XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. економ. наук, Чайковська В.П., Мартинюк Н.О. ВАЛЮТНО-КУРСОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В УМОВАХ РОЗБУДОВИ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

Кандидат економічних наук, Чайковська В.П.

Мартинюк Н.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного економічного університету

ВАЛЮТНО-КУРСОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В УМОВАХ РОЗБУДОВИ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

Валютно-курсова політика як форма реалізації поточної валютної політики відіграє важливу роль у функціонуванні економіки в будь-якій країні. Відомо, що саме за допомогою валютно-курсової політики здійснюється вплив не лише на експортно-імпортні операції, але й на стан платіжного балансу держави, темпи інфляції в країні тощо. Економічний зміст проведення цієї політики полягає у визначенні режиму валютного курсу в країні, а також у офіційному заниженні або підвищенні курсу національної грошової одиниці в процесі здійснення валютної політики, залежно від того, які цілі ставить перед собою Національний банк України.

Валютно-курсова політика як форма реалізації поточної валютної політики відіграє важливу роль у функціонуванні економіки в будь-якій країні. Відомо, що саме за допомогою валютно-курсової політики здійснюється вплив не лише на експортно-імпортні операції, але й на стан платіжного балансу держави, темпи інфляції в країні тощо. Економічний зміст проведення цієї політики полягає у визначенні режиму валютного курсу в країні, а також у офіційному заниженні або підвищенні курсу національної грошової одиниці в процесі здійснення валютної політики, залежно від того, які цілі ставить перед собою Національний банк України.В економічні літературі виділяють вільно конвертовані валюти, частково конвертовані валюти та неконвертовані валюти [3, c.123]. Також розрізняють внутрішню та зовнішню конвертованість валюти: за режиму внутрішньої конвертованості обмін національної валюти на іноземну здійснюють лише резиденти; за зовнішньої конвертованості резиденти такою свободою не володіють, проте повна свобода обміну зароблених у країні грошових знаків надається лише нерезидентам. Зауважимо, що для ефективного функціонування національних економік в умовах глобалізації виникає необхідність в конвертованості національних грошових одиниць, що є однією із ознак економічної свободи та багатосторонності зовнішньоекономічного обміну, при якому легально можна використовувати валюту у міжнародних розрахунках як резидентам, так і нерезидентам ринкових відносин.

У комплексі політика обмінного курсу НБУ справляє вплив на зростання ВВП через ряд механізмів, зокрема динаміку заощаджень, баланс експорту та імпорту, рух інвестиційного та боргового капіталу.

Прив'язка курсу гривні до долара здійснювалася, починаючи з 2000 р., у режимі, класифікованому МВФ як "кероване плавання", що передбачає фактичну фіксацію курсу з можливістю відхилення від паритету згідно з рішенням центрального банку. Ревальвацію гривні понад 4 % було проведено двічі - у 2005 та 2008 рр. В обох випадках мав місце приплив капіталу за фінансовим рахунком платіжного балансу, який спричиняв тиск на валютний ринок. Оскільки приплив капіталу у 2005 р. був переважно довготерміновим, погіршення торговельного балансу на той час не призвело до скорочення золотовалютних резервів НБУ. При цьому приплив капіталу за фінансовим рахунком був більшим, ніж відтік, спричинений погіршенням сальдо торговельного балансу [2, c.7].

Зазначимо, що девальвація є вигідною для експортерів, оскільки сприяє підвищенню цінової конкурентоспроможності їхньої продукції; у результаті її проведення стимулюється зростання чистого експорту країни; подорожчання імпортної продукції може стимулювати розвиток внутрішніх інфляційних процесів, особливо для господарства країн, в яких активно використовуються імпортовані сировинні та енергетичні ресурси; девальвація національної валюти є негативним чинником для залучення в країну іноземних капіталів і кредитів, оскільки зарубіжні інвестори втратять при репатріації прибутків, а кредитори - при проведенні сум наданих позичок; девальвація робить дорожчим процес обслуговування зовнішнього боргу країни, оскільки для погашення заборгованості за іноземними кредитами потрібно купувати, відповідно, іноземну валюту, для чого, в свою чергу, потрібно витрачати більше національної валюти; всередині країни девальвація національної валюти стимулює кредитну активність суб'єктів господарювання, але знижує привабливість депозитів зменшуючи їхню дохідність.

