XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. істор. наук, доцент Слободиська О.А., Котовська М.В., Гудзь Н.О. ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ І НОРМ В КОНТЕКСТІ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Кандидат історичних наук, доцент Слободиська Оксана Арнольдівна

Котовська Марина Валентинівна

Гудзь Наталія Олександрівна

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету,

м. Вінниця

  ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ І НОРМ В КОНТЕКСТІ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Сучасна наука, яка викликає значні зміни в сфері суспільного виробництва, стає одним з головних факторів економічних, соціальних, духовних перетворень, обновлення культури, якісної освіти суспільства і особистості. Наука виявляється силою, яка здатна сприяти розвитку самої людини, її творчих задатків і обдарувань. Однак, досить часто наукові знання не використовуються повністю для рішення соціальних проблем, а інколи не мають взагалі ніякого значення в житті багатьох людей.

Цінність науки полягає в тому, що вона виконує такі важливі функції як інформування суспільства, вдосконалення певних явищ та вирішення існуючих проблем [4].

Кожний науковець, який свій життєвий шлях пов'язав з науковою діяльністю, має дотримуватися певних принципів поведінки в науковому співтоваристві, що визначаються сукупністю морально-етичних цінностей, притаманних цьому виду творчої праці.

Обговорення такого роду питань дозволили філософам і методологам науки визначитися з приводу того, що таке етичні проблеми науки. Їх аналіз і осмислення представлені в роботах Е. Лібанової, В. М. Шокуна,  Б. Г. Юдіна та ін. [4]. На підставі цих досліджень етичні проблеми були визначені як проблеми, що пов"язані з усвідомленням того, що на дослідницьку діяльність вченого впливають соціокультурні фактори, зокрема - моральні норми.

Наукова етика - це сукупність встановлених та визнаних науковою спільнотою норм поведінки, правил, моралі наукових працівників, зайнятих в сфері науково-технологічної та науково-педагогічної діяльності.

Етичні питання в науці можуть з'являтися з різних причин - як нереалізовані ідеї, які бажано  втілити в життя; як конфлікти, де потрібно намагатися бути посередником; як дилеми, які потрібно зрозуміти та розв'язати; як сумнівна поведінка, яку необхідно обмежити і виправити; як непрофесійна поведінка тощо.

На початку ХХІ ст. наука, як ніколи раніше, глибоко втручається в природу речей, в людську природу. Зрозуміло, що відповіді про міру такого втручання є для людини життєвоважливими. Очевидно, що потрібно визначити ті єтичні орієнтири, які дозволяють або забороняють людині, вченому конструювати світ у відповідності зі своїм проектом, спираючись на науку.

Людина, що входить в сучасну науку, дослідницький процес в якій часто стосується настільки складних речей, що пов"язаний з певним моральним вибором і моральною відповідальністю, повинна знати, що таке етика науки.

На підставі приведених обгрунтувань в етиці науки вводиться поняття "відповідальності вченого". Академік В. Енгельгардт, який глибоко осмислював етичні проблеми науки, зауважував, що вчений в своїй діяльнсті природньо несе відповідальність загальнолюдського характеру. Він відповідає за "повноцінність" отриманого їм наукового продукту: від нього чекають бездоганної вимогливості та достовірності матеріалу, коректності в використанні робіт своїх колег, логіки аналізу, обгрунтованості висновків. Це і є, за визначенням В. Енгельгардта, елементарна відповідальність вченого, його персональна етика [5].

Яскравим прикладом порушення етичних прав людини можуть стати дослідження в медицині, які проводили в нацистській Німеччині в 30-40-х роках, коли державна політика призвела до радикального відходу німецької біомедицини від традиційних цінностей [3]. Серед найжорстокіших проектів - нацистська програма стерилізації (тільки в 1934 р. стерилізовано 56 000 жителів), програма евтаназії (знищено 70 000 пацієнтів психіатричних закладів), яка потім була застосована до циган, гомосексуалістів та особливо євреїв. У США програму стерилізації застосували до 60 000 жителів (в основному злочинців та "розумово відсталих") [1, 2]. Експерименти, що проводилися в концентраційних таборах смерті на людях, які не бажали цього та не давали згоди, - найбільш показовий приклад спотворення медичної етики. В ряді експериментів ув'язнених розміщували в спеціальних камерах з регульованим тиском та імітували підйом на висоту, на якій льотчикам потрібно було катапультуватися; потім для імітації катапультування їх піддавали швидкій декомпресії та вивчали різні параметри, включаючи час виживання. В невідомих широкій спільноті експериментах з вивчення дії низьких температур для оцінки меж витривалості людини та ефективності різних методик зігрівання полонених розміщували в льодові ванни та примушували стояти оголеними при мінусовій зовнішній температурі, періодично обливаючи водою. Ці експерименти проводилися без урахування спричинених страждань та з розрахунку на можливу смерть піддослідного. Вивчали також ефективність різних методик стерилізації, особливо жінок, за допомогою опромінення чи інших впливів. Експериментатор Й. Менгел та його співробітники проводили жахливі експерименти на близнюках, при яких одному з близнюків могли ввести тифозні бактерії, а іншого вбити після смерті першого для того, щоб провести порівняльне дослідження органів [2]. У ході експериментів, в основному на жінках, вивчали ранові інфекції, а також можливості регенерації кісток, нервів, м'язів та трансплантації кісток .

 Таким чином, за всю історію було накопичено достатньо великий досвід несприятливих наслідків необдуманих експериментів, який підтверджував необхідність регулювання цієї сфери діяльності.

Метою Етичного кодексу вченого України є утвердження в науковому співтоваристві етичних принципів та свідоме їх дотримання науковцями та викладачами у своїй роботі. Учений несе моральну відповідальність за наслідки своєї діяльності, що можуть вплинути на розвиток людства, збереження природи та духовно культурної спадщини [6].

Отже, в дійсній, а не абстрактній науці, вчений, з одного боку, прагне істини. Тобто, зміст наукових знань має визначатися безпристрастним ставленням до об"єкту. З іншого боку, дослідник - людина, наукове знання - результат людської діяльності. Тому, пристрасть наукового пошуку, віра в свою правоту, захоплення своїми чи певними теоретичними міркуваннями тощо суттєво впливають на хід і результати наукового дослідження.

Таким чином, реальне наукове дослідження не може бути безпристрастним, але водночас воно має бути об"єктивним. Етика науки базується на основоположних цінностях, нормах та принципах і визначає моральну поведінку вченого, його відповідальність перед суспільством.

Література:

•1. Бэрондесс Дж.А. Медицинская этика: размышления о социальном дарвинизме, расовой гигиене и холокосте / Дж.А.Бэрондесс // Междунар. журн. мед. практики. - 2000. - № 1. - С. 7-13.

•2. Иванюшкин А.Я. Профессиональная этика в медицине (философские очерки). - М.: Медицина, 1990. - 224 с.

•3. Катц Д. Защита испытуемых и пациентов: уроки Нюрнберга // Биоэтика: принципы, правила, проблемы. - М.: Эдиториал УРСС, 1998. - С. 177-191.

•4. Лібанова Е. Ціннісні орієнтації та соціальні реалії українського суспільства / Е. Лібанова // Економіка України. - 2008. - №10. - С. 120-136.

•5. Ольховський В. Про академічну cвободу і моральний вибір / В. Ольховський // Вісник Національної академії наук України. - 2007. - №5. - С. 19-23.

•6. Етичний кодекс ученого України Затверджено зборами Національної академії наук 15 квітня 2009 р. // Бюлетень ВАК. - 2009. - №6. - С. 15-18

e-mail: ShineM@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>