XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. с.-г. н. Валерко Р.А., Лівашевська І.Ю. ФІТОТОКСИЧНІСТЬ КАДМІЮ СТОСОВНО ПРЕДСТАВНИКІВ РОДИНИ ВRASSICACEAE

К. с.-г. н. Валерко Р. А.,

Лівашевська І. Ю.

Житомирський національний агроекологічний університет

ФІТОТОКСИЧНІСТЬ КАДМІЮ СТОСОВНО ПРЕДСТАВНИКІВ РОДИНИ ВRASSICACEAE

Серед забруднювачів хімічної природи важкі метали мають особливе екологічне та біологічне значення. Кадмій належить до 10 хімічних елементів, що визнані пріоритетними полютантами біосфери. Для оцінки ступеня забруднення сільськогосподарських культур, зниження їх поживної цінності і розробки заходів, скерованих на отримання екологічно чистої продукції, зростає необхідність детального вивчення особливостей надходження і нагромадження кадмію в рослині. При цьому негативну дію вказаного елементу доцільно розглядати в плані його фітотоксичності [1].

Тому метою наших досліджень була фітотоксична оцінка дії кадмію на рослинний організм в модельних системах з урахуванням рівня забруднення ґрунту. В якості тест-культури були обрані представники родини Вrassicaceae, зокрема досліджувались: гірчиця листова, капуста білоголова сорту «Харківська зимова», редиска сорту «Французький сніданок», капуста броколі сорту «Тонус», капуста брюссельська сорту «Мачуга», капуста савойська, капуста цвітна сорту «Піонер», капуста кольрабі сорту «Глобус» та капуста пекінська сорту «Вонг Бок». Вибір саме цієї родини зумовлений її широким сільськогосподарським використанням. Дослідження виконували згідно методики, яка прописана у [2]. Досліджувані рослини вирощували на трьох середовищах: контрольному (вода); дерново-підзолистому глеюватому супіщаному не забрудненому ґрунті; дерново-підзолистому глеюватому супіщаному ґрунті, забрудненому кадмієм, який вносили у вигляді ацетатів і сульфатів на рівні 1, 5, 10 та 15 ГДК. Для оцінки впливу забруднення ґрунту кадмієм враховували схожість насіння, як один із найбільш інформативних показників фітотоксичності.

Встановлено, що різні сполуки кадмію відрізняються за фітотоксичним ефектом по відношенню до представників родини Хрестоцвітих (табл. 1, 2). Загалом же більш токсичними виявились ацетати кадмію, вочевидь через кращу їх розчинність порівняно з сульфатами.

Для насінин капусти пекінської та кольрабі концентрації ацетату кадмію, еквівалентні 5 та 10 ГДК, спричиняли зниження схожості на 27-39 % порівняно із контролем, а за концентрації Cd(C2H3O2)2 на рівні 15 ГДК відмічалась повна загибель насінин. При ацетатному забрудненні ґрунту для насінин гірчиці листової та редиски було характерним стимулювання проростання насіння на рівнях забруднення 1, 5 ГДК на 6-14 % порівняно із контролем. Це можна пояснити тим, що, по-перше, ацетати є легкорозчинними сполуками, а по-друге, редиска та гірчиця характеризуються коротким періодом вегетації і тому інтенсивно накопичують забруднюючі речовини із ґрунту.

Таблиця 1

Вплив Cd(C2H3O2)2 на схожість насіння представників родини Вrassicaceae

Варіант досліду Гірчиця листова Капуста білоголова Редиска Капуста броколі Капуста брюссельська Капуста савойська Капуста цвітна Капуста кольрабі Капуста пекінська
1 ГДК 83
  • 106

  • *
  • 72

    87

    95

    114

    50

    67

    33

    40

    63

    70

    55

    82

    50

    64

    67

    93

    5 ГДК 83

    106

    72

    87

    95

    114

    38

    51

    28

    34

    40

    44

    33

    49

    33

    42

    45

    63

    10 ГДК 72

    92

    83

    100

    67

    81

    55

    73

    22

    27

    27

    30

    27

    33

    33

    42

    38

    61

    15 ГДК 72

    92

    50

    60

    67

    81

    62

    83

    28

    34

    25

    28

    17

    25

    - -
    Контроль (без важких металів) 75

    96

    83

    100

    83

    100

    67

    89

    83

    100

    90

    100

    67

    100

    72

    92

    72

    100

    Котроль* 78 83 83 75 83 90 67 78 72

    Примітка: * - абсолютний контроль (вода);

  • - схожість насіння, %;
  • * - схожість відносно контролю, %.

    При забрудненні ґрунту сполуками сульфатів кадмію за всіх рівнів забруднення спостерігалось стимулювання схожості насінин редиски на 4-22 % порівняно із контролем. Концентрації CdSO4 на рівні 1 та 5 ГДК стимулювали схожість насіння капусти кольрабі та цвітної капусти на 9 і 3 % відповідно порівняно із контролем. Вочевидь, це пов`язано із тим, що всі рослини родини Капустяних, особливо редиска, містять велику кількість тіоглікозидів - сірчаних сполук, що пояснює використання ними сірки із сульфатів кадмію для власного розвитку.

    Таблиця 2

    Вплив CdSO4 на схожість насіння представників родини Вrassicaceae

    Варіант досліду Гірчиця листова Капуста білоголова Редиска Капуста броколі Капуста брюссельська Капуста савойська Капуста цвітна Капуста кольрабі Капуста пекінська
    1 ГДК 62
  • 75

  • *
  • 62

    86

    95

    122

    45

    49

    33

    40

    50

    54

    84

    87

    95

    109

    67

    81

    5 ГДК 72

    87

    55

    76

    88

    113

    72

    78

    28

    34

    47

    51

    100

    103

    78

    90

    78

    94

    10 ГДК 38

    46

    50

    69

    83

    104

    50

    54

    25

    30

    42

    46

    88

    91

    72

    83

    55

    66

    15 ГДК 38

    46

    33

    46

    78

    100

    17

    18

    27

    33

    28

    30

    78

    80

    67

    77

    50

    60

    Контроль (без важких металів) 72

    87

    72

    100

    78

    100

    83

    90

    83

    100

    92

    100

    95

    98

    83

    95

    88

    106

    Котроль* 83 72 78 92 83 92 97 87 83

    Примітка: * - абсолютний контроль (вода);

  • - схожість насіння, %;
  • * - схожість відносно контролю, %.

    Враховуючи різну чутливість представників родини Вrassicaceae до забруднення ґрунту кадмієм, можна рекомендувати використовувати капусту пекінську та кольрабі в якості індикатора ацетатного забруднення кадмієм за рівнів вмісту елемента, що перевищують 15 ГДК.

    Література:

     1. Лозовицька Т. М. Міграційні та екотоксикологічні властивості свинцю і кадмію в системі "ґрунт-рослина" в умовах західного лісостепу України : автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня канд. С.-г. наук: спец. 03.00.16 «Екологія» / Т. М. Лозовицька. - Дніпропетровськ, 2006. - 20 с.

    •2.     Якість ґрунту. Визначання дії забруднювачів на флору ґрунту. Частина 2. Вплив хімічних речовин на проростання та ріст вищих рослин (ISO 11269-2:1995, IDT) : ДСТУ ISO 11269-2:2002. - [Чинний від 2004-07-01]. - К. : Держспоживстандарт України, 2004. - 14 с. - (Національний стандарт України).

    e-mail: valerko_ruslana@mail.ru


    Залиште коментар!

    Дозволено використання тегів:
    <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>