XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. пед. наук, Барбашова І. А. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СЕНСОРНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ УЧНІВ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

к. пед. наук, Барбашова Ірина Анатоліївна

Інститут педагогіки НАПН України

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СЕНСОРНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ УЧНІВ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Радикальне перетворення освіти України в першому десятилітті ХХІ століття, перехід до масової 4-річній початкової школи, затвердження вперше в історії країни Державного стандарту початкової загальної освіти, оновлення на цій підставі навчальних планів, програм, підручників, методичних посібників для вчителів спричинили новий етап еволюції поглядів щодо сенсорного розвитку молодших школярів.

Актуальність зазначеної проблеми найповніше аргументувала О. Савченко, звертаючи увагу вчителів і науковців на такі її аспекти, як незавершеність формування процесів сприймання в учнів 6-7-літнього віку; невисокий показник охоплення дітей дошкільними закладами, у яких сенсорний розвиток особистості здійснювався б цілеспрямовано; визначальну роль чуттєвого досвіду школярів у їхній пізнавальній діяльності, функціонуванні різних видів мислення (наочно-образного, практичного, словесно-логічного, або понятійного); схожість особливостей перцептивної сфери дітей-дошкільників і молодших учнів. На цій підставі та з урахуванням того факту, що початкова школа оновлювалася не автономно, а в контексті системного реформування освіти, учена робить висновок про необхідність реалізації в 1-4 класах ліній дошкільного розвитку дитини у напрямах - «чутливе вухо», «гостре око», «вмілі руки» - і перспективне продовження їх на подальших ступенях навчання [5, с. 6-7].

У формуванні зазначених видів сприймання на початку ХХІ століття остаточно закріплюється діяльнісний підхід: удосконалення перцептивних процесів організується як повноцінна навчальна діяльність, що має специфічний зміст, методи, засоби і форми, а її структурною одиницею обрано загальнопізнавальні вміння (виділяти у предметах певні ознаки, розрізняти розмір, форму, колір, смак тощо; знаходити у двох об'єктів однакові, схожі та різні зовнішні ознаки; зіставляти групи предметів за однією суттєвою ознакою, помічати зміни в спостережуваних об'єктах тощо) [4, с. 7].

Вирішального значення в унормуванні змісту сенсорного розвитку мало затвердження на державному рівні низки узгоджених документів - Державного стандарту початкової загальної освіти, варіативних навчальних програм і підручників, - у яких чітко простежується поліпредметна основа вдосконалення чуттєвої сфери молодших школярів. Так, вагомий змістовий ресурс для формування зорового кольорового і просторового сприймання містили освітні галузі «Мистецтво» (лінія «Образотворче мистецтво»), «Математика», «Технологія»; державні вимоги до зорового сенсорного розвитку полягали в засвоєнні школярами: знань про кольори, геометричні форми, відношення між предметами за розміром і розміщенням у просторі; умінь цілеспрямовано сприймати й аналізувати явища і об'єкти навколишнього світу, твори мистецтва; відтворювати кольорові та просторові властивості предметів у різних видах практичної, пізнавальної та художньої діяльності. Навчальний матеріал для вдосконалення слухового фонематичного сприймання відображено у змісті освітньої галузі «Мови і літератури»; державні вимоги до слухового фонематичного сенсорного розвитку виявлялись в опануванні учнями: знань про мовні звуки; умінь спостерігати за роботою артикуляційних органів, відтворювати послідовність звуків у слові, виконувати аналітико-синтетичні та конструктивні навчальні дії зі словами на фонематичному рівні, відпрацьовувати правильну вимову звуків. Основний потенціал для розвитку слухового музичного сприймання відбито в змісті освітньої галузі «Мистецтво» (лінія «Музичне мистецтво»); державними вимогами до слухової музичної сенсорної грамотності визнано: засвоєння знань про музичні звуки; формування вмінь сприймати музичні твори, відтворювати властивості музичних звуків у вокально-хоровій роботі, музикуванні, імпровізації, ритмічно-танцювальних рухах. Зміст освіти, який сприяє формуванню у школярів дотикового сприймання, було визначено в освітніх галузях «Технологія», «Людина і світ»; державні вимоги до дотикової сенсорної освіченості складали: знання про фізико-механічні якості предметів, їх просторові ознаки; уміння обстежувати різноманітні матеріали шляхом їх обмацування, тертя, натискування [4].

У методичних посібниках увагу вчителів спрямовано на застосування у збагаченні чуттєвих вражень школярів широкого кола загальнодидактичних методів; серед засобів навчання перевага надавалась натуральному, зображувальному, символічному унаочненню; доведено ефективність навчальних комплексів на базі ЕОМ; основними формами організації перцептивного розвитку визнано окремі уроки або їх фрагменти, позаурочні заняття, у ході яких пізнавальна діяльність учнів набувала ознак фронтальної, групової, парної, індивідуальної роботи. Раціональному використанню цього розмаїття ресурсів формування сенсорної сфери сприяло запровадження особистісно орієнтованої дидактичної концепції, спрямованої на виявлення і структурування суб'єктивного чуттєвого досвіду дитини, варіативне конструювання відповідного навчального матеріалу, врахування різного темпу його засвоєння окремими дітьми чи групами, стимулювання школярів до самостійного вибору найбільш значущих для них способів обстеження об'єктів сприймання, застосування діагностичних видів контролю і самоконтролю, забезпечення рефлексії тощо.

