XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Канд. екон. наук Абашина О.В. ОБҐРУНТУВАННЯ НАЙБІЛЬШ ДОЦІЛЬНИХ ВІКОВИХ МЕЖ МОЛОДІ ЯК СУБ’ЄКТА РИНКУ ПРАЦІ

Канд. екон. наук Абашина О.В.
Кіровоградський національний технічний університет

ОБҐРУНТУВАННЯ НАЙБІЛЬШ ДОЦІЛЬНИХ ВІКОВИХ МЕЖ МОЛОДІ ЯК СУБ’ЄКТА РИНКУ ПРАЦІ

Однією з найактуальніших соціально-економічних проблем, що нині стоїть перед Україною, є забезпечення повної і продуктивної зайнятості економічно активного населення у регіонах. Особливо гостро ця проблема стосується молоді, яка лише розпочинає свою трудову діяльність. Одним з важливих показників, що впливає на дані процеси, є вікові межі молоді як суб’єкта ринку праці. Вони на сьогодні науково не обґрунтовані і приймаються в певній мірі довільно, що негативно впливає на забезпечення повної і ефективної зайнятості цієї частини економічно активного населення. Неефективне включення молоді в економічну сферу гальмує забезпечення сталого розвитку України, передбачене законодавством. Оскільки інтеграція молоді в економіку регіонів здійснюється достатньо складно, тема статті є актуальною.
Поняття „молодь” у різних галузях науки трактують достатньо різноманітно. Запропонований в енциклопедичних виданнях узагальнений варіант тлумачення даного терміну також не може виступити як універсальний. Зокрема, не встановлюються і не обґрунтовуються вікові межі молоді, хоч її вік є найбільш важливим родовизначальним критерієм, який дозволяє виокремити її в окрему соціально-економічну групу людей.
Від віку людини залежать необхідні її фізичні та інтелектуальні здібності. Вони формуються та примножуються в ранній та зрілий періоди життя, а в старості втрачаються. Вік виступає свого роду критерієм, який дозволяє з усього населення виділити трудові ресурси, а з трудових ресурсів – їх певні вікові категорії, що відрізняються своїми особливостями в процесі формування та використання робочої сили. Такий висновок, зокрема, підтверджують дані, отримані російськими соціологами. Вони свідчать наступне: промисловий робітник досягає найбільшої ефективності праці до 45 років; серед 30-річних порушників трудової дисципліни в два рази більше, ніж серед 40-річних; брак у групі 25...30-річних допускає кожний десятий, а в групі 40...45-річних – практично ніхто [1, с.42]. Це підтверджує велике значення встановлення вікових меж молоді та використання їх у формуванні та залученні в економіку молодіжної робочої сили, які здебільшого здійснюються на місцях – у регіонах.
Розглянемо відношення до даної проблеми фахівців у даній галузі науки та офіційних організацій, зв’язаних з молоддю. О. О. Юшкевич дає наступне визначення молоді: „Молодь як соціально-економічна категорія – це частка населення з рухливими віковими межами, діапазон між якими збільшується або зменшується у залежності від рівня залучення молоді до продуктивної зайнятості” [2, с.116]. Як видно, О. О. Юшкевич не встановлює вікових меж і не вказує можливі діапазони їх зміни. Відповідно даним ООН, ЮНЕСКО до молоді відносять юнаків та дівчат віком від 17 до 25 років. ООН визначає молодь як період життя людини між закінченням дитинства і початком трудової діяльності. Соціологи США період молодості встановлюють від 12 до 24 років. При цьому вони групу молоді поділяють на „юнацтво” (12...18 років) і „молодих дорослих” (19...24 роки). Вчені різних країн відмічають про розширення вікових меж молоді у 70-80-і рр. минулого століття у зв’язку з акселерацією та ускладненням процесу соціалізації. Вони вважають, що нижня межа складає 14...16 років, а верхня – 25...30 років. В окремих країнах вказано на верхню межу 35 років. Відомі вчені І. Кон, В. Борез рахують, що вікові межі молоді повинні складати 16...30 років. Соціальні процеси, які відбуваються в суспільстві, сприяють підняттю верхньої межі молодості, граничним значенням якої часто називають 35 років. У колишньому Радянському Союзі в 1980 р., як вказано у найбільш повному статистичному збірнику, до молоді були віднесені особи віком 16...30 років. У аналогічному збірнику, який підготовлено у 1991 році в Українському науково-дослідному інституті проблем молоді, вказано, що верхньою межею вікової групи „молодь” є 29 років. Тобто, не спостерігається певної єдності у визначенні вікових меж молоді.
