XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Каменова Е. Ц. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ФАРМАЦIЇ: ЩАВЕЛЬ КИСЛИЙ (RUMEX ACETOSA L.)

магiстрант, провiзор Каменова Елена Цветановна

Івано-Франківський Національний Медичний Університет

АКТУАЛЬНІ  ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ФАРМАЦIЇ: ЩАВЕЛЬ КИСЛИЙ  (RUMEX  ACETOSA  L.)

порядок Гвоздикоцвіті(Caryophyllales),або  Центронасінні  (Centrospermae) У системі класифікації APG II включено до групи базальні Еудікоти. Значна частина пристосована до зростання в умовах  посушливого клімату; серед життєвих форм переважають трави та чагарники. Представники гвоздикоцвітих: харчові рослини як  гречка,  ревінь,  буряк,  шпинат, щавель, декоративні садові ( амаранту, гвоздики, целозії), кімнатні рослини:представники кактусових (астрофітум, гімнокаліціума, мамміллярії )Aizoaceae(літопси, титанопсиси, фаукарії). Добре відомі і сміттєві рослини з цього порядку: лобода.

родина  Гречкові(Polygonaceae): Частіше трав'янисті рослини з черговими листками,прилистки яких зростаються й утворюють тонку плівку - піхву, що обхоплює вузлувате стебло. Квітки частіше двостатеві, правильні, складаються з простої віночковидної або чашечковидної оцвітини з 5,6 частками. Тичинок від трьох до дев'яти. Маточка одна, зав'язь одногнізда, верхня, з 2,3 стовпчиками, які мають головчасті або китицевидні приймочки. Плід 2,3-гранний горіх або сім'янка; насіння з борошнистим ендоспермом. До родини входить близько 750 видів, поширених по всій земній кулі.Вздовж доріг, по дворах, вигонах, берегах рік і т. д. постійно зустрічається звичайний спориш, або пташина гречка - дрібна рослина, яка добре переносить витоптування. У посівах бур'янами є гірчак повстяний, гірчак лляний і витка гречка березковидна. Остання має виткі стебла заввишки від 10 до 100 см. На вогких місцях росте водяний перець- однорічна рослина, отруйна, із смаком перцю;використовується як лікарська, кровоспинна. Декоративне значення має гречка сахалінська - висока багаторічна рослина, яка швидко відростає від кореневищ. На луках росте гірчак (ракові шийки) багаторічна рослина з могутнім, червоподібно зігнутим кореневищем і різні щавелі, напр. кінський щавель, щавель горобиний, щавель кислий. Щавелі ростуть на луках і свідчать про надмірну кислотність грунту,який потребує вапнування. Щ.горобиний  дуже засмічує посіви і парові поля. Крім насіння, щавель розмножується кореневими паростками.З овочi до гречкових належить ревінь- великий багаторічник з товстими дудчастими стеблами і великими листками,черешки вживають у їжу і в медицині.

Щавель (Rumex), рід 1,2 та багаторічних  трав'янистих. Звичайні види, поширені на кислих ґрунтах,переважно в північній півкулі,але їх було інтродуковано у всі природні зони. Багато видів є бур'янами, проте деякі (особливо щ.кислий) вживаються для приготування страв-супів та салатів. Рослини роду стоячі, з довгими коренями, коренева система стрижнева. М'ясисті або шкірясті листки утворюють базальну розетку біля кореня.Базальні листки можуть відрізнятися від листків, що оточують суцвіття. Прилистки є або відсутні. Листкова пластинка суцільна або з виїмками по краю. Квітки малопомітні, розташовані схожими на мутовки групами над листками, переважно двостатеві. Плід - сім'янка.На щавлях живляться личинки деяких видів метеликів.В Україні культивують такі сорти щавлю:широколистий, бельвільський і одеський. Настої і екстракти з кореневища щ.кінського (R. confertus) та деяких і.в. використовують у медицині. В медицині також використовуються щавлі,що відносяться до секції Асеtоsа (група кислих щавлів): щ. пірамідальний (Rumех thyrsiflorus Fingerh), щ.шпинатний (Rumех patientia L.) і щ.кислий (Rumех асеtоsа L.). Останні два види культивуються як їстівні.

