XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кальченко Я.О. ПЕРЕКЛАД ЗАГОЛОВКІВ

Студентка, Кальченко Я.О.

Національний Авіаційний Університет

м. Київ

ПЕРЕКЛАД ЗАГОЛОВКІВ

Компетентний перекладач художньої літератури знає, що заголовок - це найважливіша позиція в тексті. Початок і закінчення тексту, називають «сильними» позиціями. По-перше, на таких частинах зосереджена особлива увага читача, оскільки його уява на початку не обтяжується ніякою інформацією про твір і готова до сприйняття концепції, реальності, теми, які пропонуються автором. По-друге, сам автор надає початку і закінченню тексту особливого значення, робить їх максимально ефективними, щоб привернути увагу читача до свого твору. Таким чином, сильні позиції у тексті несуть у собі максимально комунікативне навантаження. В більшості художніх текстів початок і закінчення перекликаються, вони тісно пов'язані як на образному, так і на мовному рівні. За допомогою цього автор спочатку дає читачу можливість передбачити події, а потім, пройшовши перипетії твору, оцінити, наскільки вірними були його припущення і його сприйняття твору до прочитання тексту. І як підсумок, художній твір набуває логічної завершеності, цілісності.

        Завдання перекладача - якомога адекватніше перекласти заголовок, адже в ньому закладена ідея твору, що на мові сучасної лінгвопоетики називають мегаконцептом.[3]

        Слід відзначити, що при перекладі заголовків, перекладачу недостатньо лише перекласти його на іншу мову, але й зберегти основну функцію заголовку -  привернути увагу читача до проблеми, яка розкривається у тексті, заінтригувати або заохотити до ознайомлення із ним.

        У ході класифікацій заголовків мовознавці здебільшого враховують його змістовність, склад і форму; місце на сторінці та розташування відносно тексту; взаємодію з текстом; а також характер частини тексту, позначеної заголовком.

        Визначають наступні критерії ефективних заголовків: заголовок повинен бути помітним, навіть при швидкому погляді на сторінку з текстом заголовок - це перше, що має кидатися в очі; заголовок повинен зацікавити; заголовок повинен бути емоційним, іншими словами, він повинен звертатися і викликати емоції і почуття читача; заголовок повинен бути зрозумілим, тобто він повинен бути написаний абсолютно зрозумілою для аудиторії мовою. І останнє, заголовок повинен бути конкретним, адже конкретика завжди викликає більший інтерес, ніж абстрактні загальні фрази. Основну функцію, - привернути увагу, заголовки виконують двояким способом. Одні надають первинне уявлення про тему та зміст публікації - це заголовки, що «говорять». За допомогою таких заголовків читач швидко визначає у тексті, що йому потрібно в першу чергу прочитати, а що можна поки що відкласти. Інші грають на емоціях: дивують, вражають, інтригують читача. Це образні заголовки або заголовки - «гачки», заковтнувши які, читач знайомиться зі своїм «уловом» - усією публікацією.[1]

      Під час перекладу англомовного заголовку важливу роль відіграють способи перекладу. Отже заголовки перекладаються за допомогою наступних трьох способів. Перший спосіб - за допомогою однозначних еквівалентів. До цієї групи відносяться всі випадки, коли незалежно від контексту перекладач має у своєму розпорядженні лише одне відношення. Такі відношення отримали назву еквівалентних відношень або еквівалентів. Явище однозначних еквівалентів відноситься в основному до сфери лексики, набагато рідше даний тип зустрічається в граматиці та стилістиці. До лексичних однозначних еквівалентів відносяться окремі групи лексики: терміни, назви організацій, партій тощо, а також числівники, займенники і т.і. До другого способу перекладу відносять варіативні відповідники. До них належать лексичні відношення, які залежать від контексту, тобто всі багатозначні лексеми, конкретне значення яких реалізується в контексті. При цьому серед граматичних засобів мови варіативні відношення також розповсюджені достатньо широко.  І останній, третій спосіб, за допомогою перекладацьких трансформацій. Перекладацькі трансформації - це прийоми логічного мислення, за допомогою яких розкривають значення іноземного слова в контексті і знаходять йому відповідник у мові перекладу,  що не збігається зі словниковим відповідником. [2]

      Отже, як бачимо переклад англійських заголовків викликає певні труднощі. І найбільшу складність при перекладі, представляє використання в заголовках фразеологізмів, гри слів і навмисно змінених стійких виразів, зміст яких є прозорим лише для тих, хто добре знає культуру англомовних країн. Як приклад можна розглянути перефразування фрази з твору Шекспіра " To be or not to be?" ("Бути чи не бути?") - "To save or not to save? ", чи "Much do about lending" (перефраз з Шекспіру " Much a do about nothing" - "Багато шуму з нічого"). У заголовку «Suddenly Goldman is less golden" гра слів створюється за рахунок поєднання назви компанії "Goldman" і слова "golden" - золотий у зв'язку з критикою, що обрушилася на компанію внаслідок сумнівних операцій. Саме гра слів найчастіше за все є каменем спотикання під час перекладу взагалі і, зокрема, при перекладі заголовків. Вихід із становища - у нейтральному перекладі, наприклад: «Неочікувані проблеми у компанії "Голдман і Ко."».

        Велике значення в практиці перекладу має правильна передача власних імен («Wilhelm Tell» - «Вільгельм Телль»), оскільки всілякі неточності в їх перекладі можуть привести до фактичних спотворень, до втрати національного колориту. Як правило, власні імена не перекладаються, а транслітеруються («Martin Salander» - «Мартін Заландер») або транскрибуються («Walfried» - «Вальфрід»). Важливо також знати, що при передачі заголовків художніх творів зарубіжних авторів, які раніше вже перекладали на українську мову, рекомендують користуватися готовими загальноприйнятими перекладами.[4]

        Отже, переклад заголовків можна вважати окремою проблемою перекладознавства, від вирішення якої залежить у більший мірі доля всього тексту, який перекладається в іншій культурі.  Тому після здійснення перекладу слід прочитати вихідний переклад і звернути особливу увагу на узгоджуваність слів в мові перекладу, щоб не вживати словосполучень, які у нашій мові неприпустимі. Варто також пам'ятати, що слово набуває значення тільки у контексті, на відміну від оригіналу, перекладний заголовок завжди виходить по-перше, з попереджувального повного знання цілого тексту, та, по-друге, з індивідуальності сприйняття його концепту перекладачем. Це неминуче веде як до ранньої експлікації концепту, так і до його змістовно-оцінних зміщень.

Література:

 •1.  Борисов И. Заголовок: сказать все и - коротко: Веб-ресурс:

http://voxfree.narod.ru/journ/journ_051024.html

•2.    Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования: Учебное пособие - Москва: Наука. 1981. - 138 с.

•3.   Грицюк Л. Ф. До питання про лінгвістичний статус заголовка: Стаття з журналу «Мовознавство». -Київ:1989. - № 5. - С. 55-58.

•4.   http://www.business-perevod.ru/osobjennosti_pjerjevoda_publicistichjeskikh_tjekstov.htm

 

e-mail: yaryna_91@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>