XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. психол. н. Переверзєва В.М. Особливості діалогічного спілкування у підлітків як чинник їх особистісного розвитку

к. психол. н. Переверзєва В.М.

Слов'янський державний педагогічний університет

Особливості діалогічного спілкування у підлітків як чинник їх особистісного розвитку

Проблема дослідження полягала в вивченні особливостей діалогічного спілкування у підлітків як чиннику їх особистісного розвитку. Як відомо, в вітчизняній психології розвивались різні підходи до вивчення психічної діяльності особистості, зокрема функціонально-процесуальний (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн), особистісно-діяльнісний (О.М. Леонтьєв), особистісно-рольовий (В.І. Войтко), вчинковий (О.В. Киричук), діалогічний (Г.О. Балл, В.С. Біблер, М.М. Бахтін). В психології діалог та діалогічне спілкування розуміють, як особливий вид спілкування, як взаємовідносини, що складаються у суб'єктів спілкування, як механізм психічного розвитку особистості. Як відомо, що діалог - одна з двох форм мовлення людини, інша форма монолог. Як показують дослідження М.М. Бахтіна, О.О. Бодальова, А.Б. Добрович, І.І. Васильєвої, Г.М. Кучинського, М.С. Каган та інших, що зовнішнє спілкування складається з діалогів, а внутрішній план, коли свідомість індивіда представлена собі самому - з монологів. Але за думкою М.М. Бахтіна буває і внутрішній діалог з уявним чи реальним співбесідником, вірніше з його образом в моїй свідомості (за М.М. Бахтіним - інший - для мене), з самим собою, з образом себе в своїй свідомості («Я» для себе). Таким чином, можна сказати, що і діалог і монолог є формами існування явища нашої свідомості: За М.М. Бахтіним монолог це лише підвид діалогу, оскільки «кожний монолог - це лише репліка великого діалогу». Так, М.М. Бахтін дає визначення людині перш за все, як людини діалогічної, в діалозі бачить не тільки засіб взаємодії суб'єктів спілкування, а вираження сутності свідомості особистості. Спираючись на цей постулат в теорії М.М. Бахтіна можна сказати, що розвиток діалогічного спілкування у підлітків це є розвиток їх внутрішньої психічної діяльності, свідомості як важливого показника особистісного розвитку. Звідси найважливіша потреба людини вести діалоги зовнішні і внутрішні, тобто це і є форма людського існування, якому діалог повинен набувати певного змісту, оскільки діалогу без змісту не буває. Але для того, щоб школярі підліткового віку змогли вести змістовний особистісний діалог необхідна психологічна та інформацій на їх підготовка до цього важливого процесу, наповнення їх свідомості, мислення, пам'яті знаннями, інформацією, навичками та вміннями вести зовнішній діалог. Як показують дослідження психологів, що зовнішньому діалогу передує діалог внутрішній про себе, продумування, змісту зовнішнього діалогу у внутрішньому плані, пошук аргументів, слів та понять, що допомогли б школяру виразити свою думку у зовнішньому діалозі. Саме оволодіння такими знаннями, вміннями та навичками лежить в основі будування суб'єкт-суб'єктних відносин підлітка з вчителями чи іншими партнерами діалогічного спілкування. А це важливий показник особистісного розвитку підлітка, його свідомості та внутрішньої психічної діяльності. Основні труднощі в становленні внутрішнього діалогічного спілкування у підлітків пов'язані з слабким розвитком мислення та мовлення, особливо логічного мислення.

Основні завдання нашого дослідження полягали тому, щоб вивчити особливості становлення діалогічного спілкування у підлітків як чиннику розвитку їх особистісної свідомості. В дослідженні брали участь учні педагогічного ліцею міста Слов'янська восьмого класу, всього 50 осіб, серед яких 27 дівчат і 23 хлопця. За допомогою стандартизованих методик вивчали рівні розвитку спілкування, товариськості, рівні самоконтролю в спілкуванні, рівні тривожності і самооцінки та їх емоційно вольової сфери. Як показали результати дослідження, що з високим рівнем діалогічного спілкування виявлено було лише 25% підлітків з середнім 54%, низьким рівнем 21%. За гендерними ознаками високий рівень діалогічного спілкування та товариськості в основному домінував у дівчаток, у хлопчиків - середній і низький рівні. Як відомо, що тривожність обумовлює процес спілкування і може впливати на його протікання у особистості, тому були також визначені рівні особистісної тривожності у підлітків. Так, високу особистісну тривожність в процесі діалогічного спілкування виявили 40% підлітків 50% підлітків виявили середній рівень особистісної тривожності і лише 10% низький рівень тривожності в процесі діалогічного спілкування. За гендерними ознаками було виявлено високий і середній рівень домінування особистісної тривожності у дівчаток-підлітків у хлопців середній і низький рівень особистісної тривожності у спілкуванні. За показниками самооцінки в процесі діалогічного спілкування було виявлено наступні результати: висока, завищена самооцінка виявлена у 24% підлітків, середня у 60% і низька особистісна самооцінка у 16% підлітків. Так, виявлено що у дівчаток переважає в основному середня, адекватна особистісна самооцінка, а у хлопчиків-підлітків виявлена надто висока і низька особистісна самооцінка, яка в певних умовах та ситуаціях заважала вести діалогічне спілкування та виражати свою думку і своє бачення вирішення проблеми. За показником комфортності емоційної сфери підлітків в умовах діалогічного спілкування виявлено було високого рівня у 60% підлітків, середнього у 26% підлітків і низького рівня комфортності в процесі діалогічного спілкування у 14% підлітків. Аналіз результатів показав домінування у дівчат-підлітків високого рівня комфортності в спілкуванні, у хлопців - середнього та низького рівня емоційної комфортності в процесі діалогічного спілкування.

