XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

канд. істор. наук, Нікітенко К. В. РОЛЬ НАРКОМА ФІНАНСІВ О. РЕКІСА В РОЗГОРТАННІ РЕПРЕСІЙ ФІНАНСОВО-БАНКІВСЬКИХ КАДРІВ В УРСР

кандидат історичних наук, Нікітенко К.В.

Львівський  інститут менеджменту, Україна

РОЛЬ НАРКОМА ФІНАНСІВ   О. РЕКІСА  В  РОЗГОРТАННІ РЕПРЕСІЙ ФІНАНСОВО-БАНКІВСЬКИХ КАДРІВ  В УРСР

        Рішуча відмова від Нової економічної політики, яка хоча й стала багато в чому лишень імітацією ринкового реформування, втім все ж таки допускала певну свободу як економіки, так  і думок, спричинила  масштабну трансформацію-переродження всієї парадигми існування радянського суспільства.  Не можна переоцінити значення виступу Й. Сталіна на ХІV з'їзді РКП(б): "Справа зовсім не в тому, що торгівля і грошова система є методами "капіталістичної економіки". Справа в тому, що соціалістичні елементи нашого господарства, борючись з елементами капіталістичними, оволодівають цими методами і зброєю буржуазії для подолання капіталістичних елементів, що вони з успіхом використовують їх проти капіталізму... Справа у тому, виходить, що завдяки діалектиці нашого розвитку, функції і призначення цих інструментів буржуазії міняються принципіально, докорінно, міняються на користь соціалізму, на шкоду капіталізмові"   [1, с. 365].

           Так, на найвищому державному рівні було підкреслено, що певні поняття і "методи" в умовах радянського суспільства зазнають докорінних змін, досить часто вже втративши будь-який зв'язок із своїм первинним змістом. В умовах індустріалізації і сталінізації суспільства набули абсолютно нового значення і поняття "радянський банк", "радянські фінанси". Втім, подібне переродження вимагало проведення й відповідної кадрової "роботи". Масова "чистка" суспільства: нещадні репресії всіх фахівців як вчених-теоретиків, так і практиків-виконавців, які не змогли зрозуміти сталінського "міняються принципово", цілком відповідала ще одному трансформованому на свою протилежність поняттю - "радянська законність".

         Індустріалізація вимагала чіткої налагодженої взаємодії промислового комплексу із фінансово-банківською системою. Банківські інституції в нових умовах втратили свою самостійність, перетворившись тільки на слухняний гвинтик у роботі тоталітарної машини. Відповідно беззастережного і бездумного виконання виключно партійних директив вимагали й від працівників фінансово-банківської сфери. Регулярні "чистки" складу радянських фінансистів у роки перших п'ятирічок  стали  звичайним явищем.

         Постанова ЦК ВКП(б) "Щодо укріплення кадрів в системі наркомату фінансів" (травень 1931 р.) прямо наголошувала "має місце засміченість центральних та місцевих апаратів стороннім елементом" [2]. Для допомоги і здійснення безпосереднього контролю й керівництва у вирішенні питання із "сторонніми" кадрами в УСРР на декілька місяців був скерований член колегії Наркомфіну СРСР Лєвін. Безумовно, що  ця перевірка вже була із заздалегідь визначеним результатом, адже висновок вже був сформульований однозначно: "засмічені".

             Тож абсолютно не дивує, що за результатами перевірки  керівного складу фінансово-банківської системи в УСРР влітку 1931 р.   не відповідали своїй посаді і підлягали негайному звільненню 89 працівників райфінвідділів, 104 керівника ощадних кас, та 36 керівників відділень Державного банку. Мотиви зняття і звинувачення не мали нічого спільного із поганим виконанням своїх службових обов'язків вказаних працівників: "опортунізм в роботі, незабезпечення переведення лінії партії в роботі" [3]. Першочерговим завданням  проголошувалася саме політична відповідність посаді радянського фінансиста.  

           ХІІ з'їзд КП(б)У (січень 1934 р.) підвів підсумки проведених в республіці  "чисток"  і підкреслив  "КП(б)У повинна ще провести значну роботу по остаточному розгрому і викорчовуванню ворожих, націоналістичних елементів, які проникли на різні ділянки соціалістичного будівництва" [4, с.775].

