності, в цілому позитивно впливають на рівень культури та виховання населення. Однак слід відмітити, що по-перше, їх хронічно не вистарчає, а по-друге, більшість з них малоінформативні і містять неточні, а часом і суперечливі дані.

Уже зараз варто піклуватися про майбутні покоління, й одним зі способів є введення зі шкільної лави предметів, які слугують основою для усвідомлення важливості природи в житті людини і необхідності зберігати і раціонально використовувати наявні природні блага, з подальшим продовженням екологічної освіти у вищих навчальних закладах. Також необхідно забезпечити доступність екологічної інформації для населення [2].

Недостатньо підготувати „освіченого професіонала" - кваліфікованого робітника, техніка чи магістра. Необхідно виховати людину духовну, яка усі свої дії буде оцінювати і детермінувати вищими цінностями  [1]. Вирішення цього важливого питання передусім покладається й на екологічну освіту. Адже одним із провідних підходів в екологічній освіті є саме ціннісний, який ґрунтується на формуванні духовних, теоретико-пізнавальних передумов, морально-етичного ставлення до навколишнього середовища. Головною метою сучасної екологічної освіти є формування екологічного мислення, яке детермінує доцільну поведінку людини у професійній діяльності та повсякденному житті. У цьому контексті екологічне мислення - це суспільно важлива риса особистості, що виявляється в особливостях поведінки у соціально-побутових і професійних ситуаціях та усвідомленому прагненні проектувати способи своєї діяльності як екологічно доцільні.

Водночас проблему сучасної екологічної освіти в Україні не можна розглядати поза загальноосвітніми тенденціями цієї освітньої галузі. Вони є виключно складними за своїм змістом й вимагають об'єднання світової педагогічної спільноти у віднайдені нових стратегій організації, змісту, форм, створенні нової освітньої екологічної парадигми.

Природа не знає кордонів і екологічна освіта має сприяти формуванню європейського освітнього простору, використовуючи національний досвід і традиції для взаємного збагачення. Участь країн у Болонському процесі повинна сприяти самоідентифікації національних цінностей суспільного розвитку, збереженню їх як у національному, так і європейському освітньому просторі.

Не викликає сумніву особлива роль екологізації усієї освіти, її іманентна сутність у процесі підготовки спеціалістів будь-якого профілю. Від рівня екологічної культури, як культури нової якості, залежить вектор цивілізаційного розвитку [3].

 

Оскільки одним із основних принципів Болонського процесу є „навчання протягом усього життя", подальший науковий пошук необхідно проводити в напрямах визначення наступності екологічної підготовки фахівців в умовах модульно-рейтингової системи навчання, розроблення програм навчальних курсів „Основи екології", „Безпека життєдіяльності" „Соціальна екологія" тощо на основі кредитно-модульної технології, розроблення системи контролю якості екологічної підготовки з екології майбутніх фахівців в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Основу кредитно-модульної організації навчального процесу становить самостійна діяльність студента, на яку відводиться до 50% загального обсягу навчального часу. При цьому значно зростає роль суб'єкта, який перевіряє якість самостійно набутих студентами знань. Тому необхідно розробити методичну базу для організації самостійної еколого-пізнавальної діяльності студентів, створити умови для впровадження й поширення методичних матеріалів серед викладачів навчальних закладів.

Одним із можливих шляхів реалізації окреслених технологій може бути створення центрів екологічної освіти у навчальному закладі. Провідною метою створення таких центрів є накопичення і поширення екологічної інформації та форм і методів екологічної освіти, координування усіх видів навчальної і еколого-просвітницької діяльності.

Література:

•1. Корсак Ю.К. Рух до вищої духовності молоді та поєднання в освіті досягнень природничих і гуманітарних наук //Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. Тематичний випуск у 4-х т. - Т.2. - 2006. - С. 178-184.

•2.  Синякевич І.М. Екологізація розвитку: об'єктивна необхідність, методи, пріоритети // Економіка України. - 2004, № 1. - С. 57-63.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>