канд. біолог. наук Іщук Л.П., Іщук Г.П. МОНОСАД РОДОДЕНДРОНІВ ЯК НАВЧАЛЬНА БАЗА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Кандидат біологічних наук Іщук Л.П.
Білоцерківський національний аграрний університет
Асистент Іщук Г.П.
Уманський національний університет садівництва
МОНОСАД РОДОДЕНДРОНІВ ЯК НАВЧАЛЬНА БАЗА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Ландшафтна архітектура знаходиться в постійній динаміці, оскільки рослини в процесі росту змінюють колір, форму, пропорції. Тому у вирішенні проблеми асортименту велике значення належить рослинам з високим декоративним ефектом, який вони зберігають протягом всього життя. Останнім часом у ландшафтній архітектурі знову набули популярності монокультурні сади інтродуцентів з високими декоративним якостями. Перспективними рослинами для такого призначення є представники поліморфного роду рододендрон (Rhododendron L.) з родини вересових (Ericaceae DC.). Розповсюджені рододендрони у помірних і субтропічних районах північної півкулі. Із 1300 дикорослих видів у колекціях ботанічних садів представлено 500-600 видів. Але у декоративному садівництві широкого застосування набула лише п'ята частина дикорослих видів [1]. Колекція рододендронів Національного дендрологічного парку «Софіївка» в Умані нараховує понад 60 таксонів і занесена до Національного надбання України [2]. Окрім цього створення монокультурних садів рододендронів як на базі біостаціонару Білоцерківського національного аграрного університету, так і на території Уманського національного університету садівництва, що є логічним продовженням ландшафтних композицій Національного дендрологічного парку «Софіївка» НДІ НАНУ, стане практичною базою для набуття студентами теоретичних знань і практичних навичок при вивченні дисциплін садово-паркового циклу.
Аналізуючи природне поширення рододендронів можна констатувати, що вони відносяться до різних екологічних груп. Серед них є і теплолюбні вічнозелені тропічні та субтропічні види, і високогірні зимостійкі листопадні види і види рівнинних територій з помірним кліматом. Всі ці екологічні особливості потрібно враховувати і при облаштуванні моносаду. Тому перш за все моносад потрібно розділити на декілька частин. Принципи поділу можуть бути різними: ботаніко-географічний, еколого-типологічний, фітоценотичний, систематичний, декоративний [3].
Ми пропонуємо влаштування моносаду рододендронів у пейзажному стилі при поєднанні ботаніко-географічного і декоративного принципів. Зокрема, на території УНУС під наметом Pinus pallasiana D. Don, Picea abies (L.) Karst., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco біля корпусу № 3 можна висадити групами по 3-4 рослини на фоні газону північно-східноазійські напіввічнозелені види Rh. dauricum L., Rh. sichotense Pojark., Rh. ledebourii Pojark. з рожево-бузковим і рожево-фіолетовим забарвленням квітів та листопадні види Rh. mucronulatum Turcz., Rh. schlippenbachii Maxim., Rh. molle (Bl.) G. Don відповідно з бузково-рожевим, блідо-рожевим і золотисто-жовтим забарвленням квіток. Японські види рододендронів можуть бути представлені у моносаду напіввічнозеленим Rh. obtusum Lindl. з бузково-рожевими квітами і листопадним Rh. japonicum (A. Gray) Suring., з оранжево-червоним забарвлення квітів. Північноамериканська флора рододендронів у моносаду може бути представлена вічнозеленим Rh. catawbiense Michx. з бузково-пурпуровими квітками і листопадними Rh. vaseyi A. Gray, Rh. оccidenlale (Torr. Et A. Gray) A. Gray з світло-рожевими і білими квітками. Флору Кавказу можна представити вічнозеленими Rh. ponticum L., Rh. smirnowii Trautv. з фіолетово-пурпуровим і пурпурово-рожевим забарвленням квіток і листопадним Rh. luteum Sweet. жовтого кольору. Ландшафт можна урізноманітнити валунами природної форми, галькою.
