ХІV Міжнародна наукова інтернет-конференція СУЧАСНИЙ СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР 2017

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Подпишитесь на рассылки о научных публикациях





Канд. біолог. наук, Перфільєва Л.П., Музика Б.Б. Дослідження апоміксису у цукрових буряків з генною чоловічою стерильністю

Кандидат біологічних наук, Людмила Павлівна Перфільєва, Борис Борисович Музика
Уманський педагогічний університет імені Павла Тичини

Дослідження апоміксису у цукрових буряків з генною чоловічою стерильністю

Апоміксис – засіб насіневого розмноження без запліднення при якому зародок розвивається з клітин гаметофіту при різноманітних порушень статевого процесу.
Апоміксис забезпечує відносну константність потомства, стабільність підтримки та розмноження сортів і закріплення у гібридів ефекту гетерозису. Використання апоміксису дозволить покращити якість насіння та зробити дешевше виробництво цукру.
Проведення цітоембріологічних досліджень є необхідною умовою для розкриття природи та механізму апоміктичного розмноження рослин.
Аналіз літературних джерел за останні роки свідчить про незначну кількість відкритих друкованих праць по проблемі ембріології апоміксису( Г.І Ярмолюк Л.Б. Сейлова) .
У буряків здатність до апоміктичного розмноження в природних умовах виявляється слабо. В зв’язку з цим виникає завдання досить тривалих досліджень, зв’язаних з одержанням окремих елементів апоміксису. Найбільш цінною, але недостатньо дослідженою формою апоміксису для закріплення ефекту гетерозису є адвентивна ембріонія: формування зародків з клітин нуцелусу або інтегументів насіннєвого зачатку. Перспективними в цьому плані є рослини з ГЧС(генна чоловіча стерильність).
Апоміксис був знайдений у форм із генною чоловічий стерильностю в лініях сорту Верхняческий 031, що піддавалися близькоспорідненому розмноженню. ГЧС контролюється одним рецесивним геном “а” / ген абортивности пилка / виниклим у результаті спонтанної рецесивної мутації гена “А”.
З метою виявлення апоміктичних рослин вивчали мейоз, якість пилку, розвиток зародків на різних етапах ембріогенезу за розробленими прискореними цитоембріологічними методиками.
Цитоембріологічні дослідження проводилися на всіх генетичних формах. Було виявлено ряд особливостей. Гомозиготні рослини в багатьох відносинах майже не відрізняються від гетерозиготних і навіть стерильних, тому що деякі характерні риси властиві усім формам рослин із ГЧС. Мейоз протікає без особливих відхилень, але тапетум у всіх форм відрізняється великою кількістю ядер.
У рослин з ГЧС весь пилок дефективний і дегенерація його відбувається на різних стадіях мейозу. Великий пилок, що поодиноко зустрічається, виникає з нероз’єднаних мікроспороцитів, у результаті випадання редукційного ділення. Серед цих рослин були відібрані номери з найбільшим числом регулярних порушень в мейозі, на стадіях анафази і тетрад (лінії № 1, 11, 15, 20). Вони виявилися найбільш цікавими з точки зору схильності до апоміксису. У окремих рослин спостерігалось високе зав’язування насіння при стопроцентній стерильності пилку.
Було виявлено декілька таких рослин, що відрізняються характерною особливістю виникнення додаткових зародкових мішків, ініціальних центрів, циноцитів, і бокових розміщень зародків, що вказує на апоміктичность їхнього походження.
В результаті експерименту виділені рослини з 100 % зав’язуванням насіння при без пилковому режимі.
Ембріологічні дослідження показали, що у форм ГЧС з елементами апоміксису спостерігалося утворення апоспоричних зародкових мішків, формування зародків з клітин антипод і нуцелуса (адвентивна ембріонія). Ця форма апоміксису найбільш перспективна для закріплення гетерозису, і їй буде приділено найбільш уваги в наступні роки.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>