При визначенні вікових меж молоді, особливо верхньої, закладають різні критерії, інколи досить умовні – досягнення економічної незалежності, можливість самим розпоряджатись власним майном, здібність приймати самостійні рішення з усіх питань свого життя, наявність власного житла. Різні дослідники, які займаються проблемами молоді, наводять дані з точки зору своїх бачень об'єкта, що вивчається. Наприклад, статистики схильні були вікові межі молоді розглядати в рамках 16...29 років. Демографи даний показник приймають таким же, оскільки цей віковий проміжок для жінок є найбільш репродуктивним. Історики схильні відносити до молоді осіб, що володіють виборчим правом, але не досягли 30 років. Біологи вважають, що після 25 років молоді особи виходять за межі молодіжного віку. Японський спеціаліст у галузі психології здоров'я людини М. Сакамото-Моміямі вважає, що даний показник складає 15...24 роки [2, с.114]. Більшість вчених СНД до молоді відносять осіб віком 16...30 років [3, с.47]. Згідно Закону України від 1993 р. „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” до соціальної групи „молодь” відносять громадян України віком від 15 до 28 років. Пізніше вікові межі визначення молоді законодавчо були змінені, був встановлений вік від 14 до 28 років. Вікова межа молоді 14...28 років науково не обґрунтовувалась.
Не дивлячись на умовність, верхня вікова межа передбачає такий вік, у якому молода людина стає економічно незалежною, спроможною створювати матеріальні та духовні цінності. Верхня межа молоді (28 років) обумовлена періодом закінчення навчання, отримання професії. Тобто, вона відзначається завершенням підготовки до продуктивної праці. Як відмічає М.Ф. Головатий, з часом вікові межі молоді, включаючи і Україну, доведеться переглядати і визначати з урахуванням нових соціально-економічних, політичних та інших умов формування і становлення української державності [4, с.40]. О.О. Юшкевич також вважає, що верхню вікову межу необхідно збільшити порівняно з 28 роками [2, с. 115]. До такого ж висновку прийшов і Ю. Зубок стосовно молодіжного середовища в Росії. Він, зокрема, відмічає: „Більшість молодих росіян живе на грані бідності або за межею бідності, що обумовлює пролонгацію їх соціальної транзиції і міцну залежність від батьків, від суспільства та держави. Подолання економічної і соціальної маргінальності стає можливим лише за досягненням верхньої межі молодіжного віку” [5, с.197]. Виходячи з аналогічних умов, які стосовно молоді склалися і в Україні, з 2004 року верхня вікова межа соціальної групи „молодь” встановлена на рівні 35 років. Однак вона чітко не обґрунтована і входить в протиріччя з тривалістю життя людини в Україні та її пенсійним віком. Отож, виходячи з конкретних соціально-економічних умов, в економічних дослідженнях нині верхню вікову межу молоді слід уточняти.
Нижня вікова межа соціально-економічної категорії „молодь” викликає менше суперечностей, однак в економічній літературі вона майже не досліджувалась. Тому важливим є обґрунтування нижньої вікової межі молоді в контексті її економічної поведінки. Вважають, що приблизно з 14 років молода особа починає усвідомлювати власні соціальні права, місце в суспільстві та своє призначення. Як показують дослідження, з 15 років розпочинається період пошуку, коли молода людина починає замислюватись над тим – ким бути, яку професію, спеціальність обрати, де реалізувати свої здібності. Умови формування молодого покоління, що нині складаються, змушують багатьох 15-річних займатись трудовою діяльністю заради власного матеріального забезпечення. Економічна активність вікової групи молоді 15...24 років у 2007 р. складала 13,9%, рівень зайнятості – 36,6%, а рівень безробіття – 12,5% [6, с.374]. В цей же час даний показник у вікових групах 25...39 років складав 12,1...12,7%. Рівень зайнятості 15...24 – річних у 2007 р. складав 36,6%, що значно нижче показника у вікових групах 25...59 років, однак значно вище показника 60...70 – річних [6, с.374]. Це підтверджує більше прагнення 15 річних працювати порівняно з особами, які старші 60-ти років. Про це свідчить і рівень безробіття, який у 15...24 – річних складає 12,5%, а у старших 60-ти років – нуль [6, с.374]. Тобто, молодь у даній соціально-економічній ситуації у віці 15 років прагне не лише навчатися, але і працювати, свідомо здійснюючи свій вибір. Тому нижньою віковою межею молоді слід рахувати 15 років.
Верхня вікова межа молоді в умовах України, що склалися, повинна в основному визначатися професійним становленням, створенням продуктивної сім’ї, репродуктивним фактором та відтворенням освітнього рівня.