Біологічна класифікація: Домен: Ядерні (Eukaryota), Царство:Зелені рослини (Viridiplantae), Відділ: Вищі.рослини(Streptophyta), Судинні(Tracheo

phyta), Насінні(Spermatophyta), Покритонасінні(Magnoliophyta),Еудікоти(Eudi

cots),Порядок:Гвоздикоцвіті (Caryophyllales),Родина:Гречкові (Polygonaceae),

Рід:Щавель (Rumex)L.,Види:Близько 200 у т.ч. 25 видів в Україні i Болгарiї.

Щавель кислий або звичайний (Rumex acetosa) Ботанічний опис:  багаторічна трав'яниста рослина, що росте у великій кількості на більшій частині Європи на луках та культивується як городина, струнка рослина близько 60 см, з соковитими стеблом;прямостояче, ребристe, в нижній частині червонуватe. Квітки червонувато-зелені,цвітіння в червні-липні.Листки видовжені, цельнокрайние, копьевідние, м'які. Нижні 7-15 см з дуже довгим черешком. Верхні листки сидячі,часто набувають малинового кольору. Непоказні, червоно-зелені, у колотівками зібрані у вузьку безлистому мітлу, збільшуючись у розмірах, набувають пурпуроватого кольору. Щ. кислий цвіте в квітні-травні,вважає за краще вологі луки та чагарники,узбіччя канав і часто росте в сирих лісах. Тичинкові таматочкові квітки знаходяться на різних рослинах (дводомні).Блискучі тригранні плоди на червоних ніжках. Корені багаторічні, сильно заглиблюються в ґрунт. Листками щ.кислого живляться гусениці кількох видів метеликів, зокрема п'ядун щавелевий.Ця рослина містить щавелеву кислоту, яка надає їй характерного смаку. При вживання у великій кількості(особливо вареного) кристали щ.к. можуть відкладатися в нирках або сечовому міхурі (т.з.каміння).Щавель також вживають як послаблюючий засіб.

Народні назви:салатний щ.,кислий горець. Використовувані частини:трава. Аптечне найменування:трава щавлю кислого - Rumicis acetosae herba Збір і заготівля.  Траву збирають незадовго до цвітіння або на його початку; її зрізають під корінь, зв'язують пучками і сушать у провітрюваному місці.Рекомендується досушують при штучному підігріві,оскільки рослина дуже соковите. Діючі речовини: в основному оксалат калію, щавлева кислота, флавонглікозід, вітамін С. Використання в гомеопатії: Гомеопатичний препарат Rumex виготовляється з щ. кучерявого (Rumex crispus L.),з його свіжих кореневищ. Використовується при дратівливим кашлі, катарах гортані та бронхів, шлунково-кишкових розладах з проносами. Рекомендуються розведення D 1 -D 1 . Застосування в народній медицині: У старих рукописах мова йде переважно про свіжому щавлі,який повинен був освіжати хворого, тому давався "проти внутрішнього жару і чемний лихоманки ". В даний час свіжий щавель вживається для підняття апетиту, як сечогінний і кровоочисний засіб. Деякі вважають, що він дуже позитивно впливає на печінку. Себастьян Кнайпп рекомендує щавель, відварений у вині, проти болю в нижній частині живота. Чай з висушеної трави застосовується як внутрішнє і зовнішнє засіб від шкірних хвороб. Чай з щавлю: 2 чайні ложки щавлю залити 1 / 4 л окропу, наполягати 10 хвилин і процідити. Для внутрішнього вжитку - 2 чашки чаю щоденно;для зовнішнього - цей же чай, не розбавляючи, використовувати при вмивання і в якості примочок. Побічні дії: Застосування створює деякі проблеми, тому що щ.кислота та її солі отруйні. Наслідками-блювота, пронос, утруднене ковтання (спазми горла), утруднення при сечовипусканні.

Література:

1. В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)

2. Енциклопедія українознавства.У 10-х томах.Головний редактор Володимир Кубійович.Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954-1989.

3. Определитель высших растений Украины. Киев: Фитосоциоцентр, 1999


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>