Нас зацікавило питання чому саме хлопчики-підлітки в діалогічному спілкуванні виявили середні і низькі рівні емоційної комфортності та задоволення. На нашу думку, це може бути наслідком того, що в школах, а також і в педліцеї працюють в основному вчителі-жінки, дефіцит спілкування з вчителями-чоловіками могло привести до зниження рівнів емоційної комфортності і задоволення в діалогічному спілкуванні у хлопчиків-підлітків. Визначені також були рівні самоконтролю у підлітків в процесі діалогічного спілкування. Так, високого рівня виявлено у 24% підлітків, середнього рівня самоконтролю у 44% підлітків, низького рівня у 32% підлітків. За гендерними ознаками було виявлено, що у дівчат і хлопців переважає середній і низький рівень самоконтролю в процесі діалогічного спілкування, оскільки підлітки афективні, часто в спілкуванні виявляють збудливість, нестриманість, нетерплячість, а іноді навіть дратівливість чи вербальну агресивність. На основі математичної обробки результатів виявлені цифрові коефіцієнти вказаних показників: так, товариськість 24,5; особистісна тривожність в діалогічному спілкуванні 27,3; рівень самооцінки 48,2; рівень емоційної комфортності в діалогічному спілкуванні 39,4; самоконтроль в спілкуванні становив лише 6,8. Таким чином, можна констатувати, що в розвитку особистісної свідомості в діалогічному спілкуванні у підлітків домінують показники високої особистісної тривожності, досить низькі комфортність емоційної сфери та самоконтроль у процесі спілкуванні. З метою зниження особистісної тривожності у процесі спілкування та підвищення рівнів емоційної комфортності в спілкуванні та самоконтролю спілкування були проведені психологічні тренінги з підлітками педліцею. Основна мета полягала в тому, щоб надати учням можливості для розвитку цих важливих показників прояву їх особистісної свідомості в процесі зовнішнього та внутрішнього діалогічного вербального та невербального спілкування. Такий тренінг включав серії психологічних вправ, які були спрямовані на вибір партнера спілкування, який був би досить комфортний для спілкування, а також подумати як самому стати комфортним партнером спілкування, як розблокувати свої позитивні емоції по відношенню до іншого, як зняти бар'єри спілкування, як навчитись ділитись з іншими своїми відчуттями та переживаннями, як встановити зоровий контакт в спілкування без слів, за допомогою міміки, пантоміміки, жестів, як вміти підтримати партнера спілкування та викликати в нього довірливе ставлення до партнера спілкування. Підлітки активно брали участь в обговоренні цих питань і висловлювали свої думки, бажання і було видно, що негативні моменти діалогічного спілкування поступово зникали, підлітки відкрити виражали думки і будували свої діалоги не боячись, що хтось з них образиться. Перш за все вони вчились спілкуватись поважаючи один одного, цінуючи особистісну індивідуальність та почуття іншого, досягаючи емоційної задоволеності і комфортності, засвоєння позитивних прикладів спілкування в життєвих ситуаціях, створення позитивної психологічної атмосфери, довіри у стосунках, підтримки один одного, зняття страхів і тривожності у спілкуванні, розблокуванні емоційних ставлень, переживань, мислення, уяви, насичення зовнішнього мовлення словами підтримки, довіри, дружби, любові та позитивних почуттів.

Таким чином, дослідження показало особливий вплив діалогічного спілкування на розвиток у підлітків педліцею їх особистісної свідомості, емоцій та позитивних якостей особистостей. Наше дослідження торкалось проблеми діалогічного спілкування підлітків в побутовому середовищі, розвитку їх особистості, свідомості в побуті. Наступним етапом дослідження маємо розглянути особливості розвитку особистості підлітків та їх свідомості в процесі діалогічного спілкування в родинах, оскільки це теж важлива сторона особистісного розвитку підлітків.

Література:

•1.     Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества., М. 1979.

•2.     Бодалев А.А. Личность и общение. - М.: Педагогика, 1983.

•3.     Васильева И.И. Значение идей М.М.Бахтина о диалоге и диалогических отношения для психологии обучения. В книге: психологические исследования общения - М., 1985.

•4.     Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и педагогике общения. Книга для учителей и родителей. - М.: Просвещение, 1987.

•5.     Каган М.С. Мир общения. Проблемы межсубъективных отношений. - М., 1988.

•6.     Кучинский Г.М. Диалог и мышление. - Минск, 1983.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>