XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Каліна Я.І. ІМПЛІЦИТНЕ ВИРАЖЕННЯ ВПЛИВУ ТА ПРИНЦИПИ КОМУНІКАЦІЇ

Старший викладач, Каліна Яна Ігорівна

Запорізькій юридичний інститут ДДУВС

ІМПЛІЦИТНЕ ВИРАЖЕННЯ ВПЛИВУ ТА ПРИНЦИПИ КОМУНІКАЦІЇ

У процесі комунікації найбільш яскраво відбиті особливості вираження й сприйняття змісту висловлення, тому що реалізація комунікативних інтенцій мовця повністю залежить від сприйняття змісту інформації слухаючим. Взаємодія між адресантом та адресатом обмежується з боку мовця реалізацією повідомлення в мові, а з боку слухаючого - обробкою отриманої інформації. При цьому мовний акт може бути визначений як взаємозв'язок адресата й адресанта, а в центрі цього взаємозв'язку перебуває висловлення. Тут слід зазначити, що «процес обробки інформації носить схований, імпліцитний характер, тому що повідомлення може бути дешифровано адресатом неоднозначно» [2, с. 323]. Таку саму думку висловлює й Гойхман О. Я. та Надіїна Т. М.: «Зусилля адресанта, відправника інформації зводяться до того, щоб виразити в мові своє бачення подій, явищ дійсності. Комунікативні функції адресата набагато складніше. Він повинен не тільки одержати інформацію, але й адекватно сприйняти її, зрозуміти зміст зверненого до нього висловлення й зробити відповідний висновок» [1, с. 208]; «Варто розмежовувати випадки, коли мовець, вимовляючи якесь висловлення, має на увазі саме те, що він говорить, від випадків, коли значення висловлення виражене імпліцитно й може бути виявлено лише за допомогою процесу експлікації, а це неможливо зробити у відриві від контексту» [6, с. 24]. При експліцитному вираженні думки мовець прагне зробити якийсь вплив на слухаючого; він прагне зробити це, спонукуючи слухаючого виявити його намір зробити такий вплив; нарешті, він прагне спонукати слухаючого пізнати цей намір з опорою на наявні в слухаючого знання про правила, що лежать в основі побудови висловлювань. У випадках же імпліцитного вираження мовцем своїх думок зміст висловлювання може бути сприйнятий неоднозначно: «Імпліцитне вираження думки адресантом особливо проявляється при натяках, іронії, метафоричному вживанні й у деяких інших випадках» [4, c. 59]. Саме такі висловлювання є найцікавішими з погляду прагматики.

Згідно із дослідженням Соболєвої С.М. відносини учасників мовної взаємодії регулюються негласними правилами, які розуміються традиційно як «принцип кооперації». Принцип кооперації припускає наявність у кожного співрозмовника двох тісно зв'язаних установок: прагнення до досягнення обопільного успіху комунікації й прагнення до досягнення свого особистого, егоїстичного успіху. Обидві ці установки є протилежними полюсами, і створюють силові лінії, уздовж яких спрямований комунікативний потік. Постійна взаємодія двох різно-направлених тенденцій: прагнення до загального успіху й прагнення до індивідуального успіху формує для кожного співрозмовника ціль мовної взаємодії. Досягненню цієї мети підлягає як вибір мовних засобів, так і все повсякденне партнерів по діалогу [5, с. 248].

