XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. п. н., Квас В. М. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСВОЄННЯ ОРГАНІЗМОМ КОМПОНЕНТІВ ВІТАМІННО-МІНЕРАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ (теоретичний аспект)

к. п. н., ст. викладач Квас Валентина Миколаївна

Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСВОЄННЯ ОРГАНІЗМОМ КОМПОНЕНТІВ ВІТАМІННО-МІНЕРАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ (теоретичний аспект)

Вітаміни як незамінні низькомолекулярні органічні сполуки, біологічно активні речовини, що регулюють біохімічні процеси в організмі відомі дуже давно і розуміння їхньої ролі у функціонуванні різних систем і органів постійно розширюється. За дуже рідкісним винятком вітаміни не синтезуються в організмі і жоден з відомих в даний час вітамінів не в змозі в повному обсязі замінити будь-який інший. Крім вітамінів, великий інтерес викликають мікро- і макроелементи, надходження яких також необхідно для нормальної життєдіяльності організму.

Інтерес до впливу вітамінів і мікроелементів на функції різних органів і систем існує постійно, тому що забезпеченість вітамінами (вітамінний статус) є найважливішим показником психосоматичного здоров'я людини. Сьогодні гостро стоїть проблема гіповітамінозу населення, викликаного різними факторами, а саме: нераціональне харчування, постійні стреси, несприятлива екологічна ситуація тощо. Нестачу вітамінів намагаються компенсувати вживанням вітамінно-мінеральних комплексів. Серед таких комплексів перевага, як правило, надається тим, що містять максимальну кількість компонентів. Прагнення прийняти одночасно всю необхідну організму добову дозу всіх вітамінів і мінеральних речовин істотно ускладнює досягнення кінцевої мети - профілактику або лікування певних симптомів. Пояснюються цей факт можливою взаємодією компонентів (речовини в складі мультивітамінів можуть хімічно реагувати не тільки при засвоєнні в шлунково-кишковому тракті, але і в процесі виробництва і зберігання), що призводить до часткової або повної втрати їх активності. Тож дослідження ефективності засвоєння організмом компонентів вітамінно-мінеральних комплексів з метою зміни вітамінного статусу сьогодні є актуальною проблемою.

Питанням взаємодії вітамінів з їжею, ліками, допоміжними речовинами і між собою присвячені роботи вітчизняних і зарубіжних вчених (О. А. Громова, В. Г. Кукес, Л. С. Намазова, В.Б. Спиричев, К. В. Ших, І. Н. Уагашсс, Дж. Остін та інші.). Однак питання взаємодії вітамінів і мікроелементів, як і раніше не достатньо вивчені, особливо в питаннях вивільнення і зміни під час зберігання.

Дослідники розрізняють наступні види взаємодії компонентів вітамінно-мінеральних комплексів: фармацевтична взаємодія - до введення в організм всередині самої лікарської форми; фармакокінетична - на різних стадіях фармакокінетики; фармакодинамічна - на етапі взаємодії з рецепторами [2].

Фармацевтична взаємодія є результатом фізико-хімічних реакцій вітамінів. Наприклад, взаємодія між тіаміном і рибофлавіном посилюється під дією нікотинаміду, який в свою чергу істотно посилює взаємодію між ціанкобаламином і тіаміном і практично потроює розчинність фолієвої кислоти. Розчинність рибофлавіну також посилюється нікотинамідом. Додавання нікотинаміду в розчин аскорбінової кислоти і натрію рибофлавіну-фосфату збільшує фотоліз останнього [2].

Аскорбінова кислота відновлює фолієву кислоту, яка є незамінним кофактором при перенесенні одновуглецевих ланок (метальних груп) при синтезі пуринів, амінокислоти серину, холіну, карнітину, адреналіну тощо. Для виконання своєї функції фолієва кислота повинна знаходитися у відновленій тетрагідрофолатной формі, що й забезпечується за рахунок аскорбінової кислоти. Крім того, фолієва кислота руйнується під дією тіаміну [1]. Отже спектр взаємного впливу вітамінів досить широкий.

Варто зазначити, що на ефективність засвоєння вітамінів впливають і мікроелементи, які можуть мати як антагоністичну, так і синергетичну дію. Навіть незначна кількість таких елементів, як залізо, кобальт, мідь, нікель, свинець, кадмій, цинк, сприяє каталітичному окисненню (руйнуванню) багатьох вітамінів. Чутливі до металів ретинол і його ефіри, рибофлавін, пантотенова кислота і її солі, піридоксину гідрохлорид, аскорбінова кислота і її солі, фолієва кислота, холекальциферол, ергокальциферол, рутин.