      Чималу активність у плані пошуку "ворожих елементів" проявило й фінансове керівництво УСРР. Так, проведена на початку 1935 р. ревізія Сільгоспбанку розкрила факти чисельних фінансових махінацій. Керівник банку Д. Кудря  розтратив державні кошти у значних розмірах: придбав собі авто за 40 тис. крб,, купував и ремонтував квартири загалом на суму 71 тис. крб., зі спеціального фонду правління взяв на власні потреби 15800 крб. тощо. Втім, після того, як з'ясувалося, що Кудря "перерахував засудженому і висланому за контрреволюцію Діброву 3 тис. крб." [5], звичайна побутова розтрата миттєво набула державного політичного значення. Нарком фінансів УСРР  О. Рекіс негайно взяв справу під свій особистий контроль. Навіть не чекаючи закінчення ревізії, яка ще цілком можливо відкрила б якість нові факти, що тим або іншим чином могли б вплинути на цю справу, нарком розгорнув бурхливу діяльність, надаючи виявленим порушенням  максимального розголосу, втім у вигідній для себе інтерпретації. О. Рекіс негайно повідомив у всі вищі інстанції республіки: РНК УСРР і ЦК КП(б)У своє бачення справи. Розкручування гучного політичного процесу  щодо розкритої контрреволюції у банківській системі зустріло однозначну прихильність вищого керівництва республіки. Ініціатива  О.Рекіса  дозволяла певною мірою "реабілітуватися" перед союзним центром, довести, що місцевий апарат і без сторонньої допомоги здатен на масштабні операції (адже, приміром, перевірка фінансово-банківських кадрів, проведена влітку 1931 р. здійснювалася під пильним контролем і за безпосереднього керівництва члена колегії Наркомфіну СРСР Лєвіна, місцеві функціонери виконували роль лише слухняних статистів).

       Тож зовсім не дивує, що стараннями О. Рекіса і за повного схвалення вищого керівництва республіки у Сільгоспбанку викрили крупну законспіровану контрреволюційну організацію. Разом із керівником банку Д. Кудрею тільки в головному відділенні Сільгоспбанку республіки були репресовані ще 14 людей - представників керівного апарату: завсектором фінансування  М. Бєзулік, начальник планово-економічного бюро І. Ліхошвай, начальник адміністративно-господарського відділу А. Летц та ін. Всі вони у повній відповідності із рішеннями ХІІ з'їзду КП(б)У (щодо "викорчовування ворожих, націоналістичних елементів") були засуджені за участь "у контрреволюційній націоналістичній організації". Після чого "розгалужена підпільна мережа" була ліквідована в регіонах. Масові арешти серед працівників цього банку прокотилися майже по всіх великих містах республіки. "Підпілля" було виявлене у філіях Сільгоспбанку на Чернігівщині, Вінничині, Одещині, Дніпропетровщині, Київщині та в інших містах.

            Фінансові махінації по цій справі були рішуче  усунені на задній план, ставши тільки фоном злочинної діяльності "ворогів народу". Втім, навіть розтрата коштів стараннями цього відрежисованого слідства отримала політичне забарвлення, викрита злочинна організація: "систематично затримувала спуск асигнувань, які були відпущені Урядом на найважливіші політичні і господарські заходи", саме завдяки "шкідникам"  "надзвичайно  затягувалась, а у певних випадках повністю зривалася реалізація державних заходів"   [6].

         Подібна віддана активність наркома фінансів республіки хоча й призводила до надзвичайного загострення проблеми кадрового забезпечення обезголовлених банківських інституцій, втім, допомагала йому заробити собі репутацію полум'яного борця із "контрреволюцією". 

