XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. геолого-мінералогічних наук Холошин І.В. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Холошин І.В.

Криворізький державний педагогічний університет

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Сьогодні геоінформаційні технології відіграють все більш важливу|поважну| роль в завданнях|задачах| соціально-економічного, політичного та екологічного розвитку і управління в природній, виробничій та трудовій сферах України. Будучи синтезом досягнень у багатьох галузях знань, геоінформаційні технології -  досить складний комплекс, що вимагає їх спеціального вивчення вже на рівні загальноосвітньої школи. Окрім формування фундаментальних знань в області геоінформатики, впровадження геоінформатики в навчальний процес дозволить зробити освоєння географічних знань  ефективнішим і захоплюючим.  Але, впровадження геоінформатики в  систему освіти сучасної української школи стикається з низкою проблем:

1. Недостатня комп'ютеризація сучасної української школи - це одна з основних проблем. За наявною офіційною статистикою, забезпечення в нашій країні комп'ютерною технікою сільських шкіл складає 97,8%, а міських - 93,4%. Однак при цьому на початку 2010/2011 навчального року в Україні на 1 персональний комп'ютер припадає 28 учнів загальноосвітніх навчальних закладів, а в Європі і США в середньому аналогічний показник становить 5-7 осіб на 1 ПК. Крім того, технологічна база вже комп'ютеризованих шкіл морально застаріла і не відповідає сучасним вимогам.  Цілком зрозуміло, що вивчати теорію геоінформатики без закріплення отриманих знань практичними навичками мало ефективно і не має особливого сенсу.

2. Відсутність у школах педагогічних кадрів з базовою геоінформаційною освітою. Переважна більшість працюючих вчителів географії не має уявлень про геоінформаційні технології. Це пов'язане насамперед з тим, що в період їх навчання даний курс ще не входив до програми підготовки вчителів географії. Ті ж з них, хто вивчав "Геоінформаційні технології" у вузі, безсумнівно відчув на собі всю неповноцінність геоінформаційної освіти в педагогічній вищій школі. Досить проблематичне і питання перепідготовки викладацького складу школи у зв'язку з сміховинно малою кількістю годин, відведених на дану дисципліну (8 - 10 годин) і неготовністю вчителів до засвоєння нових технологій.                                                                                                       3. Слабка забезпеченість шкільної геоінформаційної освіти навчально-методичними матеріалами (підручниками, посібниками, і т.п.).  Відображенням світових темпів розвитку геоінформаційних технологій є поява досить великої кількості навчальних посібників з геоінформатики. Однак дана тенденція поки не відбилася на розробці навчально-методичних рекомендацій по роботі з учнями загальноосвітніх шкіл. Це без сумніву є ще одним підтвердженням ігнорування науково-педагогічної громадськості геоінформаційною освітою школярів.  Як позитивний приклад в цій сфері слід привести навчально-методичний комплекс "Жива географія" - розробку російських фахівців ІНТ, ЗАТ КБ "Панорама", ІТЦ "Скан - ЕКС". Він являє собою програмну оболонку з інструментарієм для роботи з геопросторовими даними, комплекти цифрових географічних і історико-географічних карт, набір космічних знімків і головне, методичні рекомендації для вчителів. У розгорнутих методичних рекомендаціях дана докладна схема використання даного комплексу на уроках географії. Крім того, продукт має дистанційну підтримку у вигляді відповідного сайту в мережі Інтернет. Нажаль, застосування даної розробки в українській школі неможливе. По-перше,  картографічні та атрибутивні дані використовуються головним чином на території Російської Федерації, в по-друге, плата за установку даного продукту на комп'ютерний клас є для більшості наших шкіл недоступною.                                                                            4. Обмежений доступ вчителів та учнів до освітніх порталів мережі Інтернет. На сьогоднішній день Інтернет представляє собою невичерпне джерело всебічної інформації. Величезна кількість геоінформаційних сайтів дають можливість всім бажаючим отримати необхідну інформаційну підтримку освітнього процесу. При цьому важливо, що згідно з офіційними даними в середньому 87% шкіл України мають Інтернет. Однак, як показали опитування вчителів географії Дніпропетровської області, отримати повноцінний доступ в мережу можуть лише обмежена кількість користувачів, тому що швидкості, що надаються провайдерами, не дозволяють працювати з досить об'ємними геоінформаційними ресурсами. Проблема посилюється крайньою неоднорідністю розвитку Інтернету в регіонах. Лідирує тут київський регіон - понад 58% від загальної аудиторії, у той час як у волинського та житомирського регіонів активність найменша - всього 0,14% і 0,24% відповідно. У сільських школах ситуація ще гірша.

5. Низька зацікавленість сучасного школяра в навчанні. Сьогодні спостерігається істотне падіння інтересу школярів до отримання глибокої і повноцінної освіти. Зробити освоєння географічних знань у школі більш ефективним за рахунок істотного підвищення пізнавальної активності учнів дозволяє факультативне вивчення геоінформаційних технологій.

6. Некоординована організаційна робота на державному рівні та відсутність єдиної системи впровадження геоінформаційних технологій в різні галузі виробничого, наукового та суспільного життя держави - ці проблеми є не менш важливими та актуальними, оскільки вони визначають загальний інтерес суспільства до цієї галузі науки.

          Рішення перерахованих вище проблем сприятиме всебічному впровадженню геоінформатики в шкільну освіту, а як результат - значно підвищить мотивацію навчання, буде сприяти активному впровадженню сучасних педагогічних технологій, розвитку інтегрованого підходу, продуктивного навчання в діяльності.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>