XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к. т. н., Руденко А. А. ПРОБЛЕМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

к. т. н., Руденко А. А.

Запорізька державна інженерна академія

ПРОБЛЕМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Закон України про мови зобов'язує всіх науково-педагогічних працівників користуватися в наукових працях та викладанні в навчальних закладах інженерно-технічних дисциплін українською мовою. Але ж для повноцінного переходу на українську мову треба було б підготувати відповідну базу: скласти та видати підручники і навчальні посібники з усіх технічних дисциплін, скласти і видати якісні галузеві науково-технічні російсько-українські словники. Та так не сталося і ця база формувалася у «вільному плаванні», на приватну думку і переконаність окремих, нехай і достатньо відомих, спеціалістів, що призвело до справжньої вакханалії в мовних питаннях і дискредитації української мови як такої.

Не секрет, що українська науково-технічна мова за відомими причинами значно постраждала у своєму розвитку, а тому пошуки російським термінам аналогів в українській мові призводять до справжнього засмічування її термінами, що інколи геть змінюють смислове навантаження. Це стосується не тільки підручників і навчальних посібників, а і нормативної літератури, в тому числі державних будівельних норм і навіть словників.

Наприклад, в російській мові існують терміни «осадка», «просадка», «оседание», що відповідають різним видам деформацій. На українську мову всі ці деформації перекладені одним терміном - «осідання». (див. табл.). А це вже не полісемія - це обкрадання технічної інформації.

Порівняльна таблиця

Русские норматив

ные термины

в

ДБН А.2.1-1-2008

в

ДБН В.2.1-10-2009

Русско-украинский

строитель

ный

словарь

Російсько-українсь

кий словник будівниц

тво

Новий тлумачний словник української мови
Осадка осідання осідання осідання,

(результат) осадка

осідання,

(мет.)

*осадка

(мет.,мор.)

*осадка

Просадка просідан

ня,

осідання поверхні

просідання

осідання

осідання осідання -
Просадоч

ность

просад

ність

просадоч

ність

- просадочність -
Просадоч

ный (грунт)

просідний просідаю

чий,

просадоч

ний (грунт),

просадочна

(ий)

(воронка)

 

-

просадний  

-

Оседание осідання осідання осідання осідання осідання
Набухание

(грунта)

набухання набрякання набухання набухання,

набрякання

набухання,

набрякання

Набухаю

щие (грунты)

набухаючі набрякливі,

набухаючі

- набухливі,

набрякливі

-
Относи

тельное набухание

відносне набухання відносна набрякли

вість

- набухли вість,

набрякли

вість

-

 

•·        (мет., мор.) - металургійні та морські терміни

 

Не менший казус виник і з такими різними науковими дисциплінами як «Грунтоведение» і «Почвоведение». В українській мові одна з них зникає і з'являється тільки «Ґрунтознавство». Таким чином, і «грунт» - «грунт», і «почва» - «грунт». Невже, наприклад, по аналогії із землеробством в українській мові «Почвоведение» не можна було перекласти як «Землезнавство».

До речі, навіть у вельми поважному виданні, чотиритомному словнику (3), що так натхненно відстоює позиції літери «Ґ», терміни «Ґрунт» і «Грунтознавство» віднесені до різних літер.

Є, на мою думку, і приклади необґрунтованого «винахідництва». Так, російський термін «дальномер» перекладається як «віддалемір» (4) або «далекомір» (3), хоча в українській мові утому ж словнику (3) є термін «дальність», який трактується як «відстань між двома точками». Тобто, є прямий аналог в українській мові, що найбільш точно відображає сутність цього геодезичного приладу - «дальномір». То чи треба було вишукувати свій «велосипед»?

Не менших поневірянь зазнають в нормативних документах терміни «просадка» і «набухание» (див. табл.) і похідні від них слова. Оскільки існуючий в металургії і водному транспорті український термін «осадка» абсолютно співзвучний із подібним явищем в будівництві, то чому б по аналогії не ввести в українську мову термін «просадка», який змістовно повністю відповідає російському терміну.

І в другому випадку, в українській мові є прямий аналог російському «набуханию» - «набухання». То чи потрібно було вводити термін «набрякання», який частіше всього застосовується в медицині і до дерев'яних конструкцій (вікон, дверей).

Потрібно зазначити, що навіть в одному і тому ж нормативному документі (2) в різних розділах використовується різні терміни для одного і того ж явища: «позначка» і «відмітка», «набрякливий» і «набухаючий», «негативне» і «від'ємне» тертя.

Такий довільний переклад із російської мови набув широкого вжитку і в загальному спілкуванні. Наприклад, абревіатури «Сільпо», що заполонила магазинами всі міста, в українській мові немає. Ще більшого поширення серед педагогічних працівників і навіть серед найвищих посадовців і працівників Міносвіти і Національної академії набув жаргон з російської «учбовий» (4), «позаучбовий» (3).

Виходячи із викладеного, мені здається, що Міністерству освіти і науки, Інституту української мови АН України із залученням максимально широкого кола вузькопрофесійних працівників треба негайно зайнятись складанням галузевих російсько-українських тлумачних науково-технічних словників із метою уніфікації і стандартизації науково-технічних термінів і очищення української мови від різного роду діалектів і сленгів.

Література:

•1.   ДБН А.2.1-1-2008. Інженерні вишукування для будівництва, Київ, Мінрегіонбуд, 2008.

•2.   ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування, Київ, Мінрегіонбуд, 2009.

•3.   Новий тлумачний словник української мови, у чотирьох томах, Київ, «Аконіт», 1998.

•4.   Російсько-український словник. Будівництво, Київ, Будівельник, 1994.

•5.   Русско-украинский строительный словарь, Київ, Укрархбудінформ, 1994


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>