XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. істор. наук, Коцур Н.І. РОЛЬ ПРОФЕСОРА Н.А.ХРЖОНЩЕВСЬКОГО (1836-1906) В СТВОРЕННІ КОМІСІЇ МЕДИЧНИХ НАРОДНИХ ЧИТАНЬ ПРИ ТОВАРИСТВІ КИЇВСЬКИХ ЛІКАРІВ

Канд. істор.  наук, професор Коцур Н.І.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький  педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

РОЛЬ ПРОФЕСОРА Н.А.ХРЖОНЩЕВСЬКОГО  (1836-1906)

В СТВОРЕННІ КОМІСІЇ МЕДИЧНИХ НАРОДНИХ ЧИТАНЬ

ПРИ ТОВАРИСТВІ КИЇВСЬКИХ ЛІКАРІВ

Друга половина ХІХ століття ознаменувалася  розвитком мережі  громадських об'єднань різноманітного спрямування.  У Києві діяли чисельні наукові, медичні, освітні, технічні та інші спілки. Одним із найстаріших  вітчизняних медичних товариств було  Товариство  київських лікарів. Воно було засновано ще 29 жовтня  (11 листопада нов. ст.) 1840 року  з ініціативи київських лікарів К.Ф.Боссе, Л.Ф.Гратковського, А.Ф.Мерінга [4].   

Товариство київських лікарів об'єднувало професорів медичного факультету св. Володимира, який було створено в 1841 р. і практичних лікарів.

Слід зазначити, що Київський університет того періоду стає найбільшим осередком поширення освіти, центром розвитку науки та громадської думки.    Першим професором і першим деканом  медичного факультету був послідовник М.І.Пирогова, відомий хірург В.О.Караваєв (1811-1892). У 1849 р. професор В.О.Караваєв очолив Товариство київських  лікарів і керував ним до 1857 р.

В 1869-1872 рр. та в 1886-1872 рр.  Товариство Київських лікарів очолює професор Київського університету св. Володимира Никанор Адамович Хржонщевський - патолог, один із основоположників гістофізіології та санітарної освіти населення в колишній Російській імперії. Саме в цей період Товариство відіграє особливу роль у роботі з населенням, в організації санітарної освіти шляхом створення систематичних медичних читань для народу, ініціатором яких був Н.А.Хржонщевський  [4, с.22].

Професор Хржонщевський Н.А. чітко усвідомлював і розумів, що ефективність  профілактики інфекційної захворюваності і збереження здоров'я населення  багато в чому залежить від знань кожним членом суспільства правил особистої гігієни і поведінки при контакті з інфекційним хворим. У зв'язку з цим він виробив стратегію санітарної освіти, до основних положень якої відносилася колективна і індивідуальна робота  щодо інформування населення про збереження і зміцнення здоров'я, профілактику захворювань, формування відповідальності за індивідуальне  здоров'я і здоров'я оточуючих [1].  

Слід відмітити, що необхідність формування санітарно-гігієнічних знань відстоював ще в 1864 р. приватний доцент медичного факультету Леонід Маровський, який виступив на зібранні Товариства з доповіддю «Про важливість викладання гігієни в навчальних закладах». І лише через десяток років професору Н.А.Хржонщевському вдалося започаткувати медичні читання. З великими труднощами приходилося розпочинати лекторій у поліцейській державі. Цьому сприяла і певна організаційна робота,  типова для тогочасного суспільного життя.  

Спочатку професор університету св. Володимира Н.А. Хржонщевський звернувся  зі своєю ідеєю до Київського товариства лікарів. Отримавши підтримку, запропонував винести клопотання Київському губернатору і Попечителю учбового округу про влаштування медичних читань. І лише на основі такого документу, як «Височайше затверджених 24 грудня 1876 року правил для влаштування народних читань в губернських містах»» було дозволено організувати Комісію медичних народних читань при Товаристві київських лікарів [5, с.61].

Таким чином,  незважаючи на організаційні труднощі,  10 грудня 1886 р. за ініціативою професора Н.А.Хржонщевського  була створена Комісія народних медичних читань, діяльність якої поклала початок санітарно-освітній роботі серед населення.