У випадку функціонування сучасного, паперово-валютного стандарту, ревальвація на відміну від девальвації є досить рідкісним явищем. За логікою, країна, яка проводить ревальвацію власної грошової одиниці викликає підвищення цін експортованих товарів у іноземній валюті, що, в свою чергу, стримує експорт її товарів та ставить економічне середовище держави в менш вигідне становище у сферах зовнішньої торгівлі. Так, таке економічне явище, як ревальвація веде не лише до зростання попиту на імпортовані товари, але й робить невигідним вкладення капіталу в дану країну. Цей інструмент валютного регулювання застосовується країною у випадку зростання активності сальдо торговельного балансу та для боротьби з інфляційними процесами.

Валютна інтервенція - це пряме втручання центрального банку в операції на валютному ринку з метою регулювання курсу національної валюти через операції з купівлі-продажу іноземних валют [1, c.37]. Ширше суть валютних інтервенцій можна зрозуміти із переліку головних цілей їхнього проведення у країні. До таких цілей можна віднести: підтримання на певному, необхідному для економіки держави курсі національної грошової одиниці; стабілізацію кон'юнктури валютного ринку країни (у разі втрати рівноваги між попитом і пропозицією на іноземну валюту); для стимулювання збільшення обсягів експортованих товарів, робіт та послуг та підтримки конкурентоспроможності на міжнародних ринках.

Так, у ході продажу валюти центральним банком і коригування грошової бази шляхом купівлі цінних паперів на внутрішніх фінансових ринках відбувається перерозподіл внутрішніх і зовнішніх активів між портфелями економічних агентів. При неповній замінності цих активів зміна їх співвідношень призводить до порушення рівноваги. Проте зміні співвідношень внутрішніх і зовнішніх активів у портфелях економічних агентів може спонукати до подальшого коригування портфеля. В результаті проведення стерилізованої інтервенції, при якій зовнішні і внутрішні активи не є повними замінниками, інтервенція, яка стерилізується може суттєво впливати на обмінний курс через портфельний канал і призводити до негативних наслідків в економіці.

Таким чином, валютна політика може як сприяти, так і гальмувати економічне зростання. Вона впливає на такі сфери, як: переоцінка активів банків, боргова політика, інфляція, виведення капіталу через фіксацію прибутків і врешті-решт позначається на динаміці реального ВВП, заощаджень, наявності й вартості кредиту для підприємств. Усе це потребує достатньо виваженої політики НБУ у частині допущення коливань валютного курсу та інтервенцій як у період надлишку валюти на ринку, так і її дефіциту, оскільки курсові коливання впливають зрештою на економічне зростання. У цьому контексті актуальним стає перехід Національного банку України до політики прив'язки гривні до кошика валют і повне врахування можливих наслідків як девальвації, так і зміцнення національної валюти.

Література:

1. Береславська О. Інтервенції на валютних ринках як інструмент курсової та грошово-кредитної політики / О. Береславська // Вісник Національного банку України. - 2005. - № 10. - С. 36-40.

2. Геєць В. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і в час фінансової кризи // Економіка України. - 2009. - № 2. - С. 7.

3. Дзюблюк О.В. Валютна політика: [підручник] / Дзюблюк О.В. - К. : Знання, 2007. - 422 с.

4. Журавка Ф.О. Валютна політика в умовах трансформаційних змін економіки України : [монографія] / Журавка Ф.О. - Суми : Ділові перспективи; ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 334 с.

5. Любунь О. С., Іванець І. В., Адамик Б. П.. Національний банк України: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності: Навч. посіб. - 2.вид., перероб. і доп. - К. : Універститет економіки та права "Крок", 2005. - 512с.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>