Принцип Кооперації - не єдина категорія, що прийшла в лінгвістику з появою прагматичних територій. Інша, не менш складна й суперечлива категорія - «загальна інформаційна зона» або «загальна територія» [5, с. 249]. «Концепція загальної території сформувалась як синтез прагматичного значення приналежності до сукупності інформаційних даних, відомим всім учасникам мовного спілкування, і мовних засобів, які обираються мовцями для того, щоб ототожнити свої висловлення із цим значенням». Інакше кажучи, у плані змісту загальна територія являє собою спільно поділювані значення й емоції. У плані вираження - це комплекс мовних засобів, що асоціюються із цим значенням. Загальна територія створює інформаційну основу для ідентифікації висловлювань як очікуваних, передбачуваних або несподіваних, непередбачених у кожний конкретний момент мовної взаємодії. Слід зазначити, що відношення реципієнта інформації до повідомлюваного може бути виражене як за допомогою немовних засобів (жести, міміка й так далі), так і безпосередньо за допомогою відповідного висловлення, що є реакцією на отримане повідомлення. Таким чином, висловлювання реакція (відповідна репліка в діалозі, наприклад), як і первісне висловлювання, пройде етапи зародження, формування й реалізації й буде тією частиною мовного акту, що характеризує процес комунікації з погляду  мовця. Прагматичні ж значення можуть бути виражені лише за допомогою мови. Серед таких значень необхідно назвати вплив на реципієнта, спонукання його до дії, формування оцінок і думок, інформування реципієнта про що-небудь, запит інформації й так далі. Змістовні можливості висловлення ще більше зростають, якщо воно міститься в контекст, несумісний з тим, у якому було б реалізоване пряме значення висловлення. Розбіжність прямого комунікативного значення синтаксичної структури з контекстом і ситуацією мови сприяє осмисленню співвідношення прямого й схованого значень. Тільки у взаємодії цих двох компонентів може бути виявлений справжній зміст висловлення. Мовець при виборі комунікативної стратегії керується особливостями сприйняття співрозмовником тих або інших повідомлень, реакцією співрозмовника на повідомлюване. У деяких ситуаціях експліцитне вираження думок, бажань може бути неефективним або навіть некоректним, а бажаний результат стає досяжним лише за допомогою імпліцитних засобів. Тоді тлумачення дійсного змісту висловлення повністю переходить до адресата й залежить тільки від нього. На думку М. В. Нікітіна, реальний зміст висловлювання виявляється більш кодифікованими експліцитно вираженими у ній значеннями [5, с. 245]. Мовець може вдатися до імплікації, щоб підкреслити силу переконання, привернути увагу, зробити більше обтічної форму веління, втягнути в спільну справу, виявити повагу, увічливість, такт. Таким чином, причини, що спонукують мовця звертатися до імпліцитних способів вираження своїх думок, можуть бути досить різноманітні, а реальний зміст висловлення може бути виявлений тільки в процесі комунікації.

Отже лінгвопрагматика є розділом семіотики, що, так би мовити, вивчає імпліцитно виражені кодифіковані значення, прихований або видимий зміст, який вкладає мовець у лексичну одиницю. Цей зміст виражається у спонуканні до дії, повідомленні інформації і т. д. Лінгвопрагматика привносить діяльний, акціональний характер в дослідження мови. Вона засновується на презумпції існування мови тільки в комунікації, адже відсутність адресата повідомлення є досить умовним на будь-якому рівні організації повідомлення, чи то висловлювання, чи то художній текст. Таким чином, на перший план лінгвістичного дослідження виступає вивчення значення та особливості застосування мовленнєвих форм в залежності від конкретної комунікативної ситуації, лінгвопрагматика дає можливість виявити конкретні зразки мовленнєвих моделей та специфіку їх застосування, при цьому наголос робиться на тому, що висловлювання розуміється як спосіб впливу на комуніканта.

Література:

1. Гойхман О.Я., Надеина Т.М. Речевая коммуникация. - М.: Инфра-М, 2001. - 287с.

2. Малєєва В. Принципы и методы лингвистической прагматики в языке // Актуальные проблемы русского языка: материалы региональной конференции, посвящённой 70-летию ЧГПУ / Под общей ред. Л. П. Гашевой. - Челябинск: Юж.-Урал. книж. изд-во, 2005. - С. 301 - 323. 

3. Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. Учебное пособие к курсам языкознания, лексикологии и теоретической грамматики. С-Пб: Научный центр проблем диалога, 1996. - 267c.

4. Серль Дж.Р. Косвенные речевые акты. // Новое в зарубежной лингвистике. Выпуск XVII. Теория речевых актов. М.: Прогресс, 1986.

5. Соболева С.М. Перспективы лингвистической прагматики // Актуальные проблемы русского языка: материалы региональной конференции, посвящённой 70-летию ЧГПУ / Под общей ред. Л. П. Гашевой. - Челябинск: Юж.-Урал. книж. изд-во, 2005. - С. 244 - 260. 

6. Федосеева А.В. Анализ высказывания в прагматическом аспекте: предпосылки и особенности интерпретации // Новое в языкознании. - 2005. - №4. - С. 23-29


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>