XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. м. н., Гусак В.В., к. б. н., Онещук Н.В. СУЧАСНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН БУКОВИНИ

к. м. н., Гусак В.В.; к. б. н., Онещук Н.В.

Буковинська державна фінансова академія

       СУЧАСНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН БУКОВИНИ

Впродовж усієї історії Буковини мала місце тенденція ставлення до збереження та відновлення навколишнього середовища як до другорядної справи. Централізоване планування господарства не було зорієнтоване на підтримку охорони довкілля. Подібна тенденція спостерігалась по всій території України, що призвело до кризового екологічного стану довкілля [2].  

Сучасний екологічний стан Буковини викликає занепокоєння. Поряд з такими загальними екологічними проблемами, як забруднення поверхневих водойм, атмосфери, ґрунтів, деградація рослинного та тваринного світу, на території Буковини спостерігаються і свої специфічні екологічні проблеми [1].

Найбільш проблемними для довкілля Буковини є проблеми паводків, землетрусів, ерозії ґрунтів, літнього полювання та збереження рослинного світу Буковинських Карпат [3]. Розглянемо специфіку перших двох проблем.     Паводок 2008р. на Буковині продемонстрував, що Україна виявилася не готовою до стихійного лиха. Причину паводку сьогодні називають практично всі експерти, - відсутність попереджувальної водогосподарської політики. Причому це стосується усіх служб, котрі працювали на                              Західній Україні в зоні екологічного лиха. Кожна з них, долучивши до своєї роботи науковців, могла б внести свій вклад у зменшення шкоди, яку завдала людям та державі стихія. Затоплення супроводжується іншою небезпекою - харчових та інших отруєнь, інфікування, а отже,  -  епідемії дизентерії, гепатитів, тифу, навіть лептоспірозу [6].

Повінь на Буковині стала наслідком глобальних кліматичних змін. Восени 2007 року відбулася конференція міністрів довкілля європейських держав із приводу глобальних змін клімату. Провідні екологічні агенції оприлюднили загальний огляд стану довкілля усієї Європи та запропонували низку порад щодо боротьби із наслідками кліматичних змін. Науковці  попереджали, щоб Європа готувалася до стихійних лих. На жаль, Україна проігнорувала цими порадами. Щоб уникнути або полегшити збитки від нових стихійних лих, треба переглянути і змінити  підходи до господарювання. Слід                            зрозуміти, що такі явища, як липнева повінь у Західній Україні, будуть постійно повторюватися. Тому нині треба виносити на порядок денний                               розробку урядом нових методів попередження та уникнення подібних катастроф [4].

Більша частина території Буковини представляє собою передгірну горбисту рівнину, сильно розчленовану долинами річок, струмків і балками, що є важливим чинником підвищеного інженерно-геологічного ризику, а саме - територія області є зсувонебезпечною. Нераціональна господарська діяльність призвела до загострення стану земельних ресурсів по  всій території Буковини.

Актуальною лишаются проблеми прогнозування зсувів ґрунтів. Для вирішення цієї проблеми науковці наносять на великомасштабну мапу або план міста (районів) наступні дані: 1) стійкість схилів; 2) можливість ведення земляних робіт; 3) гідрогеологічні   умови; г) розташування  стоків; 4) дренажні системи (басейні); 5) розподіл підземних вод. Після чого нанесені дані ретельно аналізуються експертами [5].

Наступною екологічною небезпекою є те, що Буковину можна вважати потенційно сейсмічно небезпечною територією. Це пов'язано з невеликою відстанню від унікальної на Європейському континенті сейсмоактивної зони Вранча, розташованої на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані в консолідованій корі, а також у верхній мантії на глибинах 80-160 км. Карпати - молоді гори, процес утворення яких триває. Переміщення геологічних плит спричиняє накопичення енергії в земних надрах і час від часу вона проривається назовні, утворюючи епіцентр землетрусу. Сейсмостійке будівництво та знання правил поведінки при землетрусах є актуальним у таких сейсмічно неблагополучних регіонах.

Отже, актуальною проблемою сьогодення є узгодження взаємодії людського суспільства з природою, а це потребує певних екологічних знань. Підвищення рівня культури громадян України у спілкуванні з природою, екологічна підготовка кадрів в умовах складного перехідного періоду набувають важливого державного значення. Це є необхідною умовою цілеспрямованого поліпшення навколишнього природного середовища [3].

Література:

•1.     Батлук В.А. Основи екології: Підручник. - К.: Знання, 2007. - 519 с.

•2.     Бойчук Ю. Д., Солошенко Е. М., Бугай О. В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навчальний посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2002. - 284 с.

•3.     Васюкова Г.Т., Ярошева О.І. Екологія: Підручник. - К.: Конзор, 2009. - 524с.

•4.     Філіпчук Г. Г. Словник термінів з питань екології та безпеки життя і діяльності: Навчальний посібник. - Чернівці: Зелена Буковина, 2003. - 752 с.

•5.     Хвесник М. А., Горбач Л. М., Кулаковський Ю. П. Економіко-правове регулювання природокористування: Монографія - К.: Кондор, 2004. - 524с., С. 62 - 63.

•6.     Павлов С. Б. Екологічний ризик для здоров'я населення // Медицинские исследования. - 2001. - Т. 1, вып. 1. - С. 16-19.

е-mail: onescuk@gmail.com

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>