XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. пед. н., Фадєєва Т. О. ОРГАНІЗАЦІЙНО-КОНТРОЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

к. пед. н., Фадєєва Т. О.

Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка

ОРГАНІЗАЦІЙНО-КОНТРОЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Перебудови в системі вищої освіти України в контексті євроінтеграції на засадах Болонської угоди передбачають підготовку педагогічних кадрів нової формації, які за своїми особистісними професійними характеристиками відповідають вимогам соціально-економічного та етнокультурного розвитку суспільства. Гуманізація процесів освіти на усіх її щаблях, демократизація освітніх перспектив в царині цінностей освіти та широкомасштабна інформатизація суттєвим чином змінюють традиційну систему навчання. Зорієнтованість на ціннісні характеристики освітніх перспектив (конкурентоспроможність, мобільність, інформаційно-педагогічну компетентність, творчу самореалізацію, пошукову ініціативу) щодо підготовки педагогічних кадрів передбачає розробку якісно нових підходів до організації процесу навчання у вищій школі.

Аналіз наукової та методичної літератури з проблеми дослідження, ознайомлення із державотворчими освітніми документами щодо інтеграції в європейський освітній простір вказує на неоднозначність трактування та упровадження у практику роботи вищої школи положень Болонської угоди, на нерозробленість проблем викладання конкретних дисциплін при підготовці педагогічних працівників на освітню перспективу.

У формуванні професійно-методичних компетентностей як базових структур особистості майбутнього педагога визначальну роль відіграє створення навчального середовища до конкретного навчального предмета, в якому закладено завершений цикл інформаційно-методичної підготовки вчителя для початкової школи. Якість знань студентів з методико-математичних дисциплін пов'язується, з одного боку, з навчально-методичним забезпеченням навчальних курсів, а, з другого - новітніми методами та формами перевірки як складової контрольно-оцінної діяльності педагога. З метою підвищення рівня (теоретичного, методичного, інформаційного) викладання методико-математичних дисциплін передбачено упровадження апробовані на практиці такі види роботи: опрацювання та упровадження у навчальний процес вищого навчального закладу (ВНЗ) новітніх технологій навчання; реалізація принципів «відкритої» освіти через забезпечення навчального процесу викладання методико-математичних дисциплін навчальними посібниками, методичними рекомендаціями, матеріалами для дистанційної освіти; створення електронної бібліотеки та мультимедійних презентацій до усіх тем навчальних курсів; ведення студентського Портфоліо та підготовка студентами презентацій; використання інформаційних технологій із залученням Інтернет-ресурсів, а саме сайтів до методико-математичних курсів. Матеріали сайтів надають студентам стаціонарної форми навчання Інтернет-підтримку при складанні Портфоліо, виконанні самостійних та домашніх робіт, а студентам заочної - залучатися до навчання через Інтернет-мережу і готуватися до курсових екзаменів, державних атестацій; реалізація Інтернет-проекту як зворотнього зв'язку, моніторингу навчальних досягнень студенті, що передбачає: а)  участь студентів в обговоренні актуальних проблем методико-математичної освіти на форумах сайтів; б) підготовку студентами кожної групи слайд-шоу, презентацій про навчальні досягнення при вивченні курсів методико-математичного циклу; створення відеотеки з методико-математичних дисциплін, яка поповнилася студентським фільмами після проведення І та ІІ факультетських фестивалів студентського кіно з методики викладання математики (2011, 2012 роки), презентаціями математичних казок, навчальних проектів; використання ігрових технологій як форм активного навчання студентів. У виборі технологій надається перевага дидактичним, стрижнем яких виступає навчальна проблема, та діловим, основою яких виступає складання фрагментів уроку, логічних задач з математики для молодших школярів, проведення студентських науково-практичних конференцій, тематичний підбір завдань до конкретної теми з математики, проведення рольової гри, розробка бесід; проектні технології, які передбачають створення проблемних методичних ситуацій (формулювання проблеми; опис проблемної ситуації) та їх розв'язання студентами (аналіз ситуації; вибір ситуаційних вправ та їх обґрунтування; проблемні демонстрації); проведення щорічних виставок студентських робіт з методико-математичних курсів.

