XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. економ. наук, Коваленко О. Ю. УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку та економічного аналізу Коваленко О.Ю.

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Глобалізаційні процеси, які охопили сьогодні всі країни світу, викликають революційні зміни в технологіях, сфері торгівлі, фінансів, іноземних інвестиціях та інформаційному просторі. Універсалізація та усуспільнення форм і видів господарської діяльності посилює відкритість національних економік та їх конкурентну боротьбу за збереження своїх привілеїв. У такій ситуації конкурентоспроможність підприємств кожної галузі національного господарства на внутрішньому та зовнішньому ринках залежить від кількості та якості наявних ресурсів та ефективності їх використання.

Сільськогосподарські підприємства України мають у своєму розпорядженні значну кількість природних, людських, інфраструктурних та технологічних ресурсів. Проте якість природних ресурсів викликає великій сумнів, оскільки збільшення урожайності тривалий період відбувалося головним чином за рахунок застосування інтенсивних технологій, мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин та вирощування нових сортів. Про негативні тенденції у використанні трудових ресурсів свідчить той факт, що регіони України вкрай нерівномірно забезпечені трудовими ресурсами, майже 40% сільськогосподарських підприємств відчувають нестачу кваліфікованих робочих кадрів. Участь населення у суспільному виробництві та особистому підсобному господарстві супроводжується низьким рівнем продуктивності праці. За офіційними даними у сільськогосподарському виробництві України зайнято 4,9 млн. чоловік, або 24,4% від загальної чисельності населення, що значно більше, ніж у розвинутих країнах світу, а продуктивність праці у 5-7 разів нижча. При цьому у галузях сільської соціальної інфраструктури працює лише 840 тис. чоловік. Масовим явищем в Україні стала праця на присадибних та содово-городніх ділянках, в якій беруть участь, за оцінками фахівців, понад 80 відсотків всіх сімей [3].

Інфраструктура зовнішньої торгівлі України почала формуватися лише за часів незалежності, оскільки за радянських часів наша країна мала обмежені можливості для укладання зовнішньоторгівельних контрактів та здійснення експортно-імпортних операцій. У зв'язку з недостатньо розвинутою інфраструктурою України доступ до зовнішньоекономічної інфраструктури інших держав, зокрема для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг торгових домів є досить обмеженим і потребує значних витрат на для його забезпечення.

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ), у 2008 році, затверджений Міжнародним документом 5 лютого 2008 року у Женеві на засіданні Генеральної Ради СОТ, посилює вимоги до конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Вироблення продукції у відповідності до міжнародних стандартів потребує їх значного науково-технічного та технологічного переозброєння, а налагодження міжнародних зв'язків у сфері інвестицій, кредитування та сертифікації - удосконалення системи управління конкурентоспроможністю.

Вивчення окреслених проблем конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств та пошуки шляхів їх вирішення в Україні здійснювалися переважно у контексті формування та розвитку територіальних агропромислових комплексів, підвищення ефективності використання наявного потенціалу територій. Найбільше досліджені механізми формування конкретних міжгалузевих комплексів у межах держави, економічних районів, адміністративних областей, їх правове регулювання [2]. При цьому вплив глобалізаційних процесів на формування системи управління конкурентоспроможністю сільськогосподарських підприємств у сучасній науковій літературі враховано недостатньо, а управлінський аспект конкурентоспроможності в мінливих ринкових умовах потребує подальших досліджень.

У цьому контексті автори [1, c. 166] надають фундаментальне обґрунтування того факту, що управління землекористуванням являє собою постійне регулювання, орієнтоване на формування сприятливого для господарської діяльності землекористування та середовища, у якому воно знаходиться, за допомогою законодавчої регламентації, стандартів, нововведень. Вчені наголошують на тому, що регулювання розвитку конкурентоспроможних землекористувань здійснюється через розробку проектів землеустрою сільськогосподарських землекористувань, визначення грошової оцінки земельних ділянок, справляння податків за використання землі та орендної плати, економічне регулювання раціонального використання землі, податкових пільг, цільових кредитів, субвенцій, субсидій тощо, які повинні опиратися на надійні адміністративні та економічні важелі регулювання цих процесів.

Отже, в умовах глобалізаційних процесів, передумовою ефективного управління конкурентоспроможністю сільськогосподарських підприємств є, у-першу чергу, державне регулювання землекористування, розробка проектів землеустрою та адекватна грошова оцінка земель.

Література:

•1.       Горлачук В.В. Конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств: навчальний посібник / [В.В. Горлачук, І.М.Песчанська, А.М. Малачієв та ін.]. - Миколаїв: Іліон, 2011. - 202 с.

•2.       Кузняк Б.Я. Світовий досвід підтримки сільського господарства і українські реалії / Б.Я. Кузняк // Економіка і регіон № 1 (24) - ПолтНТУ: 2010 - C. 135-140.

•3.       Офіційний сайт Державної статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>