          На початку квітня 1937 р. відбулося зібрання активу Наркомфіну із активом банків фінансування капітального будівництва, управління ощадних кас, Держстраху, а також представників фінансових органів областей та крупних районів. На цій нараді нарком фінансів УРСР О. Рекіс відзвітував щодо вдало проведеної репресивної роботи. Так, серед керівних працівників Наркомфіну республіки були викриті й надзвичайно швидко покарані "вороги": Блейхман, Володимиров,  Курфірст, у складі керівництва Державного банку був виявлений "ворог народу" Азолін. В Українському управлінні ощадними касами були ліквідовані "петлюрівці, троцькісти" Рогов, Горшвєдов, Дук та інші. Донецький облфінвідділ очолював "троцькіст" Блейман, а разом із ним була репресована і його "підпільна група": Троцк, Вак, Міллер,  Мєламєдовський.  Донецьке управління ощадних кас теж очолював розкритий "троцькіст-дворушник" Булатов, а разом із ним був репресований фактично і весь керівний склад управління: Троянський, Кочєтков, Роговський та інші. Втім, на нараді О. Рекіс підкреслив, що незважаючи на всі настільки масштабні "зачистки", ліквідація ворожого "підпілля" у фінансовому секторі республіки поставлена абсолютно не належним чином. Гнівно затаврував нарком "самозаспокоєність" керівників підрозділів, яка "присипляла нашу пильність", відповідно посилення "революційної пильності" й ще активніше розкручування маховика репресій було проголошене наркомом основоположним завданням. У зв'язку із тим, що розкриті "вороги" займали керівні посади у радянських фінансових установах, О.Рекіс закликав ще раз дуже уважно перевірити "всі їх (репресованих "ворогів" - К.Н.) розпорядження і всіх людей, яких вони  насадили у нашому апараті" [7, с. 3].

        Втім, навряд чи наркомфін міг уявити чим конкретно для нього закінчиться пошук "ворогів", за який він так переймався. Хоча на зазначеній квітневій нараді з вуст завідуючого харківським торгфінвідділом й прозвучав досить конкретний натяк-звинувачення, що у доповіді О. Рекіса була відсутня "справжня більшовицька самокритика". Фактично О. Рекіса звинуватили у "потуранні ворогам народу". Так, незважаючи на всі вигадані гучні політичні процеси, незважаючи на тисячі репресованих "шкідників" і "контрреволюціонерів", наркомфін республіки вже за декілька місяців  сам був призначений на роль одного з лідерів "підпілля", "активного учасника троцькістсько-шпигунської зграї".

      За злою іронією долі справі ліквідації наркома теж було надане важливе державно-пропагандистське значення. Разом із О.Рекісом був репресований практично весь керівний склад Наркомфіну УРСР. Так, серед інших "ворогами народу" були визнані заступники наркома Кочаргін і Косило. Причому "провина" останнього за офіційним звинуваченням була виключно у тому, що він мав інтимний зв'язок із дружиною "розстріляного диверсанта Пятакова" Дєтятьєвою, яку теж було визнано "ворогом народу". Разом із ними була "викрита" і працівниця цього ж управління - Лондон, яка знала про ці "злочинні" побачення і нічого не повідомила у відповідні органі. Також був репресований керівник управління державних доходів - Авдєєв та багато інших. Потім репресії перекинулися в регіони. Сотні "прихованих ворогів" несли своє покарання. Серед них, колишній завідуючий дніпропетровським облфінвідділом - Курфірст (був переведений на роботу в наркомат фінансів за особистого сприяння О. Рекіса), його наступник на цій посаді - Цвей, колишній завідуючий донецьким облфінвідділом - Блейхман (кар'єрне зростання і переведення до Києва на роботу в наркомфін теж фактично стало смертним вироком і цьому функціонеру)  та багато інших [8, с.2.].       

        Таким чином, сталінська система знищувала навіть слухняних виконавців - ініціаторів й організаторів  сфальсифікованих політичних процесів. Зайві свідки ставали не потрібні, кати не надовго переживали своїх жертв.

Література:

•1.  Сталін Й.В. Про держкапіталізм. ХVІ з'їзд ВКП(б) / Твори. - К.: Держполітвидав України, 1952. - Т7. - С.257-386.

•2.  Центральний державний архів громадських об'єднань  України (далі ЦДАГО України). - Ф. 1, оп. 20, спр. 4581, арк. 1.

•3.  Там само. - Арк. 22.

•4.  Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК: Т. 1. (1918-1941 рр.) - К. : Політвидав України, 1976. -  1007 с.

•5.  ЦДАГО України. - Ф.1, оп.20, спр. 6692,  арк.8.     

•6.  Там само. - Арк.8, 12, 11.

•7.  Логвинский Г. Зазнайство и самоуспокоенность усыпляли бдительность. Собрание актива Наркомфина УССР / Г. Логвинский, И. Маркус // Экономическая жизнь. - 1937. - 18 квітня. -  С. 3.

•8.  Логвинский Г. Что творилось в Наркомфине Украины. От нашего Киевского корреспондента / Г. Логвинский  // Экономическая жизнь. - 1937. - 22 липня. - С. 2.                    


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>