XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

К. геогр. н., Добровольська О.П. ПЕРСПЕКТИВИ ВИРІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНІНА ОСНОВІ КІОТСЬКИХ УГОД

К. геогр. н., доцент Добровольська Оксана Петрівна

Таврійський національний університет ім.. В.І. Вернадського

ПЕРСПЕКТИВИ ВИРІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНІНА ОСНОВІ КІОТСЬКИХ УГОД

В умовах сьогодення європейська та світова спільнота загалом розробили спектр заходів, направлених на збереження навколишнього середовища, підвищення ефективності використання енергії, розвиток альтернативних видів енергетики. У 1988 році під егідою ООН було створено Міжурядову групу експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК), яка розробила сценарії розвитку подій в залежності від викидів парникових газів, росту населення, застосування більш ефективних технологій та економічного росту в цілому.

За даними Економічної комісії ООН, торгівля дозволами між Україною та Західною Європою має великі перспективи, враховуючи розвиток міжнародного ринку парникових газів а також позицію України  на ньому (близько 2% світових викидів цього типу) поряд з США, Росією, Китаєм, Німеччиною, Японією, Австралією та Індією.

З 2004 року  Україна є Стороною Кіотського протоколу, прийнятого в 1997 році на 3-ій сесії Рамочної конвенції ООН про зміну клімату в м. Кіото (Японія), який містить положення щодо добровільної участі у реалізації "гнучких механізмів" торгівлі квотами на викиди парникових газів та екологічно чистого розвитку. Директивою 2003/87/ Європейського Союзу встановлені загальні правила та умови участі країн у торгівлі квотами на викиди парникових газів, згідно з якою користь від торгівлі сертифікатами на викиди також можуть мати країни, які не входять до складу ЄС.

Основною вимогою для участі України в міжнародній торгівлі викидами є створення національного плану розподілу дозволів на антропогенні викиди парникових газів, у якому зазначається загальна кількість дозволів на певний період, а також орієнтовна схема розподілу дозволів між джерелами викидів. Доцільність та ефективність реалізації національного плану розподілу квот на викиди антропогенних парникових газів обумовлена: відповідністю цілей національного плану та домовленостей Кіотського протоколу; необхідністю досягнення мети по скороченню викидів парникових газів; відповідністю  екологічним законодавчим актам та політичним інструментам; відсутністю галузевої дискримінації в державі; врахуванням попередніх заходів зі скорочення викидів; наявністю інформації про можливість входу на ринок викидів парникових газів; наявністю інформації щодо зовнішнього відбору учасників ринку квот на викиди парникових газів.

Національний план розподілу дозволів (квот) на викиди антропогенних парникових газів може містити макроплан, який визначає національний бюджет емісій та встановлює загальну кількість квот на викиди, та мікроплан, який орієнтовано на розподіл квот між операторами установок. Національний план розподілу (НПР) складається на основі кадастру викидів парникових газів країни та встановлює загальну кількість викидів, яку кожна держава-учасник міжнародної схеми торгівлі квотами на безкоштовній основі  розподіляє між своїми енергоємними підприємствами. Згідно плану, кожна держава самостійно приймає рішення щодо надання дозволів на період дії Кіотських зобов'язань (2008-2012 рр.), а також визначає кількість дозволів для кожного джерела викидів (установки), яке підпадає під дію міжнародної схеми торгівлі квотами на викиди. Мета такої діяльності полягає у встановленні кожною країною максимально допустимого обсягу викидів парникових газів для промисловості та енергетики. Таким чином, створюється нестача або надлишок дозволів на викиди, що, в свою чергу, приводить в дію ринкові механізми.

