XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. екон. наук, Александров М.П., канд. екон. наук, Піцур Я.С. ДЕЯКІ ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

Кандидат екон. наук, Александров М.П.

Львівська національна академія мистецтв                                                                                  

Кандидат екон. наук, Піцур Я.С.                                                                          

Львівський державний університет внутрішніх справ

ДЕЯКІ ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ  ДОСЛІДЖЕННЯ  МОТИВАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

         Дослідження механізму мотивації інноваційної діяльності, з'ясування  впливу на ефективність національного виробництва передбачає обгрунтування його теоретичного зрізу. Для початку бажано дати відповідь на наступні запитання: у чому полягає суть механізму мотивації інноваційно-технологічного процесу; яка його структура; які головні ланки взаємозв'язку даного механізму та росту національного виробництва? На основі цього можна зробити спробу розглянути деякі загальні методологічні та теоретичні засади. При визначенні методології підходу в дослідженні механізму мотивації науково-технічної діяльності необхідно, у першу чергу, з'ясувати об'єктивні економічні підвалини у розрізі діалектики взаємозв'язку з такими економічними категоріями, як потреби, інтереси, зацікавленість, мотиви, мотивація. Це зумовлено тим, що в економічному аналізі даний механізм рушійних сил суспільства розглядається у різних площинах, зокрема деякі дослідники пов'язують його з економічними інтересами, інші з матеріальними стимулами, або з економічною зацікавленністю суб'єктів інноваційної діяльності і т.д.

         Мотивація науково-технічної діяльності, виступаючи як підсистема мотивації суспільного виробництва концептуально, на наш погляд, констру­юється за наступною схемою: економічні потреби національного виробництва у ефективному русі інноваційних технологій, як спонукальні мотиви функціонування і розвитку виробничої діяльності, зумовлюють виконання ієрар­хічними економічними суб'єктами цілеспрямованих дій, що перебувають під впливом інтересів до інноваційного процесу. У той же час, економічні інтереси, як генеруюча система інноваційної діяльності національного виробництва транс­­фор­муються у економічну зацікавленість суб'єктів науки, техніки, вироб­ництва. При цьому забезпечення економічної зацікавленості можливе лише шляхом ефективної мотивації на основі формування відповідної системи стимулів.

Треба мати на увазі що, зв'язок між системою рушійних сил та механізму мотивації інноваційної діяльності відображає те, що економічні інтереси впливають на національне виробництво, інноваційно-технологічну діяльність не безпосередньо, а опосередковано через процес мотивації, який повинен бути направлений на реалізацію та узгодження інтересів. Причому вплив мотиваційних заходів на розвиток національного виробництва повинен здійснюватися через суб'єктів інноваційного процесу, які в той же час є об'єктами мотивації і частиною економічних ресурсів. В даному випадку економічні потреби є, так би мовити, матеріальною базою інтересів суб'єктів науки, техніки, виробництва. Разом з тим їх реалізація супроводжується потребами більш високого порядку, а можливості задоволення спонукають учасників інновації до спрямованих дій та викликають необхідність такого розвитку технологій, які б змогли задовільнити  потреби, що виникли  (у даному випадку - це потреби у розвитку науково-технічного прогресу). Вивчення потреб - це важливий аспект у розумінні місця інноваційних технологій у виробництві та механізмі мотивації їх розвитку. Саме потреби у сукупності з виробництвом дозволяють створити поступальний механізм руху науково-технічної діяльності.

Як відомо, засобом росту ефективності національного виробництва є розвиток технологічного способу виробництва. Тому особливе місце у зв'язку з цим набуває проблема про взаємозалежність виробництва в цілому та процесу формування і матеріалізації потреб в сучасних технологіях, а останні, як відомо, безпосередньо залежать від рівня потреб виробництва у інноваційному продукті. Однак і саме виробництво залежить від ступеня задоволення його потреб результатами науки і техніки, тобто поряд з безпосереднім існує і обернений зв'язок між потребами і результатами інновацій та виробництва.

У цілому розвинуте виробництво, функціонуючи на інноваційно-технологічній базі, тим самим повинно створювати умови для розвитку і вдосконалення системи потреб в ефективних інноваціях. Причому кожна нова ланка зростання науково-технічного рівня виробництва його матеріально-технічної бази викликає нову ланку зростання суспільних потреб. Прикладом можуть бути потреби суспільства у сучасних інформаційно-технологічних системах. Варто відзначити і інше, що потреби економічного росту в розвитку інноваційних технологій викликають не тільки необхідність удосконалення матеріальних умов їх руху, але і створення таких інновацій, які б повніше дозволяли формувати новий більш високий якісний рівень. Вони пов'язані з тим, що сучасні умови, їх динамізм диктують потребу у подальших змінах та перетвореннях, досягнення нового якісного стану суспільства, причому в найширшому трактуванні цих явищ. Це, перш за все, науково-технічне оновлення виробництва та досягнення високого рівня продуктивності праці. Окрім цього особливість потреб національного виробництва у розвитку інноваційних процесів збурює у останніх специфічну потребу, яка повинна виступати важливою умовою, фактором активізації самої науково-технічної діяльності.

Розглянуте зумовлене тим, що промислове виробництво, з однієї сторони, є безпосереднім споживачем інноваційного продукту і в той же час характеризує його якісну визначеність, а з іншої - задовільняє основну частину потреб науково-технічної діяльності. Єдність між потребами суспільства і розвитком інноваційних технологій у значній мірі є формою відображення межі виробничих можливостей суспільства (кривої трансформації), яка сформувалася на основі закону зростання альтернативної вартості. Належне врахування цих залежностей дозволяє з'ясувати зв'язок між суспільними потребами в науково-технічному поступі та економічним зростанням. При цьому їх направленість в період становлення ринкової економіки України повинна бути спрямована у площину сучасних інноваційних технологій. В результаті чого можливим буде посилити залежність потреб національного виробництва від результатів науки і техніки і як наслідок змінити самі потреби, їх структуру, внутрішній зміст. Одним з напрямків такого змісту інноваційного процесу повинна стати ефективна структурна та інвестиційна політика держави у ХХІ столітті.

      У сучасних умовах глобалізації економічного розвитку науково-технічний прогрес, прискорюючи темпи зростання одночасно сприяє прискоренню темпів росту потреб. Відповідно, причинно-наслідкові зв'язки, які розкривають зміст та направленість закону зростання альтернативної вартості визначаються рівнем і темпами розвитку факторів виробництва які знаходяться під безпосереднім впливом інноваційно-технологічних процесів. В даному випадку, і це треба врахувати, для отримання додаткової одиниці інноваційного продукту суспільство змушене відмовлятися від все більшої кількості інших економічних ресурсів, оскільки не може досягти їх повної взаємозамінюваності, або досконалої еластичності ресурсів. Тут потреби виступають як загальна матеріальна передумова зміщення кривої виробничих можливостей вгору, інноваційно-технологічного процесу зокрема і як матеріальна база інтересу суспільства до економічного зростання. Тому наступним кроком у визначенні об'єктивної направленості потреб має бути їх аналіз у контексті збурених ними економічних інтересів. Це тим більше необхідне, тому що створення мотиваційного механізму інноваційної діяльності передбачає, насамперед, пізнання економічних інтересів науково-технічної діяльності суспільства. А це ставить перед економічною теорією саме ті питання, які пов'язані з аналізом системи інтересів.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>