Найбільш часто до складу вітамінно-мінеральних комплексів включають макроелементи кальцій, магній, фосфор і мікроелементи залізо, мідь, йод, селен, цинк і марганець. Між собою вони взаємодіють не просто: частина з них конкурує з іншими на шляхах всмоктування, деякі знаходяться в антагоністичних відносинах на рівні рецепторів [3]. Кальцій конкурує за всмоктування із залізом, міддю, магнієм, свинцем; магній - з кальцієм і свинцем; мідь - з цинком, марганцем, кальцієм, кадмієм. Фосфати погіршують всмоктування кальцію, магнію, міді, свинцю. Залізо антагоніст цинку і конкурує за усмоктування з кадмієм, міддю, свинцем, фосфатами, цинком. Кадмій конкурує за всмоктування практично з усіма макро-і мікроелементами, найбільш часто включаються в комплекси, і є їх антагоністом. Всмоктуванню кадмію перешкоджає цинк, мідь, селен, кальцій. На рівні рецепторів взаємодія цих елементів проявляється антагонізмом: надлишок кадмію призводить до дефіциту цинку, міді, селену, кальцію [3].

Одним із питань ефективності вітамінно-мінеральних комплексів є проблема швидкості вивільнення певного вітаміну з монопрепарату, порівняно з мультивітамінними комплексами. Наприклад, встановлено, що швидкість і ступінь вивільнення вітаміну С з препарату «Драже аскорбінової кислоти» відбувається швидко і повно, практично не змінюється в процесі зберігання протягом терміну придатності, а вивільнення з комплексних препаратів «Компливит», «Компливит зі зниженим вмістом цукру», «Вітрум» і « Obimin »у порівнянні з монопрепаратом значно уповільнено і під час зберігання схильне до сильних коливань [4].

На підставі цих даних постає питання про доцільність одночасного прийому всіх необхідних елементів в одному препараті. Рекомендації щодо використання полікомпонентних препаратів грунтуються на комплексній дії вітамінів і мікроелементів на організм людини. Проте, наявність різноманітних вітамінів, мінералів в одній лікарській формі призводить до взаємодії між ними як в процесі вивільнення з неї, так і на етапах всмоктування в організмі людини, що може привести до втрати активності найбільш чутливих вітамінів. Отже, можна стверджувати, до доведені в літературі фармакокінетичні особливості вітамінів відносяться до монокомпонентні препаратів, і безумовно не можуть бути перенесені на полікомпонентні. Це свідчить про те, що за необхідності зміни вітамінного статусу організму режими дозування полікомпонентних препаратів не можуть бути однаковими з монокомпонентні препаратами. Таким чином постає необхідність здійснення порівняльного фармакокінетичного дослідження полівітамінно-мінеральних комплексів, для чого потрібна високочутлива методика визначення вітамінів в плазмі крові.

Розглянуті аспекти не вичерпують усіх питань цієї теми, отже пошук шляхів раціонального використання вітамінно-мінеральних комплексів з метою зміни вітамінного статусу організму на сучасному етапі актуальний і потребує подальшої наукової розробки.

Література:

•1.     Дж. Остин. Витамин С. Химия и биохимия / Дж. Остин, Д. Патридж. - М.: Мир, 1999. - 176 с.

•2.     Кукес В.Г. Витамины и микроэлементы в клинической фар- макологии / В.Г. Кукес, В.А. Тутельян. - М.: Палея-М, 2001. - 489 с.

•3.     Микроэлементы: Краткая клиническая энциклопедия / И.Л. Блинков [и др.]. - Хабаровск, 2004. - 210 с.

•4.     Хюинь, Тхи Хонг Гам. Изучение высвобождения витамина С из мультивитаминных препаратов и изменений витаминного статуса при их применении: Дис. ...кандидата фарм-х наук: 14.04.02. Москва, 2010. 112 с. [режим електронного доступу: http://www. dissercat.com/content/ izuchenie-vysvobozhdeniya-vitamina-s-iz-multivitaminnykh-preparatov-i-izmenenii-vitaminnogo-]


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>