Виявлені тенденції є цілком характерними і для зарубіжної початкової школи. Спираючись на дані історико-педагогічних досліджень (Л. Ващенко, Л. Волинець, Б. Жебровський, Л. Заблоцька, О. Кареліна, О. Кашуба, В. Кравець, Н. Лавриченко, О. Литвинов, О. Локшина, О. Матвієнко, А. Сбруєва та ін.), можемо констатувати, що найбільший перцептивно-розвивальний ресурс мають такі складові змісту освіти: мовна, спрямована на засвоєння рідної та іноземних мов, формування мовленнєвих умінь - говоріння, слухання, читання, письма; математична, обов'язковим елементом якої є ознайомлення із формою і величиною предметів; природнича, що забезпечує набуття природничо-наукових знань, у тому числі про фізико-механічні властивості об'єктів довкілля; мистецька, представлена різними видами художньої діяльності - малюванням, живописом, ручною працею, музикою, драмою, танцем, дизайном. При цьому найважливішими для формування фонетичного слуху є мовні дисципліни; музичного слуху - музика, танці та драма; просторового зору - письмо, математика, дизайн; кольорового сприймання - художньо-естетична навчальна діяльність; дотикового - дисципліни природничого циклу, ручна праця [3, с. 172-180]. Методичний арсенал удосконалення чуттєвої сфери молодших учнів у школах зарубіжних країн переважно складають бесіди, оповіді, роз'яснення, демонстрування та ілюстрування, вправи, ігри, драматизації. Багато уваги приділяється застосуванню різноманітних засобів навчання, до яких відносять друковані й аудіовізуальні посібники, ілюстрації, таблиці, відеофільми, слайди, спеціальні комп'ютерні програми і навчально-методичні комплекси (підручник, методичний посібник для вчителя, робочий зошит для учня, аудіозапис), мультимедійні дошки. Характерною тенденцією сучасної зарубіжної початкової школи є не лише використання окремих засобів унаочнення, а й створення цілісного навчального середовища, окультуреного життєвого простору школярів через дизайнерську оригінальність інтер'єру в класах, їх кольорову виразність і різнобарвність, декоративне оздоблення шкільного двору тощо [1, 2]. Серед організаційних форм навчання дітей перцепції перевага надається уроку та позаурочним заняттям у майстернях, гуртках прикладного мистецтва, спортивних, хорових і театральних колективах, музичних групах, відвідуванню художніх музеїв, галерей, вернісажів, участі в конкурсах малюнку, концертних програмах.

Отже, у контексті модернізації дидактико-методичної і нормативної бази початкової ланки освіти на початку ХХІ століття сформувались чітко виражені тенденції щодо організації сенсорного розвитку молодших учнів: цільовими напрямами проголошено збагачення зорових, слухових і дотикових сенсорних процесів; методологічними засадами формування сенсорики особистості визнано положення концепцій психології сприймання, розвивального навчання, теорій навчальної діяльності, змісту освіти; у межах кожного виду сприймання окреслено змістові лінії формування перцепції (опанування учнями еталонних знань про найтиповіші зовнішні ознаки предметів і явищ дійсності та засвоєння узагальнених способів їх обстеження), зафіксовані в нормативних документах державного рівня; методику вдосконалення сенсорних вражень молодших школярів утворювали урочні і позаурочні форми навчання, загальнодидактичні методи, специфічна послідовність пізнавальних дій із застосуванням найрізноманітніших наочних засобів; провідним у навчанні школярів перцепції обрано міжпредметний підхід. Є очевидним, що у другому десятиріччі ХХІ століття започатковується наступний етап еволюції проблеми сенсорного розвитку молодших школярів, зумовлений затвердженням Державного стандарту початкової загальної освіти (квітень 2011 р.), розробкою нових навчальних програм, підручників, методичних посібників.

Література:

1. Заблоцька Л. М. Дидактичні основи мовної підготовки учнів у початкових школах Великої Британії в другій половині ХХ ст. - початку ХХІ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Л. М. Заблоцька. - Івано-Франківськ, 2010. - 20 с.

2. Кареліна О. В. Художнє виховання молодших школярів у сучасній Великій Британії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / О. В. Кареліна. - Луганськ, 2007. - 20 с.

3. Локшина О. І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу : теорія і практика (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.) : [монографія] / Ольга Ігорівна Локшина. - К. : Богданова А. М., 2009. - 404 с.

4. Програми для середньої загальноосвітньої школи : 1-4 класи. - К. : «Початкова школа», 2006. - 432 с.

5. Савченко О. Новий етап розвитку 4-річної початкової школи / О. Савченко // Початкова школа. - 2000. - № 1. - С. 6-10.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>