XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. економ. наук, Чайковська В. П., Шпак М. І. СУТНІСТЬ І НЕОБХІДНІСТЬ ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я У СПРИЯННІ ЇЇ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ

Кандидат економічних наук, Чайковська В.П.

Шпак М. І.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного економічного університету

м. Вінниця.

СУТНІСТЬ І НЕОБХІДНІСТЬ ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я У СПРИЯННІ ЇЇ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ

Теоритичні основи сутності і необхідності фінансування охорони здоров'я для надання медичних послух, схожі з іншими галузями господарювання за залежністю розвитку галузі від фінансування. Сприяння сутності і необхідності фінансування системи охорони здоров'я дозволить охарактерезувати усі складові процесу подальшого розвитку в тій чи іншій економічній ситуації держави. Суть теоритичної розробки системи фінансування охорони здоров'я, полягає в розкритті головних компонентів, які залежать від процесу фінансування, та ті компонети які реалізовують систему фінансування. Управлінчаські аспекти системи охорони здоров'я не менш важливі для теоритичної розробки сутності фінансування. Кінцевими елементами теоритичної розробки сутності фінансування охорони здоров'я, є шляхи фінансування певних потреб, такі як: обслуговуючого персоналу, медикаментозного забезпечення та підтримка матеріально технізної бази. Елементи шляхів фінансування системи потреб закладів охорони здоров'я певною мірую охарактеризовують суть і необхідність у фінансуванні  охорони здоров'я.

За часи історичного існування медицини можна відзначити, що фінансування даної системи надання громадянам медичної допомоги виконувалось за рахунок пацієнтів. В початкових стадіях розвитку медична галузь існувала в вигляді  приватних лікарів, які прибували безпосередньо до хворих. В таких випадках фінансування здійснювалося за рахунок пацієнта. Безперечно в розрізі часу існування медицини відбувалися певні перетворення як в механізмі фінансування так і в цілому у медичній науці. Медична допомога в минулі чяси надавалась заможному населинню в дома та фінансувалася їх особистими коштами при чому ціноутворення відбувалось вільно. Опіка нужденних верств населення носила благодійно християнский характер. Формування надання медичної допомоги, а саме налагодження фінансування  медицини в стародавні часи відбувалось одночасно з першими формуваннями публічної влади та введення податків. Завдяки поділу спецелізації праці, відбулося виділення медичної діяльності як окремої галузі державного господарювання. Також було зафіксовано існування  професійних та релегійних спілок де діяв механізм соціального захисту працівників. Витрати на лікуання членів спілок покривалися за рахунок регулярних вступних і місячних платежів. В стародавні часи фінансування шпиталів-притулків, аптек а згодом лікарень здійснювалось за рахунок подарованих або переданих у спадчину від приватних осіб земель, грошей і навіть залежних селян. Окрім того важливим джерелом фінансування таких закладів був загальнообов'язковий податок на прибуток з нерухомого майна, певна фінансова підтримка забезпечувалась послугами служителів церкви. [ 3. ст. 10, 1. ст 431 ]

