XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. філол. наук, Копусь О. А. МОДЕЛЮВАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ ЛІНГВОДИДАКТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ-ФІЛОЛОГІВ

кандидат філологічних наук, Копусь Ольга Антонівна

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

МОДЕЛЮВАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ ЛІНГВОДИДАКТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ-ФІЛОЛОГІВ

У сучасних умовах реформування освітньої галузі в Україні необхідність наукового осмислення і розроблення раціональної та ефективної системи формування фахових компетенцій магістрів філологічних спеціальностей не підлягає сумніву. Швидке зростання загальної комп'ютеризації і стрімке розповсюдження новітніх технологічних засобів вплинули й на традиційні лінгводидактичні уявлення про сутність якісної філологічної освіти (З. Бакум, Н. Голуб, О. Горошкіна, Т. Донченко, С. Єрмоленко, С. Караман, Л. Мацько, Н. Остапенко, М. Пентилюк, К. Плиско, О. Семеног, Т. Симоненко, С. Яворська та ін.). Водночас, на нашу думку, якщо розробники нових освітніх стандартів, навчальних програм і науково-методичного забезпечення хочуть залишитися в руслі загальноєвропейських інноваційних процесів, вони повинні переглянути цілі і завдання мовної політики студентів на всіх щаблях університетської освіти, починаючи від бакалаврату й завершуючи магістратурою.

Науково-методична система формування фахової лінгводидактичної компетентності в майбутніх магістрів-філологів має бути зорієнтована не лише на запити виробництва, а більшою мірою - на потреби людини, зацікавленої в прояві і розвитку своїх здібностей, і яка потребує самоствердження, самореалізації та соціальної захищеності [3]. Відтак, у процесі впровадження пропонованої науково-методичної системи необхідно створювати умови не тільки для професійного, а й особистісного росту, загальнокультурного розвитку. На думку В. Кременя, освіта має бути культуровідповідною (відповідати культурним моделям, що склалися) і персоналізованою (орієнтованою на потреби й інтереси окремих особистостей) [2].

Нові цілі освіти диктуються умовами життя в епоху інформаційного вибуху, технологічних революцій і соціальної політики, спрямованої на надання рівних можливостей для отримання освіти. Тому метою освіти в магістратурі стає підготовка компетентних фахівців, спроможних застосовувати свої знання в мінливих умовах і включатися в постійне самонавчання упродовж усього життя.

Обґрунтовуючи ідею сучасних психологів, дидактів, лінгводидактів про перенесення центру ваги в навчальному процесі із викладання на діяльність того, хто навчається, за вихідну позицію в дослідженні обрано розуміння освіти як процесу створення сприятливих умов для самокерованого навчання, а також переоцінка ролі викладача, який у нових парадигмах освіти покликаний сприяти самокерованому навчанню і слугувати джерелом навчання майбутніх магістрів-філологів, які навчаються самокеровано.

Одним із головних елементів пропонованої науково-методичної системи формування фахової лінгводидактичної компетентності в магістрантів є планування навчального процесу, в якому провідна роль відводиться тому, хто навчається, а викладачеві - роль методиста й одного із джерел навчання.

Як доведено сучасними дидактами та лінгводидактами, у навчанні магістрантів ефективними є різні методи: експозиційні, коли зміст теми подається (експонується) тому, хто навчається, стороннім джерелом (викладачем, лектором, підручником, Інтернетом і т. ін.); управлінські методи, коли лідери (організатори дискусій, керівники ігор, автори навчальних програм) організують і спрямовують навчальний процес таким чином, щоб ті, хто навчаються, досягли відповідних цілей завчасно; пошукові методи, коли зміст навчання повністю не визначено завчасно, оскільки навчальний процес передбачає як постановку запитань і визначення проблем, так і пошук їх розв'язання. У такому разі ті, хто навчаються, відбирають і організують інформацію, зміст навчання і залучають необхідний досвід для вивчення проблем і пошуку їх вирішення. Головна мета цього методу навчання - залучення тих, хто навчаються, у розумову діяльність. За таких умов сприймання змісту навчання або інформації відбувається одночасно в процесі «мислення - вивчення проблем - вирішення проблем».

Пропонована науково-методична система формування фахової лінгводидактичної компетентності в майбутніх магістрів-філологів реалізується через виокремлені площини: культурологічну; теоретичну (з урахуванням спеціальності та спеціалізації); дидактичну (традиційні та інноваційні методики); психологічну; педагогічну; практичну; саморозвивальну, кожна із яких передбачає копітку самостійну роботу.