Зважаючи на вимоги до національних планів розподілу квот на викиди, в Україні процес розподілу дозволів на викиди парникових газів, передбачає: розрахунок національної квоти на викиди парникових газів; відбір екологічно небезпечних секторів економіки держави-учасників розподілу дозволів на викиди (для України - добувна, обробна промисловість, транспорт, хімічна промисловість, металургія, утилізація відходів); створення національного реєстру всіх одиниць викидів у вигляді уніфікованих електронних баз даних; розподіл дозволів на основі розрахунку емісій викидів у базовий період. Для України встановлено граничний показник для національної квоти, що може бути продана або передана до країни-інвестора, в розмірі 10% від встановленої кількості. Координатором від України з оформлення продажу квот виступає Міністерство екології та охорони навколишнього середовища.

Серед економічних, екологічних та політичних переваг Кіотських домовленостей для України, слід зазначити:

•- сприяння вдосконаленню стратегічного управління структурною трансформацією національної економіки та реалізацією інноваційної політики;

•-  створення внутрішнього ринку торгівлі дозволами на викиди парникових газів на основі диференційованого розподілу дозволів на викиди між найбільш енергоємними секторами економіки, який сприятиме подальшому скороченню викидів у гнучкий та дешевий спосіб, спрямовуватиме галузеві проекти, прискорюватиме інноваційну діяльність суб'єктів господарювання, сприятиме скороченню енергоспоживання;

•-  сприяння вітчизняним промисловим підприємствам у продажу потенціалу скорочення викидів парникових газів.  Найбільш актуальною ця перевага є для паливно-енергетичного комплексу в цілому і вугільної промисловості зокрема. За оцінками фахівців, до 2050 року світова потреба в енергоносіях збільшиться вдвічі, а запаси палива - нафти, газу, вугілля - можуть бути до цього часу вичерпані. Цей факт диктує нагальну необхідність переходу на альтернативні енергетичні програми, найбільш ефективною серед яких виступає розвиток вітроенергетики. Особливості кліматичних умов та розподілу вітропотенціалу України сприятимуть розвитку виробництва електроенергії у приморських регіонах Чорного та Азовського морів, у Львівській, Івано-Франківській та Донецькій областях, що надасть змогу до 2020 року розраховувати на покриття 10-11% загальної потреби в електроенергії;

•- створення умов для реалізації екологічних програм на базі кошт, отриманих від продажу квот на викиди. Торгівля викидами - це механізм, за яким країні дозволяється продавати невикористані права на здійснення викидів парникових газів (так звані «одиниці встановленого обсягу» (ОВО), якщо фактичний рівень викидів за період дії зобов'язань за Кіотським протоколом нижчий від виділеної національної квоти. Відповідно до Кіотського протоколу Україні дозволено в період з 2008 по 2012 рік не скорочувати викиди парникових газів і, таким чином, одержати певний дохід. Для цього Україні потрібно, насамперед, стимулювати підприємства до зниження викидів парникових газів, що призведе до утворення квот на викиди, якими держава зможе торгувати на світовому ринку, та здійснювати екологічне інвестування. Так в 2009 році Україна підписала угоду з Японією на продаж квот на викиди парникових газів у рамках Кіотського протоколу на суму 4,5 млрд. грн., які направлені у вигляді «зелених» інвестицій у сферу енергозбереження;

- стимулювання розвитку енергозберігаючих технологій, які сприяють раціональному використанню природних ресурсів, зниженню рівня забруднення навколишнього середовища;

•- сприяння регіональному розвитку на основі диференційованого підходу до вибору засобів реалізації механізмів Кіотського протоколу з урахуванням галузевих особливостей регіонів України;

•-  формування інструменту реалізації національної та міжнародної політики в сфері вирішення глобальних екологічних проблем сучасності.

На сьогоднішній день серед країн Кіотського протоколу, які зацікавилися питаннями продажу квот на викиди парникових газів з боку України - Данія і Нідерланди. Та очевидно, що в умовах глобалізації процес співробітництва  розвинутих країн та країн що розвиваються у вирішенні проблеми зміни клімату має взаємну користь та значні перспективи.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>