Перевірка за накопичувальною системою оцінювання знань студентів призначена для забезпечення оберненого зв'язку щодо рівня професійно-кваліфікаційної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Дидактична функція перевірки полягає у встановленні фактичного рівня навчальних досягнень студентів, отриманні об'єктивної інформації щодо глибини, обсягу, усвідомленості засвоєння програмового матеріалу, своєчасному виявленні прогалин у навчанні студентів, здійсненні системного моніторингу протягом одного-двох семестрів та складанні і реалізації індивідуальних коригувальних програм із залученням потенціалу самостійної роботи та додаткових видів роботи з прогресивною тактикою у навчання або ж зі студентами, які здатні до засвоєння базових знань на середньому рівні. У Державному стандарті ВНЗ чітко визначені прикінцеві результати освітньо-кваліфікаційної підготовки майбутніх педагогів у навчанні методико-математичних знань, які віддзеркалені у робочих програмах і навчально-методичних комплексах. Якраз вони і забезпечують якість оберненого зв'язку: зовнішнього або перевірки, яка організується та здійснюється педагогом; внутрішнього або взаємо- та самоперевірки студентами. Якщо перший вид оберненого зв'язку відтворює методичну сторону діяльності педагога (уміння проектувати навчальний процес, застосовувати сучасні технології навчання, володіння діагностичними процедурами для перевірки рівня засвоєння студентами знань), то другий, самоперевірка, ґрунтується на психолого-педагогічних засадах формування навчальної діяльності, здатності студентів до самостійного аналізу власних навчальних дій та досягнень, умінні зосереджуватися на об'єктах перевірки, володінні прийомами самоперевірки.

Поєднання та комплексне використання у навчальному процесі всіх функцій (контролюючої, освітньо-дидактичної, розвивальної, орієнтовно-практичної, виховної), а не окремих, спрямовано на підвищення якості методико-математичної освіти у підготовці вчителів початкових класів, упровадження продуктивного навчання та дозволяє урізноманітнювати виклад та засвоєння студентами змісту навчальних предметів.

Фронтальна форма перевірки якості знань передбачає організацію усіх студентів до обговорення висунених проблем із залученням знань з опорних предметів, актуалізації знань із споріднених, суміжних тем. Наприклад, вивчення паспортів статистичних критеріїв; складання конспекту уроку (заняття) з математики у початковій школі (ДНЗ).

Мета індивідуальної форми перевірки полягає у діагностування рівня засвоєння кожним студентом методико-математичного матеріалу на індивідуальних завданнях типу студентського Портфоліо, домашньої роботи, мінітестів. Враховуються рівні виконання (високий, достатній, середній, низький) студентами знань.

Групова форма перевірки використовується у випадках, коли необхідно організувати виконання методико-математичного завдання невеликою групою студентів. Для кожної групи ставиться єдина мета, надається певне завдання з вимогою залучення усіх учасників до обговорення та сумісного плану дій для пошуку результату. Приклад: створення навчальних фільмів, презентацій.

Комбінована форма перевірки - це така форма роботи педагога і студента, коли поєднуються фронтальна та індивідуальна робота. Наприклад, ділова гра, проблемне демонстрування, захист проектів, коли  паралельно із викладом одним студентом власного проекту виконання завдання інші студенти виконують критичний аналіз роботи виступаючого.

Самоперевірка - особистісне індивідуальне утворення студента, яке полягає в усвідомленому та самостійному використанні прийомів перевірки і регуляції ним власних навчально-пізнавальних дій відповідно до програмних вимог та цілей навчання. Наведемо приклади прийомів самоперевірки: а) прийом паралельних дій за допомогою звірки зі зразком виконання, з формулою, відповіддю; в) прийом інструкції, настанови та оцінювання навчальних здобутків за поданою схемою; г) розв'язування статистичних завдань з використанням іншого статистичного критерію.

Якість методико-математичної підготовки студентів залежить від виваженого та системного упровадження у навчальний процес системи роботи з організації навчального середовища та форм, видів та методів перевірки навчальних досягнень студентів. З одного боку, перевірка дозволяє контролювати процес засвоєння знань кожним студентом, а з другого - стимулює студентів до самостійної роботи над собою, формує у них почуття відповідальності та дисциплінованості при вивченні методико-математичних дисциплін.

Література:

•1.  Авраменко О. В., Шлянчак С. О. Підходи до активізації професійної підготовки студентів  в умовах кредитно-модульної системи // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми математичної освіти». - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. - С. 106 - 107.

•2.   Лапінський В. В., Регейло І. Ю. Психолого-педагогічна і дидактична проблематика активного навчання у сучасному навчальному середовищі // Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології: Тематичний випуск, Т. 3. - Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, 2012. - С. 595 - 605.

•3.   Савченко О. Шкільна освіта як замовник підготовки майбутнього вчителя // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Модернізація педагогічної освіти як основа інтенсифікації професійної та світоглядно-методологічної підготовки вчителя початкових класів». - Дрогобич: Посвіт. - 2009 - С. 146 - 152.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>