        Процес формування мидичної галузі в Україні та її фінансування змінювалось, та відрізнялось від системи охорони здоров'я інших держав змінюючи умови, форми, методи економічної діяльності в медицині. Але як і в інших країнах світу в Українській охороні здоров'я відбувалися модифікації під впливом рядянскої влади, відбувалося впровадження страхової медецини до 1919 року, після чого відбулась ліквідація а медична справа передана Наркомздраву. Вже пізніше відродження страхової медицини України у 1921 році здійснювалось в умовах нової економічної політики. У той час значно скорочувалося фінансування медичних закладів і тому була введена часткова оплата медичної допомоги за рахунок медичного страхування працівників підприємств. Відсоток покриття потреб у стаціонарній допомозі для утримання застрахованих складав 10%, а у амбулаторній допомозі 20%. Де джерелами страхового фонду були внески роботодавців 28%, відрахування підприємств і закладів складав 5.5-7% від фонду заробітної плати залежно від швидкості випуску та класу підприємства. За період 1923-1928 року загальний бюджет охорони здоров'я України збільшився у тричі, фінансування здійснювалось з фонду страхової медицини, місцевого бюджету, та державних асигнувань. Кошти страхового фонду використовувалися на оплату усіх видів медичної допомоги для усіх верств населиння. Пізніше система охорони здоров'я України ліквідувала страхову медицину, та почала функціонувати за монопольно-державною моделлю Семешка. Відбулась націоналізація медичних закладів, приватна практика ліквідована, право вибору пацієнтом медичного закладу чи лікаря який буде проводити лікування було скасовано. Фінансування сфери охорони здоров'я України здійснювалось за рахунок колективного фінансування із використанням багатоканальних джерел та державних і місцевих бюджетів. У першій половині ХХ ст. почали діяти основні моделі системи охорони здоров'я - страхова, державна та приватна. [ 3. cт. 59]

                Сприяння історичного розвитку охорони здоров'я розкриває вплив фінансування на функціювання медичної галузі в цілому. Загальнодержавні системи медичного забезпечення створювались під дією історичних, економічних, соціално - економічних чинників. Відомі три системи організації охорони здоров'я: страхова яка базується на принципах соціального страхування та багатоканальній системі фінансування; державна з бюджетною системою фінансування; приватна, основою якої є власні кошти громадян. Порівняння тенденцій розвитку галузі за чясів приватного фінансування та запрвадження модели фінансування державного зразка. Спостерігається стрімкий розвиток галузі  за часів впровадження державного фінансування галузі. Процеси історичного розвитку охорони здоров'я люди співпадають з усвідомленням суспільством соціально-економічного значення охорони здоров'я як галузі держави, яка приймає активну учясть у відтворені робочого потенціалу, та збільшення багацтв держави, говорить про те що фінансування системи охорони здоров'я має бути державним. Стосовно подальшого історичного розвитку охорони здоров'я після впрваджень державного контролю, державного фінансування галузі можна відзначити впровадження механізмів страхової медицини.

 Потреба у фінансуванні системи охорони здоров'я для забезпечення функціювання закладу та здійснення надання медичних послуг є необхідністю для галузі. Медикаменти, медичний інвентарь, зарплатня з розрахунку затвержених штатів персоналу, цей перелік потреб також можна віднести до матеріально технічної бази системи охорони здоров'я. Фінансування як метод підтримки існування системи охорони здоровя а саме її матеріально - технічну базу, зарплатню працівників, стратегію розвитку певного закладу та системи охорони здоров'я в цілому. Основа сприяття глобальних тенденцій розвитку системи охорони здоров'я людей починається від підвищення рівня технічного оснащення  медичних закладів і працівників охорони здоров'я. Також для сприяння подальшого розвитку охорони здоров'я важливою складовою є оплата медичних послуг. Механізм оплати постачяльників медичних послуг є важливою складовою взаємовідносин між покупцем та постачяльником. Вони створюють середовище, в якому формуються певні стимули для постачяльників, що можуть сприяти або не сприяти підвищеню ефективності розподілу ресурсів та якості наданих послуг. Сутність сприяння подальшого розвитку медичної галузі існує за умови ефективного здійснення лікувально - профілактичної діяльності і заходів щодо надання медичної допомоги.

Література:

 •1.     Верхратський С. А., Заблудовський П. Ю. Історія медицини 1991  224-431с.

•2.     Досвід країн Європи у фінансуванні галузі охорони здоров'я. Уроки для України (За заг. ред. В. Г. Черненка та В. М. Рудого - К: Академпрес 2002.-267с.)

•3.     Економіка охорони здоров'я. За редакцією члена кореспондента АМН України, професора В. Ф Москаленка 2010р 112-245с


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>