Якщо в навчальному процесі магістрант адаптується до системи навчання, підпорядковується умовам і вимогам, які поставлені викладачем, то в самостійній навчальній діяльності відбувається зворотне: педагог адаптує систему навчання до себе, до своїх можливостей, характеру, темпераменту, обізнаності, компетентності, удосконалюючи, по суті, свою методику, уявно зіставляючи її з методикою колег, виявляючи ефективні та слабкі боки апробованих методик так само, як і власну систему знань, умінь і навичок, власну систему професійної компетентності.

Оскільки освітні технології - системи складні, в основу лінгводидактичної підготовки майбутніх магістрів-філологів покладено компетентнісний підхід, який складається з трьох послідовних етапів: орієнтувально-мотиваційного, операційно-виконавського і рефлексивно-оцінного, що дозволяє з'ясувати особистісний смисл навчання, оволодіти способами добування інформації і конструювання необхідних для цього прийомів, засвоєння і конструювання для кожного магістранта з урахуванням індивідуальних особливостей, способів самоконтролю і корекції підсумків.

У лінгводидактичній підготовці магістрів склалася така дидактична схема: лекція + семінарське заняття + ділові ігри + тренінги + обмін досвідом + захисти залікових робіт (авторських проектів) + підсумки роботи (корекція). Долучаємо також проведення практичних занять у формі Інтернет-практикуму.

Лекцію ми співвідносимо з орієнтувально-мотиваційною діяльністю, а семінар-практикум - з операційно-виконавською. У процесі лінгводидактичної підготовки магістрантів перевагу віддаємо організаційній формі навчання, якою передбачено функцію рефлексивно-оцінювальної діяльності. Сутність такої форми навчання - у презентації магістрантами результатів своїх пошуків, творчої аналітично-синтетичної навчальної діяльності, виконанні саморегулятивної функції. Таку форму занять називаємо конференцією-практикумом. Лекцію, семінар-практикум і конференцію-практикум розглядаємо з позицій інформаційного режиму, характеру дидактичних одиниць і мети для того, щоб визначити, як вони застосовуються комплексно в процесі лінгводидактичної підготовки майбутніх магістрів-філологів.

Ми поділяємо думку О. Глузмана, що лекція - це організаційна форма навчання, в якій здійснюється непрямий розвиток при екстраактивній обробці укрупненої дидактичної одиниці, на семінарі-практикумі здійснюється виховання і розвиток при інтерактивній обробці укрупненої дидактичної одиниці [1, с. 117].

Відповідно, конференцію-практикум нами визнано окремою самостійною формою навчання, яку співвідносимо з третім етапом навчальної діяльності - рефлексійно-оцінювальним. За таких умов три означені організаційні, послідовно застосовувані форми навчання (лекція - семінар-практикум - конференція-практикум) утворюють систему: лекція (екстраактивний інформаційний режим, орієнтувально-мотиваційна навчальна діяльність); семінар-практикум (інтерактивний інформаційний режим, операційно-виконавська навчальна діяльність); конференція-практикум (інтроактивний, інформаційний режим, рефлексивно-оцінювальна навчальна діяльність).

Зазначені форми навчання послідовно виконують відповідну кожному етапу діяльності функцію і є завершені. Кожній організаційній формі навчання відповідає адекватний домінантний метод навчання: пояснювально-ілюстративний, проблемний, активний, модульний та ін.

Оскільки всі організаційні форми навчання реалізуються в навчальному процесі через ті чи ті елементи навчального процесу, одержану систему розглядаємо як структуру, що створюється із: вступного повторення,  що проводиться у формі бесіди; вивчення нового матеріалу, яке супроводжується ілюстраціями (у т.ч. і мультимедійними презентаціями); встановлення активної пізнавальної мотивації, суб'єктності магістрантів; розвивального диференційованого закріплення, яке здійснюється в процесі розв'язання навчальних завдань різних рівнів складності, творчої пошукової, аналітико-синтетичної діяльності; узагальнювального повторення, яке проводиться під час узагальнювальної конференції-практикуму за змістом теми і способами діяльності, з акцентом на способах; захист проектів; підбиття підсумків.

Під час дослідного навчання майбутніх магістрів-філологів з'ясовано, що мобільність, динамічність та якість навчання; органічний зв'язок навчального процесу з галуззю, тенденціями і перспективами її розвитку; удосконалення змісту навчання відповідно до сучасних завдань і тенденцій розвитку науки, техніки, виробництва, суспільства загалом; орієнтація навчально-виховного процесу на особистісно-орієнтований компетентнісний підхід, на активне розвивальне навчання; практична спрямованість у навчанні магістрантів; комп'ютеризація освітнього процесу сприяє ефективному функціонуванню системи формування фахової лінгводидактичної компетентності в майбутніх магістрів-філологів.

