XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. економ. наук, Чайковська В.П., Таран В.В. ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ТА ДЖЕРЕЛА ЇХ УТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Кандидат економічних наук, Чайковська В.П.

Таран В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного економічного університету

ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ТА ДЖЕРЕЛА ЇХ УТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Важливим етапом у функціонуванні фінансів підприємств є формування фондів фінансових ресурсів при розподілі виручки від реалізованої продукції, виконаних робіт та наданих послуг. Так, на цьому етапі створюється фонд амортизаційних відрахувань, поповнюється фонд обігових коштів, формується остаточна величина фондів споживання та розширення виробництва. Здійснюються відрахування до централізованих фондів цільового призначення, проводяться розрахунки з бюджетом за платежами з прибутку та іншими платежами, розрахунки з фінансово-банківськими установами за одержані кредити й допомогу тощо.

Важливим етапом у функціонуванні фінансів підприємств є формування фондів фінансових ресурсів при розподілі виручки від реалізованої продукції, виконаних робіт та наданих послуг. Так, на цьому етапі створюється фонд амортизаційних відрахувань, поповнюється фонд обігових коштів, формується остаточна величина фондів споживання та розширення виробництва. Здійснюються відрахування до централізованих фондів цільового призначення, проводяться розрахунки з бюджетом за платежами з прибутку та іншими платежами, розрахунки з фінансово-банківськими установами за одержані кредити й допомогу тощо.Капітал - одна з фундаментальних економічних теорій, сутність якої наукова думка встановлює протягом декількох століть. Термін "капітал" походить від латинського "capitalis", що означає основний, головний. В початкових роботах економістів капітал розглядається як основне багатство, основне майно [3, с. 46].

В міру розвитку економічної думки це первісно абстрактне і узагальнене поняття капіталу наповнювалось конкретним змістом. Так, у відповідності з принципами наукового світосприйняття меркантилістів, під поняттям капіталу, як основного багатства, розумілось золото, гроші інші скарби будь-якого роду. Економічна школа фізіократів під поняттям капіталу, як основного багатства, розуміла землю і вкладені в неї кошти. Представники класичної політекономії (в першу чергу А.Сміт і Д.Рікардо) суттєво поглибили дослідження сутності капіталу, розширили область його розглядання сферою промислового виробництва. Капітал в економічній практиці марксистів розглядався як засіб експлуатації найманих робітників, а виробничі відносини капіталістичного суспільства - як відносини з приводу розподілу доданої вартості [5, c.211]. Проте не дивлячись на виключну увагу дослідників до цієї ключової економічної категорії, наукова думка і досі не віднайшла досконалого визначення поняття капіталу, котре відповідало б потребам як теорії так і практики.

Під фінансовою структурою капіталу розуміють співвідношення власних та позикових засобів, що використовуються підприємством у процесi господарської діяльності. При вивченні структури інвестованих у підприємство матеріальних цінностей та грошових коштів необхідно розрізняти два поняття:

1) структура фінансових джерел, тобто питому вагу в загальній величині пасивів власного капіталу, довгострокових i короткострокових зобов'язань;

2) структура капіталу - співвідношення між власними i позиковими коштами, до яких відносяться лише довгострокові зобов‘язання [1, c.60]

Тобто, в арсеналі теоретичних основ управління формуванням капіталу однією з базових i найбільш дискутованих концепцій являється теорія його структури. Це пов'язано з тим, що від фінансової структури капіталу в значній мiрi залежать умови формування таких фінансових результатів діяльності підприємства як рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рівень фінансової стійкості та платоспроможності, і в підсумку, ефективність фінансового менеджменту в цілому.

Виходячи з такого трактування, що "структура капіталу" це виключно співвідношення власного i довгострокового позикового капіталу, практично всі класичні теорії фінансової структури капіталу побудовані на дослідженні співвідношення в його складі питомої ваги акціонерного (статутного) капіталу i облігацій (що представляють позиковий капітал). Такий підхід до характеристики поняття "структури капіталу", оснований на видiленнi лише довгострокових (перманентних) його видів, притаманний i багатьом сучасним економістам.

На сучасному етапі вагома частина економістів схильна до думки, що поняття "фінансова структура капіталу" повинно розглядати всі види, як позикового так i власного капіталу. При цьому в складі власного капіталу повинен розглядатись не лише початково інвестований його обсяг (акціонерний, пайовий або індивідуальний капітал, що формує статутний фонд підприємства), але i накопичена в подальшому його частина в формі резервів i фондів, а також нерозподілений прибуток.

Тобто, власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками або залишені ними на підприємстві. Підприємство створюється з метою отримання прибутку, і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу. Власний капітал є гарантією організації бізнесу. Утворюється власний капітал двома шляхами: внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів; накопичення суми доходу, що залишається на підприємстві.

Одним із найважливіших джерел фінансування підприємства є його статутний капітал і додатковий капітал.

Статутний капітал - це первісне джерело інвестування і формування майна підприємства. На відміну від додаткового він забезпечує регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму. Статутний капітал - це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Додатковий капітал - це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Він збільшується на суму необоротних активів, а також на суму безкоштовно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та ін.

Підприємства за участю іноземного капіталу, а також акціонерні товариства відкритого і закритого типів створюють резервний капітал. Резервний капітал - це сума резервів створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства [5, c.245].

Структура капіталу відіграє важливу роль в формуванні ринкової вартості підприємства. Цей зв'язок опосередковується показником середньозваженої вартості капіталу. Тому концепція структури капіталу використовується в одному теоретичному комплексі із концепцією вартості капіталу і концепцією ринкової вартості підприємства.

Основу управління капіталом підприємства складає управління формуванням його окремих елементів із різних джерел і в різних формах у відповідності з потребами підприємства в капіталі на різних етапах його розвитку. В цілях забезпечення ефективного управління цим процесом на підприємстві розробляється спеціальна фінансова політика, направлена на залучення фінансових ресурсів з різних джерел. Політика формування структури капіталу являє собою частину загальної стратегії підприємства, яка полягає в забезпеченні найбільш ефективних форм і умов залучення капіталу з різних джерел у відповідності з потребами розвитку підприємства.

Таким чином у процесі фінансової діяльності підприємства усіх форм власності використовують різні джерела фінансових ресурсів для формування фінансового капіталу. Однак більшість підприємств віддає перевагу власним джерелам фінансових ресурсів i незначною мірою позиковим коштам.

Література:

1. Гуляєва Н.М. Фінансові ресурси підприємств / Н.М. Гуляєва, О.В. Сьомко // Фінанси України. - 2003. - № 12. - С. 58-62.

2. Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємств : навч. посібн. - Ж. : Вид-во ІТІ, 2002. - 269 с.

3. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія) : навч. посібн. - 2-ге вид., [перероб. і доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 240 с.

4. Стецюк П.А. Економічна сутність фінансових ресурсів // Фінанси України. - 2007. - № 1. - С. 134.

5. Фінанси підприємств : підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін. - 7-ме вид., [без змін.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2008, - 552 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>