Для читання лекцій відводилися різні приміщення. Так, зокрема,  26 грудня 1886 р. у верхньому залі контрактового будинку на Подолі відбулася перша лекція на одну із поширених тем соціального змісту: «Про шкідливість пияцтва для здоров'я». До проведення просвітницької роботи підключилася й Міська дума, яка відвела для Комісії медичних читань частину приміщення й витратила 150 р.с. (рублів сріблом) на пристосування під лекторій нижньої зали своєї  будівлі на Хрещатику, а також призначила щорічну допомогу в розмірі 300 р.с.  [5, с.61].

Водночас за ініціативою Н.А.Хржонщевського в 1895 р. у м. Києві було побудовано  будинок для народних читань - Народна аудиторія (вул. Воровського, 26) [2].  В стінах цього будинку члени Комісії медичних народних читань при Товаристві Київських лікарів організовували лекції для різних груп населення з питань профілактики захворювань, збереження і зміцнення здоров'я.

Комісія медичних читань складалася із почесних і дійсних членів. Ними могли стати також  особи, які не були членами Товариства київських лікарів.

Слід також відзначити, що члени Комісії проводили «народні читання» не тільки в Києві, але й за його межами, а також сприяли організації таких читань іншими особами і закладами.

Члени Комісії публікували свої статті, видавали популярні брошури медико-гігієнічного змісту для народу. В своїх лекціях та статтях вони розкривали питання профілактики захворювань, а також підкреслювали про ефективність формування здоров'я завдяки спільній роботі органів охорони здоров'я і освіти на всіх етапах життя людини, починаючи з дошкільного віку. У зв'язку з цим Комісія планувала свою роботу і погоджувала з Попечителем Київського учбового округу [3, с.40].

 Для проведення санітарно-освітньої роботи серед широких верств населення члени Комісії залучали до цієї роботи медичних спеціалістів різних профілів, що дозволяло охоплювати медико-гігієнічним навчанням значну частину населення. При цьому лікар був наставником формування здоров'я і профілактики захворювань  кожної людини, залученої до навчання і охопленої санітарною освітою.

Окрім того, для закріплення ефекту навчання здоров'ю і широкого охоплення населення медико-гігієнічною інформацією, випускалася і поширювалася санітарно-освітня література. Одночасно отримало поширення і розміщення в поліклініках, школах, на підприємствах плакатів, санітарних бюлетенів та ін. джерел інформації щодо профілактики захворювань і формування здоров'я.

Таким чином, зусиллями Комісії медичних народних читань при Товаристві київських лікарів і, зокрема, Н.А.Хржонщевського  сформувався новий напрямок в медицині - профілактичний, який реалізувався через санітарну освіту і поширення медико-гігієнічних знань серед населення. З огляду на сучасний стан охорони здоров'я є всі підстави вважати, що добровільні і прогресивні Товариства лікарів, створені 170 років потому є сьогодні прикладом для медиків усіх спеціальностей для подальшого розвитку профілактичних технологій в охороні здоров'я з урахуванням сучасних хвороб та досягнень в справі збереження і зміцнення здоров'я населення.

Література:

1. Бушуев В.Ф. Хржонщевский Н.А. /В.Ф.Бушуев //Труды Общества Киевских врачей с приложеним протоколов за 1905-1906, 1907 гг.- Т.8.-  Вып.2.

2. Квитницкий-Рыжов Ю.Н. Хржонщевский Н.А./Ю.Н. Квитницкий-Рыжов  //Успехи современной биологии, 1954. - Т38.

3. Стойка О.А. Комиссии медицинских народних чтений при Обществе киевских врачей и ее деятельность /О.А.Стойка, В.С.Лозинский //Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів (до 170-ї річниці його утворення: матеріали конференції. - К., 2010. - С.39-42.

4. Товариство Київських лікарів: бібліографічний покажчик (наук. Ред.. Павленко Р.І.). - К., 2010. - С.22.

5. Ходько О.В. Никанор Адамович Хржонщевський (видатні досягнення в медицині та благодійність)/ О.В.Ходько //  Історія утворення і становлення Товариства Київських лікарів (до 170-ї річниці його утворення: матеріали конференції. - К., 2010. - С.57-62.        

e-mail: n.kozur@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>