На біостаціонарі БНАУ для влаштування моносаду рододендронів спочатку потрібно створити намет з хвойних рослин. Тут можна створити моносад у ландшафтному стилі з системою звивистих доріжок за систематичним принципом. Зокрема, рід Rhododendron поділяється на два підроди Eurhododendron Engl. і Anthodendron Engl. Підрід Eurhododendron може бути представлений секцією Leiorhodium Rehd., куди входять вічнозелені види Rh. ponticum, Rh. catawbiense, Rh. smirnowii та секцією Rhodorastrum Maxim., яка об'єднує східноазіатські та і малайсько-китайські види Rh. dauricum, Rh. ledebourii, Rh. mucronulatum, Rh. sichotense, що квітують ранньою весною у безлистяному стані. Підрід Anthodendron включає секції Tsutsutsi G. Don з Rh. obtusum, секцію Sciadorhdion Rehd. Wils. з Rh. schlippenbachii¸ секцію Rhodora G. Don з Rh. Vaseyi та секцію Pentanthera G. Don, яку у моносаду можна представити Rh. japonicum, Rh. luleum, і Rh. molle, Rh. occidentale.
При влаштуванні моносаду слід пам'ятати, що найефектніше рододендрони виглядають у вільно розташованих групах. Доцільно висаджувати рододендрони на краях газонів, поблизу доріжок і стежин. Оскільки рододендрони відносяться до вологолюбних рослин, то їх краще всього висаджувати поблизу водоймищ: ставків, басейнів, фонтанів, де в літній час завдяки підвищеній вологості повітря і помірній температурі умови найбільш сприятливі. У кожній групі повинно бути не менше трьох рослин, причому, під кожну слід виділити не менше одного квадратного метра. За відсутності дорослих екземплярів можна використовувати загущені посадки молодих рослин з розрахунком, що у міру розростання вони будуть розріджені.
У групах не рекомендується змішувати листопадні і вічнозелені рододендрони. Якщо поряд висаджують різні види, то їх необхідно підібрати по висоті: у центрі - найвищі, по краях - нижчі. Декоративність рододендронів підвищує фон створений хвойними рослинами: ялинами, соснами, туями, тисами. Особливо вражають яскраві квіти на однотонному темному фоні вічнозелених рослини. Вічнозелені дерева і чагарники, посаджені з півдня, сходу або заходу, також захищають рододендрони від холодних вітрів, обмерзання пагонів і весняних сонячних опіків. Оскільки для нормального росту і розвитку рододендронів потрібна легка напівтінь, то їх з успіхом можна висаджувати між крупними, старими деревами або з північного боку будівель. Не рекомендується висаджувати рододендрони, особливо вічнозелені види, з південного боку будівель, оскільки рослини тут більш схильні до захворювань, мають менший приріст і слабше цвітіння. Розміщуючи рододендрони в групах, слід строго стежити за тим, щоб вони складалися з таких сортів і видів, які гармонують за забарвленням квіток. Найбільш декоративне сусідство рослин з фіолетовим, рожевим і білим забарвленням або з різними контрастними відтінками. Гарно в насадженнях виглядають рододендрони з жовтим і оранжевим забарвленням квіток.
Рододендрони красиві не тільки в групах, але і в солітерних насадженнях. Добре виглядають вони на партерних газонах, але при цьому слід враховувати, що декоративний ефект максимальний при використанні дорослих рослин віком 10 і більше років та 1,5-2,0 м заввишки. Рододендрони використовуються також при створенні живоплотів і кам'янистих гірок. Для альпінаріїв найбільш відповідними є дрібноквіткові низькорослі сорти у поєднанні з альпійськими видами трав'янистих рослин. У таких посадках рододендрони слід садити тільки групами, що під час цвітіння дає більший ефект.
Таким чином, моносад рододендронів може стати базою для вивчення ботаніки, квітникарства, ландшафтної архітектури, садово-паркових композицій при підготовці фахівців для садово-паркового господарства. У моносаду також можна проводити комплексні дослідження за видами висадженими єдиним родовим комплексом при підготовці курсових і дипломних робіт та дипломних проектів.
Література:
•1. Вегера Л. В. Біоекологічні особливості та культура рододендронів в умовах Правобережного Лісостепу України / За редакцією д. б. н. професора М. А. Кохна - Умань:- АЛМІ, 2006. -196 с.
•2. Каталог рослин дендрологічного парку "Софіївка" / За ред. І. С. Косенка. - Умань: Уманський дендрологічний парк "Софіївка" НАН України, 2000. - 160 с.
•3. Кучерявий В. П. Озеленення населених місць / В. П. Кучерявий . - Львів: Світ, 2005 - 456 с.
