XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. п. н., Мілова О. Є. СУЧАСНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ В ШКОЛАХ США: ПОСТМОДЕРНІСТСЬКИЙ ПОГЛЯД

к. п. н., Мілова О. Є.

Луганський Національний університет імені Тараса Шевченка

СУЧАСНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ В ШКОЛАХ США: ПОСТМОДЕРНІСТСЬКИЙ ПОГЛЯД

Найпоширенішими та найефективнішими формами роботи або техніками (techniques), які характеризують творче та активне навчання, американські теоретики та практики вважають діалог (dialogue), спілкування (communication) й літературний критичний аналіз (literary criticism) [1].

Рівноправний ,,діалог" між учасниками навчально-виховного процесу, як одна із важливих постмодерністських тенденцій в педагогічній теорії, підштовхнув в 70-х роках ХХ століття не тільки до загального перегляду взаємин між учнями і вчителями в американських школах, але й до формування нової техніки навчання під назвою діалог або запитання-відповідь (question and answer technique). На думку американських педагогів, живий діалог у процесі навчання допомагає учням збирати воєдино, аналізувати та інтерпретувати факти, а далі трансформувати їх у власний досвід; навчає прислухатися до думок інших учнів, сприймати та поважати протилежні точки зору. Зазвичай предметом діалогу виступає проблемна ситуація, яку учням необхідно самостійно вирішити у процесі аналізу запитань та відповідей, що спонукає їх до творчості та критичного мислення [2, с. 28]. Оскільки у роботі запитання-відповідь повинні приймати участь не менше, ніж два співбесідники, то цей вид діяльності вважається груповим. Діалог можна розвивати не тільки в стінах школи, класної кімнати, але й в Інтернеті, що дозволяє винести групове вирішення проблемних ситуацій за межі вузького навчального простору класів. Саме він дає учням унікальну можливість, на думку американських педагогів, ,,зробити великий внесок у процес навчання" [3, с. 2].

Спілкування (communication) як техніка навчальної діяльності також сформувалося під впливом постмодерністської ідеї рівноправного ,,діалогу" між учасниками навчально-виховного процесу. Воно наголошувало на важливості та цінності демократичних відносин, демократичної ,,розмови" між учителями та учнями, ,,різноманітними" учнями між собою як у стінах шкіл, так і зовнішньому світі [4]. На думку американських педагогів, спілкуючись разом у великих або малих розмовних групах (conversation groups) [3], учасники навчального процесу отримали можливість пізнавати та поважати один одного, вивчаючи та обговорюючи національні традиції та звички; встановлювати тісні зв'язки, обмінюючись життєвим досвідом; конструювати власні знання через дослідження та критичний аналіз запитань, відповідей, думок, ідей; аргументувати власні точки зору, формуючи докази; генерувати будь-які ідеї, не критикуючи їх; порівнювати різноманітні ,,розуміння" будь-яких проблемних та спірних питань [5, с. 6 - 7].

Робота в розмовних групах, як доводять на практиці американські педагоги, може проводитися у двох режимах: безпосереднє спілкування учителів та учнів у класній кімнаті (face-to-face communication) та спілкування за допомогою комп'ютерних технологій, зокрема Інтернету (on-line communication: E-mail conversations, Listservs, Forum, Chat Rooms) [5]. Обидва режими вважають продуктивними та ефективними, але в кожного з них є свої вади та переваги. Якщо до роботи в режимі face-to-face communication залучаються тільки члени певного навчального середовища, тобто класної кімнати, то до on-line обговорення можна запросити абсолютно всіх зацікавлених поза стінами навчального закладу. Вони, у свою чергу, створюють великий віртуальний навчальний простір, у якому організовується ,,синхронне" спілкування [5; 6]. Спілкування як одна з технік творчого та активного навчання розвиває та тренує навички критичного й творчого мислення, критичного аналізу та вирішення проблемних ситуацій.

Літературно-критичний аналіз (literary criticism) являє собою один з найпоширеніших видів навчальної діяльності, які використовуються американськими вчителями-лінгвістами на уроках англійської літератури. Його теоретичною основою став метод постмодерністської деконструкції. Під літературно-критичним аналізом американські педагоги розуміють як лінгвістичний розбір запропонованих текстів, так і інтерпретацію їх змісту. Зазвичай, такому аналізу піддаються виключно поетичні твори: вірші, оди, поеми, лімерикси (гумористичний короткий вірш, який складається не більше, ніж з п'яти строф, що специфічно римуються) [1; 3]. Цей вид навчальної діяльності призначений як для індивідуальної роботи, так і для групової. Процес деконструкції поетичного твору вимагає від учнів уміння критично оцінювати та аналізувати, творчо мислити для того, щоб структурувати зміст, інтерпретувати події, конструювати приховані значення, доводити їх доречність та порівнювати стилістичні прийоми [3].

Роль учителя у процесі деконструювання літературних творів зводиться до проведення попереднього інструктажу, координування подальшої роботи та оцінки готового продукту. Часто результати роботи з критичного аналізу поетичних творів оцінюються не тільки вчителями, але й самими учнями відповідно до критеріїв розроблених учителем. Зазвичай, ці критерії стосуються не просто правильності визначення змісту, значень, форм та стилістичних прийомів літературного твору, але й структури та формату презентацій відповідно до вимог. Практика самостійного оцінювання учнями результатів власної роботи, на думку американських педагогів, розвиває в них почуття відповідальності як за процес виконання самої роботи, так і за рівень та якість власних знань, формує вміння критично мислити та аналізувати, а також привчає адекватно сприймати та поважати протилежні точки зору та традиції.

Отже, постмодерністське мислення, яке в другій половині ХХ століття активно впроваджувалося в практику роботи американських навчальних закладів, докорінно змінило ставлення до навчально-виховного процесу як з боку вчителів, так і збоку учнів; доповнило та урізноманітнило освітні стратегії, методи, форми та техніки навчання. У процесі аналізу традиційних форм навчання американські педагоги дійшли висновку, що саме робота в групах дає найефективніші результати, оскільки націлена на активізацію спільної діяльності учнів та вчителів, спонукає до розробки та впровадження нових методів творчого та активного навчання, формує навички критичного й проблемного мислення та критичного аналізу.               

Література:

1. Dobson J. Effective techniques for English conversation groups / J. Dobson. - Washington DC : United States Information Agency, 1996. - 137 p.

2. Hlynka D. Postmodern excursions into educational technology // Educational Technology / D. Hlynka. - 1991. - № 6. - Vol. 31. - P. 27 - 30.

3. Murphy R. From practice to performance / R. Murphy. - Washington DC : United States Information Agency, 1995. - 147 p.

4. Burbules N. Dialogue in teaching: theory and practice / N. Burbules. - New York : Teacher College Press, 1993. - 305 p.

5. Matthews R. Learning communities: a structure for educational coherence / R. Matthews // Liberal Education. - 1996. - № 82 (3). - P. 4 - 9.

6. Taylor J. Distance education technologies. The forth generation / J. Taylor // Australian Journal for Educational Technology. - 1995. - № 2. - Vol. 11. - P. 7 - 11.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>