Науково-методичну систему формування фахової лінгводидактичної компетентності в майбутніх магістрів-філологів тлумачимо як складний багатоаспектний процес, який пов'язаний із вирішенням комплексу проблем соціального, правового й функціонального характеру, ефективність якого уможливлюється за умов необхідного забезпечення - нормативного, структурного, організаційного, методичного, інформаційного, кадрового, матеріально-технічного та фінансового.

Навчально-методичне забезпечення формування фахової лінгводидактичної компетентності в майбутніх магістрів-філологів здійснюється шляхом розроблення: структури і змісту навчального плану магістрантів-філологічних спеціальностей, програм освітньої діяльності педагогічних працівників системи загальної середньої та вищої педагогічної освіти, електронних програмно-методичних комплексів для організації навчання майбутніх магістрів-філологів за дистанційною формою; організації навчальних занять із магістрантами, семінари-практикуми, конференції-практикуми; лабораторні та тренінгові заняття), тематики творчих, курсових, магістерських робіт, авторських проектів і методичних рекомендацій щодо їх виконання, завдань для організації вихідного анкетування і діагностування магістрантів, контрольно-модульних робіт, заліків та семестрових екзаменів. Крім того, систематичного проведення наукових конференцій, інструктивно-методичних нарад, конкурсів професійної майстерності, зустрічей, презентацій, «круглих столів», захистів авторських проектів, видань навчально-методичної літератури, методичних рекомендацій та матеріалів, інформаційно-методичного порадника для кожного магістранта.

Змістовий аспект пропонованої науково-методичної системи навчання майбутніх магістрів-філологів оновлюється і підсилюється системою спецкурсів, що сприяють формуванню функціональної готовності магістрантів до роботи в різних типах ЗНЗ, профільних класах, зі студентами вищих навчальних закладів. Розширено темарій для написання рефератів, магістерських робіт з визначенням проблематики, що розкриває сучасні актуальні питання загальної та вищої освіти, поглибленого і профільного навчання, зовнішнього незалежного оцінювання та ін. Зазначені проблеми опрацьовуються в розроблених нами інтегративних спецкурсах: «Проектна діяльність у старших класах профільної школи»; «Сучасні підходи в навчанні мовознавчих дисциплін у ВНЗ», «Культура професійного мовлення», «Організація науково-дослідної роботи студентів».

У процесі моделювання науково-методичної системи формування фахової лінгводидактичної компетентності в майбутніх магістрів-філологів передбачено також розроблення методичних рекомендацій для магістрантів задля вивчення нових, складних тем і розділів з лінгводидактики вищої школи, розв'язання завдань підвищеної складності, розгляду різних аспектів формування навчально-освітнього простору.

Моделювання пропонованої науково-методичної системи спонукало нас до аналізу підходів щодо відбору змісту й методики викладання мовознавчих дисциплін у вищому навчальному закладі для проведення семінарів-практикумів, лабораторних занять, тренінгів, на яких зосереджується увага на виробленні вмінь орієнтуватися в психолого-педагогічних, методичних аспектах теорії і практики, здійснювалася підготовка до науково-дослідної та асистентської практик.

Отже, розроблена і впроваджена в практику науково-методична система формування фахової лінгводидактичної компетентності майбутніх магістрів-філологів передбачає: приведення у відповідність мети, структури і змісту навчання майбутніх магістрів-філологів у вищому навчальному закладі; вибір перспективних технологій навчання; оптимізацію основних форм навчальних занять (лекції, семінари-практикуми, конференції-практикуми, лабораторні заняття, тренінгові заняття, індивідуальні заняття, самостійна робота, науково-дослідницька діяльність, різні види виробничих практик), а також допоміжних видів робіт (наукові конференції, «круглі столи», зустрічі, обмін досвідом роботи), які проводяться відповідно до навчальних і навчально-тематичних планів і програм, розкладу занять, диференційованих за денною, заочною та дистанційною формами навчання.

Література:

1. Глузман О. В. Тенденції розвитку університетської педагогічної освіти в Україні : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 ; захищена 27.03.97. - К., 1997. - 404 с.

2. Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В. Г. Кремень. - К. : Грамота, 2005. - 304 с.

3. Сисоєва С. О., Батечко Н. Г. Вища освіта України : реалії сучасного розвитку / С. О. Сисоєва, Н. Г. Батечко / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Київський ун-т імені Бориса Грінченка, Національний університет біоресурсів і природокористування України. - К. : ВД ЕКМО, 2011. - 344 с.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>