Професійне становлення молоді здійснюється в основному у трьох напрямках – отримання робітничої професії, вищої освіти та наукового ступеня. У разі отримання молоддю робітничої професії вона здебільшого закінчує професійно-технічні училища у віці до 19 років. Після цього півтора-два роки знаходиться на службі в Збройних Силах України, а потім розпочинає працевлаштування. На шляху працевлаштування молоді люди здійснюють достатньо складні процеси. Аналіз показує, що вони в сучасних умовах можуть тривати біля трьох років. Отже, приблизно у 24 роки молода людина знаходить місце роботи, яке відповідає її професійному вибору. Щоб оволодіти обраною професією необхідно пропрацювати не менше п’яти років. Як видно, на шляху робітничої професії молодь здобуває професійне становлення у віці 29 років. Якщо молода людина обрала шлях отримання вищої освіти, то вона досягне цього наближено у 22 роки. Служба у Збройних Силах займає один рік, другий рік буде витрачено на пошук роботи. П’ятирічний стаж роботи молода людина з вищою освітою отримає тоді, коли їй виповниться 29 років. У випадку здобуття наукового ступеня після закінчення вищого навчального закладу молода людина навчається один рік у магістратурі, а потім три роки в аспірантурі. Два роки навчання в аспірантурі можливо віднести до таких, де отримають стаж практичної роботи за обраним напрямом діяльності, оскільки з другого року навчання тут здійснюється реальна наукова робота. Для фахового становлення також потрібно не менше п’яти років стажу практичної роботи, тому після закінчення аспірантури фахівець повинен пропрацювати три роки. Як видно, і в даному випадку професійне становлення відповідає 29 рокам. Статистичні дані, крім того, показують, що до 29 років і економічна активність29 – річних досягає показника старших вікових поколінь. Так, для 25...29 – річних економічна активність у 2007 р. складає 12,7%, для 30...34 – річних – 12,6%, для 35...39 – річних – 12,1%. Лише для 40...49 – річних вона стрімко зростає і становить 26,2% [6, с.374]. Тому, з точки зору професійного становлення, верхньою віковою межею молоді необхідно рахувати 29 років.
Важливе місце молодь посідає і у відтворенні населення [7], створюючи продуктивні сім’ї. Більш сприятливі демографічні умови створення сім’ї складаються у вікових групах 15...19, 20...24, 25...29 років, враховуючи, що у них на 1000 жінок припадає дещо більше 1000 чоловіків. Наступна вікова група 30...34 роки відрізняється зменшенням показника чоловіків нижче 1000. Тобто, виникає кількісна невідповідність між чоловіками і жінками, яка поглиблюється до кінця вікового ряду. Тому „шлюбний ринок” характеризується нормальними умовами для створення продуктивних сімей до 29 років.
Дітей народжують в основному молоді жінки. Традиційно максимум народжуваності дітей в Україні припадав на вікову групу жінок 20...24 роки. У 1990, 1995рр. коефіцієнт народжуваності за цією віковою групою складав відповідно 161,7 і 119,1 при показнику у старшій віковій групі 25...29 років – 87,7 та 65,7. Однак з роками в Україні ситуація змінюється. Народжуваність зменшується і в основному у самій активній віковій групі. Більш-менш зберігається абсолютний показник у вікових групах 25...29 і 30...34 роки, а у групі 20...24 роки стрімко зменшується з 161,7 у 1990 р. до 92,2 у 2007 р. [6, с.351]. Тепер показники народжуваності майже вирівнюються і у 2007 р. складають 92,3 у 20...24-річних жінок і 81,3 у 25...29-річних. Наступна вікова група, хоч і зберігає порівняно стабільні показники, має незначний їх рівень, який у 1990...2007 рр. складає 26,5...45,4 [6, с.351]. Отже, і по даному показнику верхня вікова межа молоді припадає на 29 років.
Важливим також є своєрідний освітній цикл, що триває від освіти батьків до початку освіти дітей. Батьки отримують освіту, здобувають професію, вступають у шлюб, народжують і виховують першу дитину. У шестирічному віці дитина сама розпочинає навчання. Враховуючи, що середній вік наречених в Україні, які беруть шлюб вперше, складає 22 роки, а народження дитини частіше всього відбувається через один рік після шлюбу, то дитині шість років виповнюється у 29-річному віці матері.
Таким чином, проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що в сучасних соціально-економічних умовах України доцільно встановити вікові межі молоді від 15 до 29 років. Увага, приділена саме такому осередку молодих людей, забезпечить найкращі зрушення на регіональних ринках праці та в цілому у суспільстві.
Література:
1. Забельский М.Г. Экономика и социология труда. – М.: "Catallaxy, при участии ЗАО "Кно Рус", 1998. – 208 с.
2. Юшкевич О.О. Молодь як соціально–економічна категорія // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. – 2000. –№6. – С. 113–116.
3. Яременко О.О. Молодь у стратегії людського розвитку України // Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики. – К.: А.Л.Д., 1996. – 232 с.
4. Головатий М.Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення. – К.: Наук. думка. – 1993. – 236 с.
5. Зубок Ю.А. Молодёжь между интеграцией и исключением: социально–экономический аспект // Социально–гуманитарные знания. – 2000. – №7. – С. 183–198.
6. Статистичний щорічник України за 2007 рік / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2008. – 572 с.
7. Голубєва І.Є. Молодь у відтворенні населення: теоретико-методологічні підходи дослідження // Економіка АПК. – 2005. – №7. – С. 140-145.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>